Румунія визнала Голодомор геноцидним злочином
Сенатори і депутати Парламенту Румунії 23 листопада, майже одностайно підтримали Декларацію про засудження цілеспрямованого штучного голоду, якого зазнав український народ внаслідок дій радянської влади у 1932-1933 роках.
Василь Каптару, 30.11.2022, 06:35
Сенатори і депутати Парламенту
Румунії 23 листопада, майже одностайно підтримали Декларацію про засудження цілеспрямованого
штучного голоду, якого зазнав український народ внаслідок дій радянської влади
у 1932-1933 роках.
Декларацію на
пленарному засіданні двох палат румунського парламенту зачитав її ініціатор та
автор, представник української меншини у Палаті Депутатів і голова Союзу
українців Румунії Микола-Мирослав Петрецький. «Парламент Румунії приймає
наступну декларацію щодо цілеспрямованого голоду (Голодомор):
– визнає Голодомор 1932-1933
років в Україні злочином, вчиненим проти українського народу та людяності;
– рішуче засуджує цей акт, спрямований проти українського
народу, який призвів до мільйонів жертв, що є свідченням масового порушення
основних громадянських прав і свобод та величезних страждань;
– висловлює солідарність з українським народом, який постраждав
в цій трагедії, віддаючи данину пам’яті мільйонам жертв штучного голоду
1932-1933 років;
– рішуче засуджує аналогічний злочинний метод, за допомогою
якого румуни в Бессарабії були піддані навмисному, штучному голоду з метою
примусової колективізації в 1946-1947 роках;
– висловлює рішучу підтримку захисту та поваги до основоположних
прав і свобод людини.»
Микола-Мирослав Петрецький заявив, що «прийняття цієї
декларації в контексті вшанування 90-ї річниці Голодомору 1932-33 років є
сильним сигналом підтримки та солідарності Румунії з Україною та українським
народом, а також природним жестом вшанування пам’яті мільйонів невинних життів,
які були нещадно обірвані в той період». «Те, що сталося під час жахливої
трагедії початку 30-х років минулого століття – нещадне порушення права
українського народу на життя, ми знову бачимо у 2022 році, через 90 років від
жахливого геноциду, коли Російська Федерація розпочала проти України
широкомасштабну війну. Мільйони невинних українців знову потерпають від дій
Москви, спрямованих переважно проти цивільного населення, у тому числі шляхом
створення та підтримки енергетичної, продовольчої, економічної та гуманітарної
кризи.»
У документі наголошується, що європейська інтеграція базувалася на готовності
до примирення та прийнятті трагічних моментів історії ХХ століття, що примирення
з важким минулим не рівнозначне колективній провині, а утворює стійку основу
для побудови спільного європейського майбутнього, заснованого на спільних
цінностях і принципах. У ньому наголошується, що пам’ять про трагедії в історії
Європи має сприяти запобіганню повторенню подібних обставин чи подій у
майбутньому.
Депутат від керівної
Націонал-ліберальної партії Александру Мурару наголосив, що цим історичним
рішенням Румунія приєднується до демократичних держав світу, які визнають і
урочисто беруть на себе не тільки пам’ять про голод 1932-1933 років, а й «геноцидні,
систематичні, прямі, цинічні, злочинні дії Радянського Союзу та його лідерів з
фізичного знищення української нації.» «Голодомор був небаченим раніше
вбивством на території СРСР за масштабами, темпами та характером злочинів,
скоєних керівниками та установами Радянського Союзу. Мужність та рішучість
українців протистояти колективізації на початку 1930-х років викликала на себе
неприборкану ненависть тоталітарної системи. Геноцидні дії СРСР призвели до
апокаліптичних епізодів масового терору, канібалізму та епідемій. Кількість
жертв цієї зловісної кампанії перевищила кількість загиблих у Першій світовій
війні в усіх країнах-учасницях. Людські втрати склали близько десяти мільйонів жертв,
реальні цифри ніколи не будуть відомі, тому що радянська влада не тільки стерла
сліди та дані цього масового злочину, але й заперечувала його існування. У роки
Голодомору загинули сім мільйонів осіб в Українській РСР і ще три мільйони
українців в інших регіонах СРСР.»
«На сьогодні
понад 14 мільйонів українців були змушені покинути свої домівки, а систематичні
обстріли, масові поховання та вбивства повернули континент на 90 років назад»,
– зазначив Александру Мурару, який додав, що «не можна звинувачувати нації в
тому, що сталося в їхньому минулому, але відмова визнавати злочини історії є
злочином пам’яті та приховуванням вбивства».
Своєю чергою представник іншої керівної Соціал-демократичної партії Адріан
Соломон наголосив на необхідності засудження цього типу державної злочинної
політики, провівши при цьому паралелі з подіями, що відбувалися на території
Румунії, в тому числі масовою депортацією
громадян Румунії у неосвоєні степи
Береґан. «Те, що відбувалося у 1932-1933
роках у Радянському Союзі, виходить за межі України, але здається, що найбільше
постраждали українці. Посуха та холодна погода навесні ’32 року створили
ідеальні умови для виникнення нестачі продовольства, спричиненої поганими
врожаями та постійно зростаючими квотами, які селяни також були змушені платити
радянській владі. Хоча селяни уже не мали що їсти, власті продовжували
примусово забирати усі продукти харчування, а в цей час Радянський Союз
збільшував експорт зерна. Усе це, разом зі злочинними рішеннями влади
Української Радянської Соціалістичної Республіки, призвело, кажуть історики, до
загибелі понад десяти мільйонів людей. Така злочинна політика держави,
комуністичної, нацистської чи будь-якої іншої природи, має бути засуджена, і ми
повинні це робити рішуче.»
Депутат від Альянсу за об’єднання румунів Георге
Сіміон привітав рішення румунського парламенту
засудити страшну трагедію людства – Голодомор, жертвами якого стали переважно
українці, додавши, що серед них були й румуни. «Я радий, що нарешті у
Києва достатньо сил, щоб засудити злочини, вчинені цією імперією зла, як назвав
цю країну Олександр Солженіцин у своїй книзі «Архіпелаг ГУЛАГ» і взагалі
злочинну діяльність Радянського Союзу. Ми мусимо пам’ятати ці трагедії людства
аби не повторювати їх, незалежно від того, яка форма тоталітарного режиму
править народом. Те, що означала нацистська Німеччина, те, що означав
Радянський Союз, або в’язниця народів під назвою Радянський Союз, не повинно
бути відтворено в сучасному світі.»
Колишній лідер опозиційного
Союзу «За порятунок Румунії» Дан Барна порівняв війну Росії проти України з
«жахливим геноцидом» 1930-х років. «Ми знову бачимо злочини, вчинені Росією
після вторгнення в Україну. Я маю на увазі знищення цивільної інфраструктури,
лікарень, камери тортур або місця масового поховання, до яких люди Путіна
вдалися, щоб приховати звірства, що почалися в лютому», – сказав він.
«Згідно з нормами міжнародного права, Голодомор болісно підпадає під визначення
геноциду в статті 2 Конвенції ООН про запобігання злочину геноциду і покарання
за нього, прийнятої ООН у 1948 році, а саме дії, вчинені з наміром знищити,
повністю або частково, національну, етнічну, расову чи релігійну групу. Цифри
щодо кількості жертв дуже різняться, від п’яти до десяти мільйонів, але навіть
якщо взяти найменшу кількість –
п’ять-сім мільйонів людей, які померли між 1932 і 1933 роками у
результаті спричиненого та організованого Москвою голоду, – це мало драматичний
вплив на українську націю. І нинішня війна є продовженням дій за певним
сценарієм, який тоталітарні уряди Росії застосували, в тому числі в Катині
проти тисяч польських солдатів та інтелектуалів, є своєрідним рецептом, за яким
російський державний тероризм прагне знищити нації.»
За словами
депутата від Демократичного союзу угорців Румунії Сабо Одона, ХХ століття було
не лише століттям двох світових воєн, а й періодом, коли людство пережило жахливий
досвід ідеологічного екстремізму – нацизму та комунізму. «Наслідки такої
державної політики, що просувається в ім’я різних ідеологій, є одними з
найтемніших сторінок в історії людства. Нашому регіону
– Центральній та Східній Європі, на жаль, довелося пережити роки, коли обидва
екстремістські рухи втілювали в життя свої деструктивні ідеології. Коли в нашій
країні приймалися антиєврейські закони, процвітав легіонерський рух і диктатура
Антонеску організовувала програми проти власних громадян, в Україні, як
складової СРСР, комуністичні лідери дегуманізували мільйони людей репресивною
політикою. Декого депортували, розкуркулювали, примушували вступати до
радянських колгоспів і, врешті-решт, дуже велику, величезну кількість людей
цілеспрямовано прирекли на голодну смерть. Це щось неймовірне, що в, мабуть,
найродючішій частині нашого континенту, через політику, яку просувала держава
та її керівництво, дуже багато, надзвичайно багато громадян витіснялися в
площину, де немає людської гідності, а виживання є можливим у багатьох ситуаціях
просто канібалізмом. Засуджуючи Голодомор в Україні 90 річної давнини, ми маємо
й надалі засуджувати не лише на словах, а й на ділі будь-які спроби, які могли
б повернути хоча б частку зла, що приніс нашим спільнотам ідеологічний
екстремізм минулого століття.»
«Нинішнє
покоління не несе відповідальність за те, що було зроблено 90 років тому, але
відповідає за те, що робиться сьогодні і що буде завтра», – сказав депутат.
