Румунська підтримка українського експорту
Глава МЗС Богдан Ауреску поінформував держави ООН про багатовимірні зусилля Румунії на підтримку України.
Василь Каптару, 24.05.2022, 04:04
Міністр
закордонних справ Богдан Ауреску у четвер, 19 травня 2022 року, взяв участь, на
запрошення держсекретаря США Ентоні Блінкена, у відкритих дебатах Ради Безпеки
ООН на тему «Підтримка міжнародного миру та безпеки – конфлікт та продовольча
безпека», організованих США, з позиції головуючої країни в Раді Безпеки ООН
протягом поточного місяця. Засідання відбулося у штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку,
повідомляє пресслужба МЗС Румунії.
Дебати у
РБ ООН, ініційовані США, були
зосереджені на вивченні способів згортання та підвищення ефективності міжнародних
зусиль щодо зменшення впливу глобальної продовольчої кризи на міжнародний мир і
безпеку, наслідки якої посилюються через російську агресію проти України.
Міністр
закордонних справ Румунії Богдан Ауреску привітав проведення цієї зустріч і
найрішучішим способом засудив від імені Румунії незаконну військову агресію
Російської Федерації проти України.
Говорячи
про погіршення гуманітарної ситуації в Україні, глава румунського зовнішньополітичного відомства у підтвердив
солідарність Румунії з українським народом та представив гуманітарну підтримку,
яку наша країна надає українським біженцям, згадавши про гуманітарний хаб у
Сучаві, який діє з березня. Міністр Богдан Ауреску привернув увагу на те, що
Румунія сприяла наданню міжнародної підтримки сусідній державі, в тому числі
швидко задовольнивши запит Всесвітньої продовольчої програми про створення її тимчасового
представництва у Румунії для надання допомоги переселенцям з України.
У своєму
виступі Богдан Ауреску підкреслив складні наслідки військового конфлікту,
розпочатого Росією, у тому числі з точки зору продовольчої безпеки, для
багатьох держав у різних регіонах світу. Він також наголосив на зв’язку між
продовольчою небезпекою, яка посилюється зростанням світових цін на
продовольство, і соціальними заворушеннями, що загрожують міжнародному миру та
безпеці. «Від початку війни румунсько-український кордон перетнуло понад
мільйон біженців, а гуманітарна підтримка Румунії була дуже послідовною. З
березня біля румунсько-українського кордону працює гуманітарний хаб зі збору та
розподілу міжнародної гуманітарної допомоги. Ми також відповіли на міжнародні
запити про надання допомоги Україні. Наприклад, у дуже стислі терміни
відреагували на прохання Всесвітньої продовольчої програми про створення
представництва у Румунії, щоб сприяти екстреній допомозі Україні», – сказав
Богдан Ауреску.
Крім того,
він підкреслив важливість вирішення проблем продовольчої безпеки як
пріоритетного питання та наголосив на зв’язку між забезпеченням потоку
продовольчих систем і прогресом у захисті клімату, фінансуванням розвитку та
іншими пріоритетами, визначеними у Цілях сталого розвитку.
Глава
румунської дипломатії зазначив, що ринок зернових зазнав сильних негативних
наслідків у результаті агресії Російської Федерації проти України, враховуючи
те, що ці дві держави грають важливу роль у світовій торгівлі в цій сфері. У
цьому контексті румунський міністр поінформував держави ООН про багатовимірні
зусилля Румунії на підтримку України, які мають на меті, з одного боку,
підтримати українську економіку, а з іншого – обмежити наслідки світової
продовольчої кризи шляхом спрощення Румунією процедур для українських перевізників
та створення альтернативних маршрутів для експорту зерна з цієї країни, у тому
числі через порт Констанца на Чорному морі та через румунські порти на Дунаї. «Швидко
реагуючи на цей виклик, румунська влада сприяє транзиту продукції з України
через порти Галац (на річці Дунай) і Констанца, найбільший порт на Чорному
морі. У цьому контексті Румунія має одну з найкращих географічних позицій, щоб
діяти як транзитний та експортний вузол. Ми розглядаємо всі можливі рішення,
щоб забезпечити кращий доступ до румунських портів на річці Дунай і до порту
Констанца на Чорному морі. З початку російського вторгнення в Україну Констанца
стала головними воротами для відвантаження українського зерна до зовнішнього
світу. Наразі з України через порт Констанца експортовано понад 240 тис. тонн
зерна.» Глава румунської дипломатії зазначив, що ці зусилля зміцнюють
статус Румунії як актора, який прагматично робить внесок у забезпечення
регіональної та глобальної стабільності, включаючи продовольчу безпеку.
У цьому
контексті міністр Богдан Ауреску знову закликав світову спільноту до
посилення міжнародних зусиль щодо
побудови транспортного коридору, у тому числі морського, включаючи румунські
маршрути та порти, щоб сприяти реалізації українського експорту до третіх країн.
«У контексті різних заходів підтримки, румунська влада також лібералізувала
умови здійснення українського експорту, особливо сільськогосподарської
продукції. Таким чином, Румунія робить значний внесок у регіональну та
глобальну стабільність та продовольчу безпеку, підтримуючи експорт українського
зерна до тих країн, які його потребують.»
З іншого
боку міністр Богдан Ауреску рішуче відкинув абсолютно безпідставні звинувачення
представника Російської Федерації під час дебатів у тому, що існує
«домовленість» щодо експорту українського зерна на захід в обмін на військову
допомогу Україні. Глава румунської дипломатії зазначив, що Російська Федерація
не вперше намагається поширити таку абсолютно неправдиву інформацію. «Щодо
звинувачень Росії, які ми щойно почули в цьому залі, про те, що між Заходом і
Україною існує так звана «угода» про поставку зброї в обмін на зерно, нагадаю, що
Росія не вперше робить подібні абсолютно неправдиві звинувачення. Так, 1 травня
Міноборони Росії заявило, що Україна масово експортує зерно румунськими
дорогами, залізницею та Дунаєм в обмін на зброю та боєприпаси. Міністерство
оборони Румунії негайно відкинуло ці звинувачення, додавши, що це неправдиві
заяви та грубі маніпуляції реальністю.»
Наприкінці
міністр закордонних справ Румунії Богдан
Ауреску закликав до зосередження майбутніх рішень та дій ООН і держав-членів на
побудові сталої, доступної та безпечної продовольчої системи в усьому світі, а
також підкреслив роль неурядових учасників, особливо громадянського суспільства
та приватного сектору у посиленні стійкості та забезпеченні глобальної
продовольчої безпеки.
З
іншого боку, минулого тижня Румунія
приєдналася до справи за позовом України проти Росії у Міжнародному суді ООН, в
якій Україна оскаржує використання Російською Федерацією звинувачень у
«геноциді» як приводу для вторгнення. Про це оголосив міністр закордонних справ
Румунії Богдан Ауреску на своєму Twitter. «Радий
оголосити, що, як вирішило вище керівництво країни, Румунія вступить у справу,
яку розглядає Міжнародний суд ООН, щодо звинувачень у геноциді за конвенцією
щодо запобігання і покарання злочину геноциду (Україна проти Росії). Це
свідчення твердої віри Румунії у цінності міжнародного права і справедливості,
зокрема Міжнародний суд ООН, та необхідність їхнього дотримання, що є життєво
важливим для збереження глобального миру й безпеки», – повідомив Богдан
Ауреску.
Як зауважив
заступник директора департаменту міжнародного права Міністерства закордонних
справ України Андрій Пасічник, вступ Румунії до справи підкріплює позицію
України. «Це важливо, оскільки доводить що не тільки Україна вважає
обвинувачення Росії в геноциді міфічного «народу Донбасу» безпідставними, а
відтак нібито «спецоперацію» – не обґрунтованою хоч якимись нормами права. Ні,
це неприкрита і неспровокована агресія, і Росія повинна понести за неї
відповідальність», – додав український дипломат.
Пізніше глава румунського
зовнішньополітичного відомства повідомив, що у справі проти Росії в
Міжнародному суді ООН до України крім Румунії приєдналися понад 40 держав
світу.
Нагадаємо, 16
березня Міжнародний суд ООН в Гаазі зобов’язав Росію припинити розпочаті
24 лютого 2022 року воєнні дії в Україні, заявленою метою яких було
«запобігання і покарання» нібито геноциду в Луганській та Донецькій областях
України.