Румунія-Україна: 30 років дипломатичних відносин

Минуло 30 років від дати встановлення румунсько-українських дипломатичних відносин. Позаду три десятиріччя непростих відносин, які знали свої злети та падіння, складні періоди і непрості випробування.

Василь Каптару, 08.02.2022, 07:23

Минуло 30 років від дати встановлення румунсько-українських
дипломатичних відносин. Позаду три десятиріччя непростих відносин, які знали
свої злети та падіння, складні періоди і
непрості випробування. Попри те, що проблем у двосторонніх відносинах ще
немало, деякі з них були остаточно вирішені, інші все ще чекають на
взаємоприйнятну розв’язку, одне можна сказати з впевненістю – зараз їх набагато менше ніж на
початку, а сторони досягли того рівня зрілості, що дозволяє тверезо підходити до
вирішення будь-яких виникаючих питань, проблем чи викликів. Тепер є всі
підстави вважати, що відносини між Румунією та Україною можуть вийти на якісно новий,
європейський рівень, перебуваючи на порозі стратегічного партнерства.

Глави МЗС обмінялися
вітаннями

З нагоди 30-ї річниці встановлення дипломатичних
відносин між Румунією та Україною у вівторок глави зовнішньополітичних відомств
двох країн, обмінялися вітальними листами. Міністр Богдан Ауреску у своєму
листі наголосив на важливості відносин з Україною та підтвердив свою відданість
розвитку двосторонніх зав’язків у дусі європейських цінностей та відповідно до
європейського та євроатлантичного порядку денного України. Він висловив
сподівання, що відкритий і послідовний діалог, який постійно підтримував і
підтримує через численні прямі контакти протягом останніх двох років зі своїм
колегою, принесе швидкі та довготривалі вирішення проблем збереження етнічної
самобутності румунської меншини в Україні. У той же час міністр підтвердив
готовність до активізації транскордонного співробітництва та співпраці у
галузевих сферах, що становлять спільний інтерес. Богдан Ауреску підтвердив
підтримку Румунією суверенітету та територіальної цілісності України, а також її
право вільно обирати курс своєї зовнішньої політики та політики безпеки.
Водночас він висловив упевненість, що рушійною силою процесу реформ в Україні є
демократичний вибір українського народу. Підкреслюючи спільні прагнення
румунського та українського народів до стабільності, процвітання та безпеки як
принципів двостороннього співробітництва, міністр Богдан Ауреску висловив
упевненість, що спільна взаємодія на цих засадах може стати прикладом у
регіоні.

Телефонна розмова двох
президентів

Того ж дня Президент Румунії Клаус Йоганніс провів
телефонну розмову з Президентом України Володимиром Зеленським. Глави держав
обмінялися привітаннями з нагоди 30-ї річниці встановлення дипломатичних
відносин між Україною і Румунією та підтвердили взаємну налаштованість на
подальший всебічний розвиток двосторонньої співпраці. Президент Румунії висловив
готовність сприяти розвитку співробітництва шляхом розширення правової бази та
використання наявного потенціалу в економічній галузі, в тому числі торгівлі,
посилення зав’язків і транскордонного співробітництва, а також у культурній
сфері.

Володимир Зеленський ознайомив співрозмовника з актуальною
безпековою ситуацією на Донбасі, в тимчасово окупованому Криму, а також уздовж
державного кордону України. У цьому контексті глава Румунської держави сказав,
що загроза застосування сили та спроби підірвати нинішні засади архітектури
європейської безпеки, а також відновити «сфери впливу» є неприйнятними і
підтвердив рішучу підтримку Румунією права України визначати курс закордонної
політики та заходи безпеки. Клаус Йоганніс підтвердив свою підтримку політиці
невизнання незаконної анексії Кримського півострова та оцінив відповідальну
поведінку України для уникнення зростання напруженості.

Володимир Зеленський і Клаус Йоганніс обмінялися
думками щодо реалізації Україною стратегії європейської інтеграції. Глава
Української держави наголосив на важливості надання європейської перспективи
Україні та висловив сподівання на підтримку цієї амбітної мети з боку Румунії.
Він подякував офіційному Бухаресту за активну підтримку як на рівні
Європейського Союзу, так і в НАТО. Президент Румунії висловив підтримку й продовженню
переговорів щодо підписання спільної Декларації про європейську перспективу
України.

Особливу увагу під час телефонної розмови президент
Клаус Йоганніс приділив вирішенню проблем, пов’язаних із забезпеченням прав
осіб, які належать до румунської меншини в Україні, особливо щодо захисту
мовної ідентичності етнічних румунів. У зв’язку з цим Президент Румунії знову
висловив сподівання, що, виходячи з визнання ідентичності між румунською мовою
і так званою «молдавською мовою», підтвердженої українською стороною в квітні
2021 року, Україна визнає офіційно, що «молдавська мова» не існує. Володимир
Зеленський зазначив, що розуміє занепокоєння румунської сторони щодо прав осіб,
які належать до румунської меншини і висловив готовність знайти рішення.

Президенти обговорили також румунсько-українську
співпрацю в освітній сфері і позитивно відзначили готовність до підписання
Протоколу про співробітництво в галузі освіти між профільними міністерствами
двох країн. Крім того, вони підтвердили взаємну налаштованість сприяти
збереженню культурної спадщини Румунії та України, зокрема шляхом реалізації
відповідних проєктів обома державами.

Лідери двох країн також обговорили стан реалізації
спільних інфраструктурних проєктів, зокрема будівництво мостового переходу
через річку Тиса. Володимир Зеленський запросив Клауса Йоганніса здійснити
візит в Україну у зручний час.

Румунія-Україна: цікаві факти

З нагоди 30-ої річниці встановлення румунсько-українських
дипломатичних відносин ми зібрали низку цікавих та маловідомих фактів про спільні
речі, які пов’язували і пов’язують два народи: румунський та український.

1. Румунія стала першою країною Європейського
Союзу, яка ратифікувала Угоду про асоціацію України з Європейським Союзом.
Зокрема у перші дні липня 2014 року Палата депутатів і Сенат Румунії під час
позачергової сесії майже одноголосно ратифікували цю угоду.

2. Українці – четверта за чисельністю етнічна
спільнота Румунії (понад 50 тис осіб), після румунів, угорців та ромів, а румуни
– третя за чисельністю національна спільнота в Україні (понад 400 тис. осіб), після українців та росіян.

3. Румунія
та Україна є переважно православними країнами. Згідно з даними перепису 2011
року майже 90% румунів вважають себе православними, в Україні цей
відсоток становить близько 70%. Румун Петро Могила є однією з найвідоміших постатей в історії української культури і
духовності, яка відіграла чи не вирішальну роль у розвитку освіти на українських землях XVII століття.
А українець Паїсій Величковський, старець славнозвісного Нямецького монастиря, сприяв
оновленню православного чернецтва на румунських землях, завдяки перекладам святоотцівських
книг та перевиданню «Філокалії» – збірки духовних творів православних авторів
IV – XV століть. Він вважається видатною фігурою в історії Православної Церкви Румунії.

4. На території сьогоднішніх Румунії та України існувала
одна з найдавніших цивілізацій Європи – неолітична культура Трипілля-Кукутень. За
свідченням істориків у Румунії поховано Гетьманів Івана Мазепу та Пилипа Орлика,
водночас Румунія є другою, після України країною за кількістю пам’ятників
зведених Тарасу Шевченку. Протягом часу у різних румунських регіонах було
зведено шість пам’ятників-погрудь Великому Кобзареві, у містах або селах, де
компактно проживають українці, зокрема у Бухаресті, Тулчі, Сату Маре, Лугожі,
Сігету-Мармацієй та в селі Негостина.

5. На території сучасної Румунії у містечку Гура-Гуморулуй,
на півдні Буковини, народилася видатна українська письменниця Ольга Кобилянська,
а в Чернівцях (на території сучасної України) вчився і провів своє юнацтво світоч румунської
літератури Міхай Емінеску, саме у цьому місті він опублікував свій перший вірш,
присвячений своєму наставнику «Біля могили Арона Пумнула».

6. Біосферний заповідник Дельта Дунаю, загальною площею
5640 км², з яких 4340 км² розташовані в Румунії і 1200 км² в Україні, у 1991 році
був оголошений ЮНЕСКО Всесвітнім природним спадком.