Румунія, війна в Україні та російський експансіонізм
Війна в Україні та експансіоністські амбіції Росії нагадали Європі, що мир не вічний, а політичні зобов'язання не є настільки надійною гарантією, як європейці очікували. Навіть НАТО потрібен час, щоб стати на захист союзника, який зазнав нападу ...
Василь Каптару, 20.03.2024, 11:17
Війна в Україні та експансіоністські амбіції Росії нагадали Європі, що мир не вічний, а політичні зобов’язання не є настільки надійною гарантією, як європейці очікували. Навіть НАТО потрібен час, щоб стати на захист союзника, який зазнав нападу. Але, окрім періоду реакції, Альянсу потрібні вже закуплені озброєння, бойова техніка, боєприпаси, а не проєкти озброєнь, що застрягли між обкладинками документів. НАТО також потрібні заздалегідь підготовлені запаси, щоб мати можливість якнайшвидше реагувати на потреби союзників. Урешті-решт у Брюсселі зрозуміли справжні масштаби небезпеки зі сходу та необхідність постійної та потужної підтримки України, яка зараз дуже великою ціною захищає Європу та її цінності. Європейський Союз почав діяти.
Посилення спроможностей європейської оборонної промисловості
Водночас в Єврокомісії шукають шляхи активізації роботи європейської оборонної промисловості, щоб ефективніше реагувати на потреби в умовах війни в Україні і зростаючої невизначеності щодо безпекових викликів у майбутньому. Нова стратегія ЄС є відповіддю на війну в Україні, яка продемонструвала необхідність перезапуску виробництва зброї та боєприпасів. Отже ЄС хоче перевести свою оборонну промисловість на «воєнні рейки», прагне докорінно змінити спосіб фінансування та продажу озброєнь, до чого його підштовхнула війна Владіміра Путіна в Україні та попередження західних країн про те, що войовнича Росія у найближчі кілька років може напасти на країну-члена НАТО. Наразі Єврокомісія виділила 500 мільйонів євро для збільшення виробництва боєприпасів у межах підтримки європейського оборонно-промислового комплексу. У неділю прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку повідомив, що з цієї суми Бухарест отримає від Брюсселя 47 мільйонів євро на будівництво нового заводу з виробництва пороху та боєприпасів.
У 2024 році міністерство оборони Румунії має найбільший бюджет за останні 30 років – понад 95 мільярдів леїв. Щонайменше 20% цих коштів, майже 4 мільярди євро, мають бути спрямовані лише на закупівлю нового обладнання. Проєкти закупівель також враховують уроки війни в Україні. Уже цього року Румунія має отримати перші безпілотні комплекси Bayraktar TB2. Водночас, окрім «Байрактарів» румунська армія також готується отримати сім безпілотних розвідувальних комплексів Watchkeeper X та 21 безпілотник від ізраїльської Elbit Systems.
Якщо хочеш миру – готуйся до війни!
На тлі триваючої невизначеності щодо подальшої допомоги від США Україні через внутрішньополітичні суперечки між республіканцями та демократами, Європа збільшує свої оборонні зусилля, щоб відновити свій потенціал стримування. Адже лише так можна зупинити Путіна. Тому, що як зазначив в інтерв’ю нашій радіостанції журналіст Овідіу Нахой справжні цілі Росії містяться в ультиматумі від грудня 2021 року. Ультиматум, який Москва висунула, не Україні, а західним державам, вимагаючи від НАТО повернутися до кордонів 1997 року, коли до Альянсу входило 17 країн. Журналіст зазначив, що заяви Путіна після оголошення результатів виборів і нинішня мілітаризація російського суспільства нагадують про Німеччину 1930-х років, яка готувалася до війни, тому і Захід має бути готовий. Отож ЄС зараз керується гаслом: «Якщо хочеш миру – готуйся до війни!»
«Європа відчуває ще більшу небезпеку. Усі очікують ескалації війни в Україні, тим більше, що у Росії зараз є вікно можливостей через проблеми з військовою технікою з українського боку. Сполучені Штати майже припинили військову допомогу Україні, є певні незначні суми, які президент може виділити, але вони мізерні порівняно з реальними потребами. Європейський Союз намагається зібратися з силами, щойно була зустріч у форматі «Веймарського трикутника» між лідерами Франції, Німеччини та Польщі, які взяли на себе зобов’язання вийти на міжнародні ринки і знайти необхідну військову техніку. Є чеська ініціатива з придбання 800 тисяч одиниць снарядів для України, які знайшла по всьому світу і зараз купує. Звісно, це робиться за підтримки усіх членів Альянсу, фінансової підтримки, логістичних зусиль, але це величезні зусилля з боку маленької Чеської Республіки. Усе це відбувається. Але пройде певний час, перш ніж, дійсно, це озброєння буде надане Україні, буде в розпорядженні ЗСУ. Отже у Росії є вікно можливостей, яким вона, швидше за все, скористається зараз, коли Владімір Путін бачить себе переобраним і вважає себе повторно легітимізованим як глава російської держави, якщо таке підтвердження було потрібне. Отже, це найбільш тривожне очікування з європейського боку – ескалація бойових дій і ми бачили звіт Інституту з вивчення війни, який не виключає можливості того, що на тлі цієї нестачі військової техніки з українського боку росіяни можуть здійснити великий прорив на українському фронті. Наслідки цього важко передбачити на даний момент. Водночас ми маємо заяву президента Макрона, який не виключає можливості відправки військ в Україну. Думаю, що на тлі ускладнення ситуації на фронті динаміка з європейського боку зміниться і може бути надана дуже чітка і дуже переконлива відповідь.»
Заступник генесека НАТО Мірча Джоане: На нас чекає ще кілька років напружених відносин з РФ
Заступник генерального секретаря НАТО, румун Мірча Джоане заявив днями, що ми повинні готуватися щонайменше до ще кількох років напружених відносин з Російською Федерацією. Він підкреслив, що більш агресивна Росія означає, що Північноатлантичний альянс має бути більш готовим до її стримування. У контексті президентських виборів у Росії Мірчу Джоане запитали, що означатиме п’ятий термін Владіміра Путіна.
«Якщо хтось думає, що ці вибори були виборами в демократичному сенсі, то це, очевидно, не так. Це продовження цього політичного режиму в Москві і, на жаль, ми не бачимо зміни підходу ні до України, ні до Заходу, ні до НАТО. Тому ми повинні готуватися до ще кількох років, як мінімум, напружених відносин. НАТО робить свою роботу, ми захищаємо свою територію і своїх союзників, ми діємо відповідно. Більш агресивна Росія означає більш підготовлене НАТО до стримування цієї агресії.»
ЄС остаточно затвердив виділення Україні 5 млрд євро військової допомоги
Ситуація в Україні стала однією з центральних тем засідання Ради міністрів закордонних справ ЄС 18 березня, на якому було прийняте остаточне рішення про виділення 5 млрд євро на військову підтримку України. Глави зовнішньополітичних відомств країн ЄС обговорили питання агресії Росії проти України, останні події на місцях та підтримку України з боку ЄС. У ньому також взяв участь глава МЗС України Дмитро Кулеба, який представив пріоритети України на найближчий період. Міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску підтвердила рішучу та багатовимірну підтримку України з боку ЄС, наголосивши на нагальності надання військової підтримки. У зв’язку з цим вона привітала ухвалення рішення щодо виділення додаткових 5 мільярдів євро на військову підтримку України в рамках Європейського фонду миру, що дозволить надати Києву необхідну допомогу. Вона також висловила підтримку різним ініціативам, спрямованим на доповнення джерел фінансування військової підтримки. Лумініца Одобеску підтвердила підтримку нового пакету обмежувальних заходів проти Росії та визначення ефективних заходів для імплементації санкцій ЄС. Глава МЗС Румунії підкреслила особливу важливість міцних трансатлантичних зав’язків, спільної підтримки світового порядку, заснованого на правилах, та поваги до міжнародного права, особливо в контексті численних сучасних глобальних викликів. Вона високо оцінила підтримку Республіки Молдова з боку США і наголосила на важливості комплексного підходу до війни в Україні в плані подолання її наслідків для всього Чорноморського регіону.
Опитування
Понад три чверті румунів вважають, що війна в Україні є небезпечною для Румунії, а більше половини згодні з тим, що наша країна повинна виділяти більше грошей на армію. Принаймні це випливає з нещодавнього опитування, проведеного INSCOP на замовлення News.ro. 76% респондентів вважають, що війна в сусідній країні може мати негативні наслідки для Румунії, тоді як майже 22% дотримуються протилежної думки. 60% заявили, що згодні з тим, що в контексті конфлікту в Україні Румунія повинна виділяти більше грошей на збройні сили, в той час як трохи більше 36% не згодні з цим. Дані опитування були зібрані в період з 22 по 29 лютого на вибірці в 1100 осіб віком від 18 років і старше. Максимально допустима похибка становить плюс/мінус 2,95%.
50 українських пілотів проходитимуть навчання у Румунії
У цьому контексті президент Клаус Йоганніс дав згоду на перевезення територією Румунії міжнародної військової допомоги для України та схвалив підготовку українських льотчиків на винищувачах F-16 в Європейському навчальному центрі (EFTC), створеному на військово-повітряній базі Фетешть. Це новостворений центр, в якому з січня вже тренуються румунські пілоти.
У понеділок Спільні бюро Палати депутатів і Сенату отримали відповідний лист від глави румунської держави та взяли його до уваги. У ньому Клаус Йоганніс поінформував парламент про те, що він схвалив транзит обладнання та матеріальних цінностей, подарованих Фінляндією Україні, а також підготовку близько 50 українських пілотів.
«Відповідно до положень статті 119 Конституції Румунії та Закону № 291/2007 про в’їзд, розміщення, проведення операцій або транзит іноземних збройних сил на території Румунії, за пропозицією Прем’єр-міністра Румунії, після консультації з Верховною радою національної оборони, я схвалив транзит територією країни обладнання та матеріальних цінностей, переданих Фінляндією Україні, а також підготовку близько 50 українських військовослужбовців, метою якої є проходження навчання, використання та обслуговування переданого обладнання», – йдеться у документі, надісланому до парламенту главою держави.
Розбудова прикордонної інфраструктури
Тим часом Румунія та Україна продовжують розвивати спільну прикордонну інфраструктуру. У Сучавському повіті та Чернівецькій області сторони планують розбудувати пункти пропуску через румунсько-український кордон, а також з’єднати два регіони залізничним сполученням завдяки євроколії. Ці питання були обговорені під час зустрічі на кордоні голови Сучавської повітової ради Георге Флутура, голови Чернівецької обласної військової адміністрації Руслана Запаранюка, посла Румунії в Україні Александра Віктора Мікули та посла Сполучених Штатів Америки в Румунії Кетлін Кавалек. За словами Руслана Запаранюка, Буковина вже підготувала проєктну пропозицію щодо будівництва найбільшого пункту пропуску для великовагового транспорту в селі Біла Криниця на кордоні з Румунією, що дозволить інтегрувати Чернівецьку область в міжнародні транспортно-логістичні системи. Голова Чернівецької ОВА зазначив, що ще одним стратегічним проєктом для області є розвиток залізниці ‒ продовження колії європейського зразка, яка заходить на територію області. Це дозволить з’єднати Чернівці та Сучаву ще одним видом сполучення.
Зі свого боку, голова Сучавської повітової ради підкреслив роль, яку відіграв пункт пропуску через кордон «Сірет» у транзиті біженців і товарів після початку війни в Україні.
«Секрет співпраці в кризові часи – це партнерство, яке ми маємо вже майже 30 років. За два роки через цю митницю пройшло 2,8 мільйона пасажирів. Через цю митницю пройшло понад 850 000 транспортних засобів. Ви бачили сьогодні дуже велику чергу вантажівок. Ми очікуємо, що вона буде ще більшою, тому що вони не мають куди їхати зі своїм вантажем. На півдні, в Тульчі, в напрямку Чорного моря, ризики великі і все менше людей їде туди. Коли польські фермери закрили кордон перевізники поїхали сюди, а ми подвоїли тут кількість митників і прикордонників. Нашим найбільшим болем є відсутність автомагістралі і саме тому я лобіюю з усіх сил необхідність прокладення автомагістралі до Сірету», – сказав Георге Флутур.
Він додав, що Румунія мала шанс стати членом НАТО і Європейського Союзу, а тепер вона не може бути егоїстичною і «простягає руку допомоги своїм сусідам і друзям».
Посол США в Бухаресті Кетлін Кавалек заявила на п/п «Сірет», що вона високо цінує те, що Румунія зробила для підтримки України після вторгнення Російської Федерації.
«Я глибоко зворушена побаченими фотографіями співпраці, емпатії, яку румуни проявили в найважчий момент з початку війни. Сполучені Штати дуже цінують те, що зробила Румунія і ми стоїмо поруч з Україною в цей дуже складний час», – сказала Кетлін Кавалек. «Ми бачимо, наскільки тісною є співпраця між Україною та Румунією. США щойно оголосили про надання додаткового пакету озброєнь для підтримки народу України і ми надаватимемо цю підтримку і надалі, тому що знаємо, що це найважливіша допомога в цей важкий час. Ми, Сполучені Штати, працюємо з ЄС, з Румунією, з Молдовою, з Україною над покращенням інфраструктури на кордоні, не лише тут, в Сучаві, але й на півдні, в Констанці, на переправі через Дунай. І ми продовжуватимемо цю роботу разом, тому що, як сказав губернатор, разом ми сильніші», – зазначила посол США в Румунії Кетлін Кавалек.
