Румунія наполягає на наданні Україні послідовної допомоги
В Україні триває вже друга воєнна зима. Росія знову б'є по українських містах та намагається пошкодити об'єкти критичної інфраструктури, щоб змусити українців мерзнути та підштовхнути Київ до переговорів. Обидві сторони мало чого здобули в наступальних діях.
Василь Каптару, 31.01.2024, 22:15
В Україні триває вже друга воєнна зима. Росія знову б’є по українських містах та намагається пошкодити об’єкти критичної інфраструктури, щоб змусити українців мерзнути та підштовхнути Київ до переговорів. Обидві сторони мало чого здобули в наступальних діях. Україна рішуче обороняється в районах Авдіївки, Бахмута, Горлівки тощо, де бої набули характеру війни на виснаження. Лінія фронту за останні місяці майже не змінилася, незважаючи на зусилля українських військ під час контрнаступу минулого літа та подальші наступи російських військ по всьому фронту, які майже щодня зазнають величезних бойових втрат. З огляду на це багато оглядачів схиляються до думки, що ситуація може призвести в цьому році до нового замороженого конфлікту, що буде на користь Москви. Після анексії Криму та початку війни на Донбасі у 2014 році минуло вісім років, протягом яких нічого не відбувалося. Росія вміє використовувати заморожені конфлікти, як ми вже бачили це у Придністров’ї та на Південному Кавказі. Україна однак не збирається допустити замороження війни, тому що Путін використає це для реваншу. У Києві стверджують, що Росія розглядає сценарій заморозки війни в Україні, щоб відновити свій військовий потенціал до 2028 року та відновити агресію.
Демократичний світ має й надалі підтримувати Україну
У цьому контексті Адріан Дуце, віце-президент Центру євроатлантичної стійкості та член експертної групи Гельсінського центру передового досвіду з протидії гібридним загрозам наголосив на необхідності подальшої підтримки України. «Україна гостро потребує зовнішньої підтримки. Підтримка з боку Сполучених Штатів є надзвичайно важливою для продовження боротьби з російським агресором. Дійсно, в Конгресі США досі тривають дискусії довкола нового фінансового пакету для України, хоча, якщо уважніше подивитися на речі, 90% цих коштів не залишають території США, а навпаки, вони відроджують американську оборонну промисловість і створюють нові робочі місця для американців. Візьмемо, наприклад, випадок з ракетами «Стінгер», які не вироблялися з 2005 року, а торік компанія отримала новий контракт на суму понад 600 мільйонів доларів. Слід також сказати, що в одній статті у Washington Post йдеться про те, що 31 штат, 71 місто отримують вигоду роблячи свій внесок у цю допомогу Україні. І вона є дуже важливою, тому що Україна не може самотужки виграти цю війну. Українці можуть чинити опір, вони можуть продовжувати боротися. Але без послідовної фінансової, військової та гуманітарної допомоги Україна не може досягти перемогти, а перемога необхідна для Європи, в першу чергу для демократичного світу, для всіх тих, хто захищає демократію.»
Водночас Адріан Дуце вважає, що путінський режим шукає можливості тимчасово «заморозити» війну в Україні, аби підсилитися, у дійсності у Путіна в голові лише одна мета: «Інтереси Москви виходять далеко за рамки створення нового, скоріше затяжного, аніж замороженого конфлікту. Тому що український народ не змириться із замороженим конфліктом на своїй території. Москва хоче більшого, не лише східних територій України, не лише Криму. Росіяни з самого початку говорили, що хочуть усунути «київський режим», вони прагнуть, щоб держава Україна перестала існувати. Я не вірю, що Україна коли-небудь захоче або погодиться на заморожений конфлікт, за винятком безвихідної ситуації, тобто у разі припинення підтримки західних держав. Але Україна зробила значні кроки для того, щоб стати набагато сильнішою, набагато стійкішою, задовго до початку російської війни, до повномасштабного вторгнення в Україну. І зараз ми бачимо збільшення інвестицій у виробництво зброї та боєприпасів на території України. Так само роблять Норвегія, Бельгія, Великобританія. Ми добре знаємо, що ці країни вже заявили про надання Україні літаків F-16. Тільки вони прибудуть досить пізно або навіть дуже пізно для нагальних потреб українського наступу. Звичайно, допомога Україні буде продовжена. Європейські держави зрозуміли необхідність надання цієї допомоги, вони зрозуміли, що вона необхідна Україні для перемоги у війні.»
Україна може й надалі покладатися на всеосяжну підтримку Румунії
Президент Клаус Йоганніс під час нещодавньої зустрічі з главами та представниками іноземних представництв та місій, акредитованих у Румунії, заявив, що другий рік війни проти України продовжує приносити величезні жертви, примножуючи негативні наслідки в усьому світі. Він підкреслив, що зараз вкрай важливо, щоб Україна продовжувала отримувати фінансову підтримку та експертну допомогу для зміцнення інституційного та інвестиційного середовища з метою забезпечення стабільності та розвитку. «Румунія була і залишається на боці свого сусіда та українських громадян, які мужньо захищають свою свободу, суверенітет і територіальну цілісність. Завдяки нашим значним зусиллям через Румунію пройшло понад 33 мільйони тонн українського зерна, що становить понад 60% продукції, яка була перевезена “шляхами солідарності” Європейського Союзу. Під час візиту Президента Зеленського до Бухареста в жовтні ми підписали дуже змістовну Спільну декларацію. Тоді ми вирішили розпочати конкретний процес приведення відносини між Румунією та Україною до рівня стратегічного партнерства і підтвердили це зобов’язання під час нашої нещодавньої телефонної розмови. Щодо долі війни, наша позиція залишається незмінною: тільки Україна може вирішувати, коли, в яких параметрах і як відбуватимуться будь-які мирні переговори. На регіональному, європейському та глобальному рівнях вкрай важливо, щоби ми залишалися твердо прихильними до України.»
Румунія давно засвоїла свій урок з Росією
І глава румунського уряду та лідер найбільшої керівної Соціал-демократичної партії Марчел Чолаку заявив, що Румунія залишається солідарною з Україною. Він сказав, що румуни можуть зараз спати спокійно завдяки членству Румунії в НАТО, додавши, що членство в Альянсі принесло найбільші в історії країни гарантії безпеки і зовнішньої стабільності, що є життєво важливим для забезпечення подальшого розвитку країни. На тлі протестів румунських автоперевізників та фермерів Марчел Чолаку зазначив, що українцям потрібна допомога, а Бухарест забезпечить транзит українського зерна, додавши, що буде вжито заходів для того, щоб воно не залишалося у Румунії. «Ми спимо вдома спокійно, тому що Румунія є членом НАТО. Якби ми не були в НАТО, ми б не спали спокійно вдома. Ми солідарні з Україною. Ми ні в кого нічого не брали, щоб віддати українцям, навпаки, ми допомагаємо їм експортувати своє зерно. У Румунії не залишилося жодного зернятка, і я, як прем’єр-міністр, подбаю про те, щоб якщо це сталося, то більше такого не повторилося. Перевізники мають рацію, повинні бути окремі коридори, як це є по всій Європі, для транспортних засобів країн ЄС і третіх країн. Але не просіть мене кидати каміння в українців. Український народ зараз потребує допомоги, не вони напали на Росію», – сказав Марчел Чолаку. Прем’єр-міністр заявив, що Румунія «засвоїла свій урок з Росією». «Румунія зуміла у своїй зовнішній політиці тримати цю країну на відстані і ніколи не вірити нічому, що приходить від Росії. «Єдине, що ми не змогли зупинити, так це російську зиму, яка постійно приходила від них. Але зрештою у нас є ресурси і без Росії», – сказав глава румунського уряду.
НАТО проводить найбільші з часів Холодної війни військові навчання
Тим часом країни НАТО розпочали найбільші навчання за останні десятиліття, в яких беруть участь понад 90 тисяч військових. У маневрах Steadfast Defender «Непохитний захисник» (Стедфаст дефендер) які триватимуть чотири місяці на території семи країн – Польщі, Естонії, Литви, Латвії, Румунії, Німеччини та Норвегії, беруть участь 32 країни – усі члени НАТО, а також кандидат на вступ Швеція. Сценарій навчань – напад на територію союзників та запуск статті 5-ої Договору НАТО про колективну оборону. У Steadfast Defender-2024 також візьмуть участь понад 50 військових кораблів – від авіаносців до есмінців, понад 80 винищувачів, гелікоптерів і безпілотників і щонайменше 1100 бойових машин, в тому числі 133 танки і 533 бронетранспортери. Головнокомандувач Об’єднаних збройних сил Альянсу в Європі Крістофер Каволі заявив, що «навчання покажуть, що НАТО здатне проводити та підтримувати складні операції на суходолі, на морі, в повітрі, у кіберпросторі та в космосі, протягом кількох місяців, вздовж тисяч кілометрів, від Крайньої Півночі до Центральної та Східної Європи і в будь-яких умовах». Йдеться про перші за останні десятиліття оборонні плани НАТО, які містять деталі відповіді на можливу російську атаку.
Хоча в документах навчань Росія не згадується, Steadfast Defender відбуваються у досить напружений період, через два роки від повномасштабного вторгнення Росії в Україну. В інтерв’ю Радіо Румунія румунський експерт з питань політики безпеки Харі Букур Марку підкреслив, що це є потужним сигналом для Москви, аби Путін стримав свої загарбницькі апетити, а також демонстрацією готовності НАТО до будь-якого розвитку подій. «Хоча Росія не згадується в навчаннях, тому що це сценарій, в якому не називається конкретний ворог, тобто за сценарієм це вигаданий агресор, але немає жодного сумніву в тому, хто це Росія. На цих навчаннях вперше в комплексній формі будуть діяти два командні центри, які були створені в 2018-2019 роках, чітко для того, щоб мати справу з дедалі агресивнішою поведінкою Росії. Я маю на увазі, що ніхто не чекав до лютого 2022 року, щоб вжити заходів проти російської агресії або точніше проти агресивної позиції Росії. З часу перебування на посаді попереднього президента США були зроблені дуже серйозні кроки, щоб дуже чітко дати зрозуміти Росії, що те, що вона зробила в 2014 році з Кримом є неприйнятним і вона не може продовжувати діяти таким чином.»
З іншого боку, як передає агентство Рейтерс, 30 січня представники Нідерландів, Німеччини й Польщі підписали угоду, спрямовану на скорочення бюрократичних перешкод для швидкого переміщення військ і озброєнь з Північного моря до східного флангу НАТО. Представники трьох країн-членів НАТО узгодили тіснішу співпрацю в межах проєкту військової мобільності Європейського Союзу під час форуму Європейського оборонного агентства у Брюсселі. Раніше Румунія, Болгарія і Туреччина створили групу з мінної протидії у Чорному морі, зокрема для спільної боротьби з морськими мінами, які створюють загрозу для судноплавства в чорноморській акваторії після початку російського повномасштабного вторгнення в Україну.
