Саміт Світового Конґресу Українців у Бухаресті
Союз українців Румунії у партнерстві зі Світовим Конґресом Українців 12-15 квітня провів Саміт СКУ.
Василь Каптару, 14.08.2024, 08:58
Союз українців Румунії (СУР), у партнерстві зі Світовим Конґресом Українців, (СКУ) 12-15 квітня провів Саміт СКУ, знакову для української діаспори подію, яка цього року уперше відбулася у Румунії.
Офіційне відкриття Саміту СКУ, що зібрав понад 200 лідерів українських громад з 55 країн світу з 5 континентів, відбулося у п’ятницю, 12 квітня, у Палаці Парламенту. У ньому взяли участь румунські та українські урядовці, керівництво СКУ та акредитовані в Бухаресті дипломати, які наголосили на важливості допомоги Україні у війні, розв’язаній проти неї російською федерацією, на необхідності допомоги українським біженцям та на важливості їхнього повернення в Україну після закінчення війни, щоби долучитися до зусиль з відбудови країни.
Голова Союзу українців Румунії, депутат Микола-Мирослав Петрецький зазначив, що «в нинішньому драматичному контексті, можливо найскладнішому за всю буремну історію українського народу, більше ніж коли-небудь, здатність Світового Конґресу Українців реагувати, діяти та втручатися має бути системною, інтегрованою, парадигмальною за своєю природою, та мати в основі єдине стратегічне, згуртоване та функціональне бачення на рівні всієї організації». «На мій погляд відчувається потреба в більшій силі на рівні наявних українських громад. Нам потрібні сильні, представницькі організації з більшим впливом в території. Найбільші потоки українських біженців були до країн Європи. Українська діаспора в Європі невпинно і безповоротно зростає. У цьому контексті вважаю, що нам потрібно посилити координаційну та функціональну роль, що зростатиме як з точки зору чисельності, так і з погляду впливу, і стане реальним та функціональним виконавчим ядром Світового Конґресу Українців у тісному зв’язку з українською діаспорою в США, Канаді та інших державах чи континентах. Нам потрібно створити систему комунікації, співпраці та взаємодоповнення між стабільними спільнотами (діаспорою) та біженцями. Має бути створена парадигма співпраці, функціональна модель. Частина українських біженців з часом залишиться на постійне проживання в країнах прихистку і стане частиною власне української діаспори. Щонайменше десять років ми будемо свідками реконфігурації нашої діаспори в контексті масових потоків біженців. Нам потрібні стабільні інструменти для підтримки та інтеграції біженців у наші стабільні громади. Україні потрібно, щоб її громадяни поверталися додому, брали участь у відбудові батьківщини, аби надати сенс нашому національному опору загарбникам. Тому вже зараз ми маємо розробити інструменти для заохочення повернення додому українських біженців.»
Нині існує багато викликів і ми мусимо думати, як організувати життя – об’єднати новий український світ довкола України. Наше головне завдання – аби українці, які вимушено виїхали, змогли потрапити в українське середовище й український світ закордоном», – сказав Президент СКУ Павло Ґрод, який закликав світове українство до єдності. «Я мав нагоду перед другою каденцією відвідати наші громади і вони чудові громади, розвиваються школи, молодечі організації, церкви – всі елементи дуже потрібного нам українського світу. Але що бракує – це єдність. Ми об’єднані під єдиною парасолею Світового Конґресу Українців, я за це вам дуже вдячний. Але я вас закликаю, щоб ви єдналися у ваших країнах, у ваших громадах, у ваших містах. Бо ми коли ви єдині і можете говорити одним голосом, ви може бути значно більш впливові, бо цей політичний вплив у наших країнах буде надважливим. Ми бачимо в останні 2 роки, як починає впливати російська дезінформація на політику різних країн. Навіть такі країни, як Сполучені Штати, які ми думали, будуть підтримувати Україну до самої перемоги, ми тепер бачимо, що там російська дезінформація панує. І тому важливо, щоб наші громадяни були об’єднані, щоб ми були політично впливові, щоб використовувати цей вплив на Україну. Бо російський ворог швидко нас не покине, як росія старалася знищити Україну дев’яносто років тому Голодомором сьогодні старається далі.»
Державний радник Канцелярії прем’єр-міністра Румунії Віктор Опаскі привітав учасників Саміту СКУ українською мовою. Він зачитав звернення прем’єра Марчела Чолаку, який наголосив, що Румунія продовжить підтримувати легітимну боротьбу України, доки це буде потрібно, а також відновлення її територіальної цілісності в межах офіційно визнаних кордонів. Водночас, у посланні глава уряду наголосив, що Румунія підтримає ухвалення якомога більш амбітного пакету на підтримку України на саміті НАТО у Вашингтоні. «Румунія та румунський народ підтримали Україну та український народ з перших митей агресивної війни, розв’язаної російською федерацією проти України. 8,7 мільйонів громадян України проїхали транзитом через Румунію, а 125 тисяч українців знайшли прихисток у нашій країні. Румунія підтверджує свою чітку і тверду підтримку незалежності, територіальної цілісності та суверенітету України. Румунія продовжуватиме підтримувати законну боротьбу України доти, доки це буде необхідно, а також відновлення її територіальної цілісності в межах міжнародно визнаних кордонів. Румунія підтримує Україну політично і дипломатично, бере участь у міжнародних зусиллях з ізоляції Російської Федерації, активно сприяє імплементації європейських пакетів санкцій проти Російської Федерації та підтримує притягнення до відповідальності всіх винних у злочинах проти України. Румунія підтримувала і активно підтримує Україну на багатосторонньому рівні, в тому числі на її європейському та євроатлантичному шляху, а також підтримала рішення про початок переговорів про вступ до ЄС з Україною та Республікою Молдова. Румунія була залучена на рівні ЄС до схвалення плану, який надає Україні багаторічну фінансову підтримку на суму 50 мільярдів євро в період 2024-2027 років. Що стосується виміру НАТО, Румунія підтримує прийняття якомогабільш амбітного пакету на підтримку України на Вашингтонському саміті.»
У своєму виступі міністерка закордонних справ Лумініца Одобеску підкреслила, що справедливий і тривалий мир в Україні безпосередньо залежить від притягнення до відповідальності всіх винних у злочинах в Україні та проти України. Вона зазначила, що запропонована президентом Зеленським Формула миру, підтримана більшістю міжнародної спільноти, в тому числі Румунією, базується на принципах міжнародного права та Статуту ООН. «Румунія та Україна є не лише сусідніми державами та близькими партнерами, вони тісно пов’язані спільною прихильністю до фундаментальних цінностей, таких як свобода, демократія та суверенне право кожного народу самостійно вирішувати власну долю та майбутнє. Нагадаю, що хоча це добре відомо і не може ніким заперечуватися, український народ чітко висловив свою волю щодо свого майбутнього – процвітаючого демократичного майбутнього, безпечного європейського майбутнього, майбутнього у складі Європейського Союзу, майбутнього у складі НАТО, майбутнього у мирі – саме це майбутнє намагається забрати росія. Це майбутнє, за яке Україна героїчно бореться щодня, це майбутнє України, яке Румунія підтримає. Румунія є одним з найактивніших захисників інтересів України як на двосторонньому рівні, так і в усіх форматах міжнародного діалогу та співпраці. Румунія також є одним з найактивніших прихильників інтеграції України до Європейського Союзу. Я особисто зверталася з цим закликом на всіх засіданнях Ради міністрів закордонних справ щодо продовження політичної та практичної підтримки України в усіх сферах.»
Посол України в Румунії Ігор Прокопчук підкреслив, що Румунія є надійним другом і сусідом України, яка пізнала його в біді. «Переконаний, що місце і час проведення цього важливого заходу обрані невипадково. Румунія не тільки добрий сусід, але у цей критичний для України час засвідчила свою солідарність з українським народом та відданість відносинам добросусідства, які мають міждержавний стратегічний характер. Я дякую за сьогоднішнє звернення від прем’єр міністра Чолаку, від міністра закордонних справ Одобеску, якими було підтверджено спільне бачення Україною та Румунією тих викликів, які постають через продовження брутальної, агресивної війни російської федерації проти України і ті завдання, які ми спільно ставимо перед собою для того, щоби перемогти безжального агресора. На виконання домовленості президента України Володимира зеленського після його візиту до Бухареста в жовтні минулого року, ми працюємо над піднесенням відносин між Україною та Румунією до рівня стратегічного партнерства. Ми працюємо над двостороннім документом про співпрацю в безпековій сфері. Україна та Румунія зробили критичний внесок в підтримання глобальної продовольчої безпеки. Ми продовжуємо дякувати Румунії та румунському народу за ту турботу, за прихисток, які були надані українцям, які ховалися від війни і прибули до Румунії фактично з першого дня початку широкомасштабної війни.»
Своєю чергою посол з особливих доручень Міністерства закордонних справ України з питань світового українства Мар’яна Беца подякувала Румунії за сприяння проведенню Саміту СКУ в Бухаресті і за підтримку України. «Ми безумовно вдячні Румунії за прийом Саміту Світового Конгресу Українців тут, в Румунії і за підтримку України в ході нашої боротьби з російською агресією. Разом з тим, оскільки війна все ще триває, це говорить про те, що ми, як держава ми, як українці за кордоном, маємо зробити набагато більше для наближення нашої перемоги. Я вдячна Світовому Конгресу Українців за те, як ви максимально допомагає зараз Україні – і інформаційна допомога, і волонтерська ваша діяльність, кожна організація, кожен українець, кожен волонтер робить свій внесок наближення нашої перемоги і це надзвичайно важливо і ми як держава, як уряд, як міністерство ми бачимо це, ми цінуємо вашу роботу і вашу роль.» Вона підкреслила важливість збереження та розвитку української національної ідентичності у світі, як вирішальної складової національної стійкості.
Посол Канади в Румунії Гевін Бучан заявив, що боротьба проти російського вторгнення в Україну, боротьба за Україну повинна відбуватися скрізь у світі. «Ми повинні протистояти спробам росії переключити увагу, відволікти нас від боротьби за демократію і свободу, яка ведеться не лише для України та українців, але й для всієї Європи, і навіть для всього вільного світу. У нас є сильні друзі в цьому регіоні – Польща, країни Балтії, Молдова, я зустрічався з президенткою Санду в січні і мені було дуже зрозуміло, що боротьба України за Молдову є також екзистенційною боротьбою для них. Якщо російські війська дійдуть до Одеси, Молдова не має жодних ілюзій, що їхня незалежність протримається хоч на день довше. Румунія, румуни також є відданими прихильниками України. Як ви чули від прем’єр-міністра, міністра закордонних справ та представників президента, вони є справжніми союзниками України в цій боротьбі. Але я думаю, що усі ми маємо відігравати свою роль, і ширша українська спільнота має відігравати свою роль, як я вже казав, в боротьбі з хвилями російської дезінформації, які насуваються, які фінансуються, які проявляються через ботів у соціальних мережах. Адже вони намагаються переконати світ, що Україна програла, так чи інакше, вони намагаються переконати світ у тому, що конфлікт, який мав тривати два тижні, триває вже два роки і завдав таких втрат, яких росіяни навіть не уявляли. Вони знаходять одного-двох людей, яких легко переконати, і це означає, що боротьба з вторгненням, боротьба за Україну має відбуватися скрізь, у всіх наших столицях, в залах НАТО, в Європейському Союзі, можливо, найбільше в Конгресі у Вашингтоні. І ми всі маємо відігравати певну роль у цьому.»
Офіційне відкриття заходу завершилося врученням медалі Святого Володимира, після чого дві групи українських переселенців, які знайшли прихисток у Румунії, підготували присутнім незабутню творчу програму, проілюструвавши ситуацію в Україні через емоції розлуки, триваючу агресію, але, перш за все, з надією на перемогу.
У суботу та неділю, 13-14 квітня, дискусії були зосереджені на розробці плану заходів та обговорення ідей і пропозицій щодо подальших дій закордонного українства в контексті нових безпрецедентних викликів для українського народу, а також щодо подальшої підтримки України – гуманітарної, політичної, військової, фінансової, освітньої, яка вкрай необхідна в умовах повномасштабної війни, розв’язаної Володимиром Путіним 24 лютого 2022 року. На порядку денному дискусій були такі теми, як:
- Єдність та сила українських громад – запорука спільного успіху: інтеграція українських переселенців у громади, сприяння політиці їхнього повернення в Україну, механізми протидії русскому міру та шляхи розбудови молодіжного руху в діаспорі.
- Українська школа за кордоном – вектор збереження української ідентичності: визначальна роль українознавчих шкіл за кордоном у збереженні національної ідентичності, проблеми та перспективи української освіти у діаспорі, шляхи та методи подолання освітніх викликів та нові освітні ініціативи задля розвитку української освіти у світі.
- Адвокаційна робота на підтримку України: дієві практичні інструменти адвокації у різних регіонах світу, а також успішні практичні кейси адвокації з різних громад.
- Як СКУ може наблизити перемогу: актуальна військово-політична ситуація в Україні, нинішня ситуація на фронті та основні, найбільш актуальні завдання і напрями діяльності СКУ, які зможуть якісно підтримати Україну вїї боротьбі проти російського імперіалізму у коротко- та середньостроковій перспективах.
- Відбудова України під час війни та після перемоги.
- Зміцнення єдності та співпраці серед глобальної мережі українських громад: шляхи об’єднання численних українських громад у світі навколо СКУ та його складових організацій, а також взаємодія в цьому питанні з партнерами СКУ та іншими інституціями.
- Погляд у майбутнє. «В єдності наша сила – разом до перемоги і відбудови»: висновки та представлення результатів роботи Саміту СКУ.
Учасники розробили та затвердили «Дорожню карту 2024 – 2027», що містить основні цілі та принципи, якими Світовий Конґрес Українців керуватиметься в роботі протягом наступних трьох років, зосереджуючись на трьох головних пріоритетах: перемога України, відбудова України та потужна українська спільнота.