Румунія вітає рішення ЄК розпочати переговори з країнами-кандидатами на членство в ЄС

Президент Клаус Йоганніс: «Це цілком заслужене визнання їхніх всебічних зусиль з проведення реформ. Румунія рішуче підтримує прийняття рішення ЄС цього року».

Василь Каптару, 15.11.2023, 11:46

У середу, 8 листопада, Європейська комісія
рекомендувала розпочати переговори щодо розширення з Україною і Республікою Молдова.
Відповідний звіт Єврокомісії є рекомендацією для Європейської ради – органу, що
складається з лідерів всіх 27 держав-членів ЄС, який має ухвалити 14-15 грудня ц.р. остаточне рішення, чи відкривати
переговори про вступ України та Р. Молдова до ЄС. До того часу офіційні Кишинів та Київ мають
виконати ще низку умов. Зокрема Україна має продовжувати боротьбу з корупцією
шляхом подальших розслідувань та вироків щодо корупції, збільшити штатну
чисельність НАБУ та виключити із закону про запобігання корупції положення, які
обмежують повноваження НАЗК щодо перевірки активів, які вже пройшли процес
перевірки, та обмеження повноважень НАЗК щодо перевірки майна, придбаного
декларантами до вступу на державну службу, без шкоди правилам, що
застосовуються до забезпечення національної безпеки під час війни. Крім цього
Верховна Рада має прийняти закон, який врегулює лобіювання за європейськими
стандартами, як частину антиолігархічного плану дій та врахувати всі
рекомендації Венеційської комісії від червня 2023 року та жовтня 2023 року, стосовно
Закону про нацменшини, а також законів про державну мову, ЗМІ та освіту.

У Кишиневі та Києві привітали рішення
єврокомісії. Президент України Володимир Зеленський привітав рекомендацію
Єврокомсіії розпочати переговори про вступ з Києвом, висловивши своє
переконання, що історія України та всієї Європи зробила правильний крок. Українці
на це заслуговують і своїм захистом європейських цінностей, і тим, що навіть у
час повномасштабної війни ми дотримуємо свого слова, розвиваючи державні
інституції, – зазначив Володимир Зеленський. Зі свого боку, президентка Р. Молдова
Майя Санду одразу відреагувала на оголошення, сказавши, що це важливий для
майбутнього Р. Молдова день, визнання спільних зусиль державних інституцій, які
працюють над трансформацією країни, а також громадян, які обирають мир,
демократію і розвиток. Вона сказала, що Кишинів прагне, щоб Р. Молдова була
готова приєднатися до Європейського Союзу до 2030 року. Це наш єдиний шанс
гарантувати майбутнє миру, свободи і процвітанню всієї країни, написала президентка
у своєму офіційному акаунті в
соціальній мережі.

Глава Румунської держави Клаус Йоганніс також
привітав історичну рекомендацію Європейської Комісії щодо відкриття переговорів
про вступ з Республікою Молдова та Україною. Щойно після її оприлюднення він
написав у мережі Х, що це «цілком заслужене визнання їхніх всебічних зусиль з
проведення реформ. Румунія рішуче підтримує прийняття рішення ЄС цього року». Питання процесу розширення Європейського Союзу президент Румунії
Клаус Йоганніс обговорив
і з прем’єр-міністром Королівства Бельгія Александром де Кроо в
Брюсселі. «Політика розширення – це стратегічний процес, який необхідно
продовжувати», – сказав
Клаус Йоганніс. «Я підтвердив принципову і тверду підтримку Румунією європейського
курсу Республіки Молдова та України, а також партнерів на Західних Балканах,
засновану на власних заслугах кандидатів у процесах реформ. У той же час, я
підтвердив рішучу підтримку Румунією прийняття до кінця цього року рішення про
початок переговорів про вступ до ЄС з Україною та Республікою Молдова.»

«Я вітаю
рекомендацію Європейської Комісії розпочати переговори про вступ до ЄС з
Україною та Республікою Молдова. Уряд Румунії буде надійним партнером для
України та Республіки Молдова у цьому процесі. Сподіваюся на позитивне рішення
лідерів ЄС у грудні», – написав і прем’єр-міністр Марчел Чолаку у мережі Х (колишній Твіттер).

Рекомендація Європейської Комісії Європейській Раді розпочати
переговори про вступ до ЄС з Україною, Молдовою та Боснією і Герцеговиною була
також позитивно сприйнята іншими політиками у Бухаресті. «Це рішення
ґрунтується на величезних зусиллях, докладених цими країнами, але воно також
підтверджує повернення до більш консолідованого політичного і геостратегічного
бачення на рівні Європейського Союзу, що було абсолютно необхідним, особливо в
нинішніх умовах», – заявив Тітус Корлецян, голова Комітету з питань
зовнішньої політики Сенату
Румунії. «Місце України та Р.Молдова – в Європейському Союзі», – заявив, своює чергою, лідер керівної Націонал-ліберальної партії, спікер
Сенату Ніколає Чуке.

Заступник Генерального секретаря НАТО Мірча Джоане висловив
упевненість, що Україна стане членом Північноатлантичного альянсу і заявив, що
не відчуває втоми від зусиль країн-членів Альянсу з підтримки Києва перед
обличчям російської агресії. Він також привітав рішення Європейської комісії відкрити переговори про вступ з
Молдовою, Україною та Боснією і Герцеговиною. «Ми повинні наділі підтримувати
Україну, перш за все, для перемоги в цій війні і зміцнення її євроатлантичного курсу. І я б сказав, виходячи з досвіду Румунії,
що дорога до ЄС і дорога до НАТО здаються окремими, але вони дуже
взаємодоповнюючі. Тому будь-який крок до європейської інтеграції допомагає
інтеграції в НАТО, а будь-який крок до НАТО допомагає європейській інтеграції. Я
абсолютно переконаний, що й Україна, і Молдова, і Грузія, і Західні Балкани будуть частиною
однієї з нами сім’ї.»

У цьому контексті постає запитання: Чи можна вважати
це рішення Єврокомісії політичним сигналом і наскільки реалістичною є швидка
інтеграція? Ось, що сказав з цього приводу Румунському радіо екс-міністра
закордонних справ Румунії Адріан Чорояну. «Це політичний сигнал і це
усвідомлення того, що вже кілька років на тлі міжнародної реальності, яка,
звичайно, стає все більш заплутаною, починаючи з 2019-2020 років, після
пандемії, наступний проєкт в осяжній історії Європейського Союзу рухається у
бік розширення, тим більше, що це країни, які цілком і повністю асимілюється. Не
йдеться про інтеграцію Туреччини, наприклад, а мова йде про інтеграцію країн, які теоретично можуть бути інтегровані. Подивимося, які з них зможуть це зробити, тому
що потрібно врахувати реалії Західних Балкан, реалії Республіки Молдова і реалії
багато випробуваної України, яка цілком цього заслуговує, в тому числі як
заохочення для її громадян. Враховуючи, що політичне розлучення між Україною і
Росією почалося не з Криму, воно почалося з Майдану, з українців, чоловіків і
жінок, які вийшли на вулиці Києва, несучи прапор Європейського Союзу. Ми не
повинні забувати про це. До того, як прийшли росіяни, до російської окупації
Криму, все почалося на Майдані, в 2014 році, з прапорів Європейського Союзу на
вулицях Києва. Тож, з цієї точки зору, це, безумовно, політичне рішення
керівництва Європейського Союзу і це також своєрідне оновлення бажань, амбіцій
Європейського Союзу і віри в те, що подальше розширення піде на користь усім.»

Водночас ця рекомендація Єврокомісії не є
певністю щодо остаточного рішення. У грудні 2023 року аналогічне рішення мають
прийняти лідери країн ЄС, а після цього буде ще один етап у березні 2024 року, коли Європейська Комісія має оприлюднити новий
звіт, в якому представить, що Україна і Республіка Молдова зробили для
виконання нових рекомендації Брюсселя. Наразі і Республіка Молдова, і Україна
виконали приблизно 90% того, що зобов’язалися зробити. Отже, березень 2024 року
буде наступним випробуванням, якщо обидві країни подолають грудневий етап.

Як виглядатиме графік переговорів? Чи є 2030
рік реалістичним терміном для вступу України та Р. Молдова до ЄС? Відповідає
колишній голова МЗС Румунії Адріан Чорояну: «Це залежить від кожної країни. Якщо
бути відвертими і ми через це проходили. Це шлях, який ми пройшли в той час,
коли перспектива вступу до Європейського Союзу здавалася нам дуже і дуже
далекою. Графік вступу є орієнтовним. Звісно, що ніхто нікого не зобов’язує
бути на фінальній точці до 2030 року. Але, з іншого боку, тут йдеться і про
заохочення. Це не означає, що через два-три роки, чотири роки, п’ять років чи
десь так, цей процес неодмінно завершиться. З іншого боку, це спосіб
Європейського Союзу тримати ці країни поруч, давати їм мету. Подивіться на те, з
якими реальними політичними труднощами, наприклад, стикається Республіка
Молдова. Цим країнам треба дати мету.»

Адріан Чорояну вважає, що цим рішенням Європейський
Союз визнає, що йому потрібні ці держави, але й ці держави також повинні
усвідомити, що вони можуть моделювати себе з європейськими принципами і
цінностями. «У кінцевому рахунку ми хочемо бути більше схожими, ніж розрізнятися
всередині Європейського Союзу, звісно відмінності зберігаються, але будемо
сподіватися, що схожостей буде більше, ніж відмінностей», – наголосив ексміністр закордонних справ Румунії Адріан Чорояну.