Ретроспективний огляд румунсько-українських відносин у 2024 році
У 2024 році Румунія та Україна продовжили розвивати потенціал двосторонніх взаємин, розбудову взаємовигідних відносини у всіх сферах та їх виведення на рівень стратегічного партнерства.
Василь Каптару, 08.01.2025, 11:54
У 2024 році Румунія та Україна продовжили розвивати потенціал двосторонніх взаємин, розбудову взаємовигідних відносини у всіх сферах та їх виведення на рівень стратегічного партнерства.
Телефонна розмова президентів Румунії та України
У перші дні січня 2024 року президент Румунії Клаус Йоганніс провів телефонну розмову з президентом України Володимиром Зеленським. Глави двох держав обговорили економічну співпрацю та оборонну підтримку України. Під час розмови президенти Клаус Йоганніс та Володимир Зеленський провели ґрунтовний обмін думками та оцінками щодо безпекової ситуації в Україні та в регіоні, зокрема на Чорному морі, а глава румунської держави запевнив свого українського візаві у незмінній рішучій підтримці України з боку Румунської держави. Лідери двох держав також обговорили розвиток двосторонніх відносин та пріоритети на 2024 рік, зокрема транскордонні проєкти, що становлять взаємний інтерес, а також спільне прагнення досягти суттєвого прогресу у процесі підняття відносин між двома країнами до рівня стратегічного партнерства. Під час розмови Президент Румунії високо оцінив ухвалене Україною законодавство щодо національних меншин і привітав прогрес, досягнутий у питанні визнання Україною неіснування так званої «молдавської» мови. Клаус Йоганніс та його український колега також обговорили підтримку Румунією європейської інтеграції України, а також євроатлантичний курс України, пріоритети на рівні Альянсу в 2024 році та продовження відповідної підтримки України. Було також обговорено двосторонню оборонну співпрацю, зокрема аспекти підготовки українських пілотів на винищувачах F-16.
Розвиток відносин у сфері цифровізації та кібербезпеки
Також на початку січня минулого року Румунія та Україна уклали угоду про розвиток відносин у сфері цифровізації та кібербезпеки. Цей документ заклав основу для створення механізму, за допомогою якого Європейський Союз фінансуватиме проєкти з передачі технологій і знань Україні. «Завдяки угоді, підписаній з українською стороною, Румунія зміцнює свою позицію регіонального центру новітніх технологій та кібербезпеки. Таким чином, ми закладаємо основи механізму, за допомогою якого Європейський Союз фінансуватиме конкретні проєкти з передачі технологій та знань Україні, а Румунія буде провідним партнером», – заявив міністр досліджень, інновацій та цифровізації Румунії Богдан Іван. «Домовилися про перші кроки – підвищення стійкості українських інтернет-мереж, розвиток 5G-коридорів між кордонами України й Румунії та про участь України в програмах фінансової підтримки ЄС», – написав, своєю чергою міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров у Телеграм. Він також зазначив, що Румунія допоможе у відновленні цифрової інфраструктури, пошкодженої через війну. Міністр подякував своєму румунському колезі за співпрацю та додав, що відтепер дві сусідні країни реалізовуватимуть спільні проєкти за фінансової підтримки Європейського Союзу.
Україна на порядку денному в Давосі
Всесвітній економічний форум у Давосі, Швейцарія, є одним з найважливіших майданчиків для обговорення найбільш чутливих питань глобальної політики, а в 2024 році його центральною темою стала війна в Україні, точніше шляхи її припинення і досягнення миру. Саме на полях зустрічі радників з питань національної безпеки та політичних радників лідерів держав щодо реалізації Формули миру у швейцарському Давосі стартували румунсько-українські переговори про укладення двосторонньої безпекової угоди, яку президенти двох країн підписали у липні у Вашингтоні. В інтерв’ю нашій радіостанції міністерка Лумініца Одобеску заявила: «Напередодні Давоського економічного форуму, на запрошення Швейцарії та України, відбувся новий раунд переговорів щодо мирної формули з 10 пунктів президента Володимира Зеленського, яку Румунія підтримує, в тому числі в рамках підготовки до можливого мирного саміту, про який нещодавно оголосив президент Зеленський. На полях цієї зустрічі, яка відбулася напередодні Давоського економічного форуму, фізична присутність як румунської, так і української делегацій була використана для проведення першого раунду дискусій з двох тем, які цікавлять і нас, й українську сторону, а саме: початок переговорів про укладення стратегічного партнерства між Румунією та Україною, розпочатий під час візиту президента Зеленського до Румунії минулого року, а друга дискусія стосувалася рамок співпраці між Румунією та Україною у сфері безпеки та оборони. Цей останній пункт також випливає з приєднання Румунії, разом з 23 іншими державами, до заяви G7 про підтримку України, яка була прийнята минулого року, щойно після Вільнюського саміту, й яка містить рамки співпраці та принципи співпраці між державами, котрі підписали цю декларацію або асоційовані з нею, та Україною.»
Співпраця у сфері адміністрування виборів і референдумів
Постійний виборчий орган Румунії (АЕР) і Центральна виборча комісія (ЦВК) України підписали у вівторок, 6 лютого, Меморандум про взаєморозуміння з метою поглиблення і розвитку двостороннього співробітництва у сфері адміністрування виборів і референдумів. Церемонія підписання Меморандуму відбулася в Бухаресті, в штаб-квартирі Постійного виборчого органу, а документ підписали президенти двох установ – Тоні Гребле та Олег Діденко. «Я переконаний, що підписання цього Меморандуму між АЕР та ЦВК України сприятиме зміцненню та розширенню співпраці між двома органами з метою захисту демократії та міжнародно визнаних належних виборчих процесів», – заявив з цієї нoагоди Президент АЕР Тоні Гребле. Голова Центральної виборчої комісії України Олег Діденко своєю чергою подякував АЕР за готовність ділитися інформацією та кращими практиками щодо організації та безперешкодного управління виборчими процесами за кордоном. У Постійному виборчому органі Румунії зазначили, що документ про співпрацю замінює Меморандум, укладений між двома сторонами у 2014 році, і має на меті, серед іншого, сприяти підвищенню інституційної спроможності двох органів адміністрування виборів, реалізації та захисту виборчих прав громадян, у тому числі вразливих груп, розробку та впровадження інноваційних технологій у виборчій сфері, забезпечення кібербезпеки та підвищення кваліфікації різних категорій фахівців, які беруть участь в організації та проведенні виборів і референдумів.
Два роки повномасштабного російського вторгнення. Румунія солідарна з Україною
На знак пошани до стійкості українського народу, будівлі Адміністрації Президента, Парламенту, Уряду та Міністерства закордонних справ Румунії були підсвічені у кольорах українського прапора в суботу ввечері, 24 лютого, у другу річницю російського вторгнення в Україну. А в понеділок, 26 лютого, на пленарному засіданні депутати хвилиною мовчання вшанували пам’ять загиблих громадян України, які стали жертвами російської незаконної агресії. Румунські лідери у річницю повномасштабного вторгнення рф висловили свою підтримку і солідарність з Україною. Президент Клаус Йоганніс заявив, що Румунія продовжуватиме надавати підтримку Україні доти, доки це буде необхідно та підтримуватиме зусилля сусідньої країни щодо інтеграції до Європейського Союзу. «Румунія і весь вільний світ підтримують Україну, країну, яка бореться за життя і демократію», – зазначив тодішній спікер Сенату і лідер керівної Націонал-ліберальної партії Ніколає Чуке, а прем’єр-міністр Марчел Чолаку наголосив, що румунська влада діє в дусі повної єдності і солідарності з Україною до досягнення перемоги і справедливого миру. У поширеній 24 лютого заяві кабінету міністрів зазначається, що «Уряд Румунії високо цінує рішучість і стійкість, продемонстровані Україною та українським народом, і вважає, що все міжнародне співтовариство має моральний і політичний обов’язок перед Україною притягнути до відповідальності всіх винних у скоєнні воєнних злочинів. Румунія була на боці України з перших моментів цієї трагедії і докладала постійних і значних зусиль для підтримки української держави та населення, яке серйозно постраждало від цієї трагедії.»
Саміт СКУ в Бухаресті
Союз українців Румунії (СУР), у партнерстві зі Світовим Конґресом Українців, (СКУ) 12-15 квітня провів Саміт СКУ, знакову для української діаспори подію, яка цього року уперше відбулася у Румунії. Офіційне відкриття Саміту СКУ, що зібрав понад 200 лідерів українських громад з 55 країн світу з 5 континентів, відбулося у п’ятницю, 12 квітня, у Палаці Парламенту. У ньому взяли участь румунські та українські урядовці, керівництво СКУ та акредитовані в Бухаресті дипломати, які наголосили на важливості допомоги Україні у війні, розв’язаній проти неї російською федерацією, на необхідності допомоги українським біженцям та на важливості їхнього повернення в Україну після закінчення війни, щоби долучитися до зусиль з відбудови країни. Голова Союзу українців Румунії, депутат Микола-Мирослав Петрецький зазначив, що «в нинішньому драматичному контексті, можливо найскладнішому за всю буремну історію українського народу, більше ніж коли-небудь, здатність Світового Конґресу Українців реагувати, діяти та втручатися має бути системною, інтегрованою, парадигмальною за своєю природою, та мати в основі єдине стратегічне, згуртоване та функціональне бачення на рівні всієї організації». «Нині існує багато викликів і ми мусимо думати, як організувати життя – об’єднати новий український світ довкола України. Наше головне завдання – аби українці, які вимушено виїхали, змогли потрапити в українське середовище й український світ закордоном», – сказав Президент СКУ Павло Ґрод, який закликав світове українство до єдності. Державний радник Канцелярії прем’єр-міністра Румунії Віктор Опаскі привітав учасників Саміту СКУ українською мовою. Він зачитав звернення прем’єра Марчела Чолаку, який наголосив, що Румунія продовжить підтримувати легітимну боротьбу України, доки це буде потрібно, а також відновлення її територіальної цілісності в межах офіційно визнаних кордонів. У своєму виступі міністерка закордонних справ Лумініца Одобеску підкреслила, що справедливий і тривалий мир в Україні безпосередньо залежить від притягнення до відповідальності всіх винних у злочинах в Україні та проти України. Вона зазначила, що запропонована президентом Зеленським Формула миру, підтримана більшістю міжнародної спільноти, в тому числі Румунією, базується на принципах міжнародного права та Статуту ООН. Посол України в Румунії Ігор Прокопчук підкреслив, що Румунія є надійним другом і сусідом України, яка пізнала його в біді, своєю чергою посол з особливих доручень Міністерства закордонних справ України з питань світового українства Мар’яна Беца подякувала Румунії за сприяння проведенню Саміту СКУ в Бухаресті і за підтримку України. Учасники Саміту СКУ розробили та затвердили «Дорожню карту 2024 – 2027», що містить основні цілі та принципи, якими Світовий Конґрес Українців керуватиметься в роботі протягом наступних трьох років, зосереджуючись на трьох головних пріоритетах: перемога України, відбудова України та потужна українська спільнота.
Україна на порядку денному Бухарестського безпекового форуму
23-24 травня у Бухаресті відбувся 8-й щорічний Безпековий форум Чорноморського регіону та Балкан. Захід був організований румунським аналітичним центром «Нова стратегія» (New Strategy Center) у партнерстві з міністерствами оборони та закордонних справ. Форум є важливою платформою для поглибленого аналізу найбільш актуальних і складних тем, пов’язаних з міжнародними відносинами, безпековими дослідженнями та оборонними питаннями. Організатори об’єднали експертів, аналітиків та високопоставлених державних діячів з різних країн світу, загалом понад 160 спікерів та учасників у понад 40 панельних дискусіях. Румунія продовжить всіляко підтримувати Україну, – заявив прем’єр-міністр Марчел Чолаку у своєму зверненні до учасників Форуму. Прем’єр-міністр підкреслив, що Румунія стала одним з головних постачальників енергоносіїв, а також згадав про інвестиції, спрямовані на те, щоб Румунія стала головним логістичним хабом для української продукції. Перемога України над російською федерацією стане перемогою демократії, наголосив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль у відео-зверненні до учасників форуму. Він подякував Румунії та румунському народу, особливо за допомогу у зміцненні обороноздатності України та за транзит української продукції через румунську територію для забезпечення глобальної продовольчої безпеки.
Відкриття зернового терміналу у н.п. Дорнешть
На кордоні Румунії та України, поблизу румунської станції Дорнешть, розпочав роботу новий перевантажувальний термінал для зернових вантажів. 31 травня відбулась урочиста церемонія його відкриття. Новий термінал був побудований у рамках державно-приватного партнерства, а обсяг інвестицій у створення нового комплексу становить 10 млн євро, кошти надані Grampet Group, найбільшою групою приватних залізничних компаній з румунськими акціонерами в Південно-Східній Європі. Можливості терміналу забезпечують безперервну роботу 24 години на добу. Його максимальна місткість становить 3 млн тонн вантажів. Навантажувально-розвантажувальні станції можуть одночасно обробляти вісім вагонів, що забезпечує швидкість переробки 500 тонн на годину.
Румунія та Україна уклали двосторонню безпекову угоду
11 липня в кулуарах саміту НАТО у Вашингтоні президенти Клаус Йоганніс та Володимир Зеленський підписали Угоду про співробітництво у сфері безпеки між Румунією та Україною, яка стала 23-м подібним документом, підписаним офіційним Києвом. Угода передбачає підтримку України у створенні національного координаційного центру з озброєнь. Водночас, як повідомила українська сторона, Румунія передасть Україні систему Patriot, підтримуватиме її з тією ж динамікою, що й упродовж 2022–2024 років, а також сприятиме максимально швидкому транзиту всієї необхідної техніки своєю територією до України. Крім того, Румунія та Україна продовжать співпрацювати у сфері забезпечення стабільності та стійкості, підтримки процесу відновлення та відбудови української держави. Румунія також намагатиметься забезпечити максимальне використання своїх транспортних і логістичних маршрутів для сприяння як короткостроковим, так і середньостроковим і довгостроковим проєктам у процесі відновлення України, а також надаватиме довгострокову допомогу і підтримку оборонній промисловості України в досягненні її мети – задоволення потреб її сил безпеки і оборони, – йдеться в угоді. Особливістю цієї угоди є конкретні пункти співпраці для зміцнення безпеки в Чорноморському регіоні. Румунія допомагатиме Україні в розмінуванні Чорного моря та надаватиме підтримку через інструменти ЄС і НАТО. Під час прес-конференції у Вашингтоні президент Клаус Йоганніс наголосив, що двосторонні безпекові зобов’язання були укладені на виконання Спільної декларації G7 про підтримку України, додавши, що таким чином Румунія приєдналася до інших союзників і партнерів, які вже підписали подібний двосторонній документ з Україною.
Ольга Стефанішина на Щорічній зустріч румунських дипломатів
24-25 липня 2024 року Міністерство закордонних справ Румунії організувало Щорічну зустріч румунських дипломатів (RADR-2024) на тему «Дипломатичні дії в нестабільному світі». Минулорічна зустріч зібрала понад 170 членів дипломатичного та консульського корпусу Румунії, високопоставлених румунських та іноземних гостей, серед яких і віце-прем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина. На полях Щорічної зустрічі румунських дипломатів відбулися переговори міністерки закордонних справ Румунії Лумініци Одобеску з Ольгою Стефанішиною. У межах розмови урядовиці обмінялися думками щодо прогресу України в процесії євроінтеграції, а також щодо результатів саміту НАТО у Вашингтоні. Лумініца Одобеску високо оцінила значні зусилля української влади, враховуючи особливо складний контекст, створений розв’язаною російською федерацією війною. Глава румунської дипломатії підтвердила послідовну та конкретну підтримку Румунією на найвищому рівні незмінного європейського курсу України, наголосивши, що розширення на схід є стратегічним вибором Європейського Союзу. Вона наголосила, що Україна має продовжувати стало впроваджувати відповідні реформи для стабільного просування процесу євроінтеграції і привітала ефективне запровадження в дію Ukraine Facility, інструменту, який забезпечить передбачувану та стійку підтримку України до 2027 року. Своєю чергою Ольга Стефанішина подякувала румунській владі за багатовимірну та послідовну підтримку України, відзначивши позитивні результати двосторонньої співпраці з Румунією.
Візит нового глави МЗС України до Бухареста
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга у середу, 18 вересня, здійснив офіційний візит до Румунії, на запрошення своєї румунської колеги Лумініци Одобеску. Порядок денний переговорів був зосереджений на поточній стадії та перспективах розвитку двосторонніх відносин, а також на необхідності посилення політико-дипломатичного діалогу в контексті останніх подій на європейському та євроатлантичному просторах. Глави МЗС двох судніх країн провели у Бухаресті предметний обмін думками щодо розвитку подій у розв’язаній російською федерацією війні проти України, виокремивши основні виклики, на які Україна має відповісти у найближчий період. Очільниця румунського зовнішньополітичного відомства заявила, що Румунія продовжуватиме брати участь у процесі імплементації Формули миру Володимира Зеленського, а також у зусиллях міжнародного співтовариства щодо притягнення до відповідальності всіх винних у воєнних злочинах і злочинах проти людяності в Україні та проти України. Своєю чергою міністр закордонних справ України подякував за відчутну підтримку, яку уряд і народ Румунії надають Україні та українцям з перших днів повномасштабного вторгнення росії. Андрій Сибіга сказав, що Україна та Румунія розвиватимуть взаємодію як стратегічні партнери в усіх галузях та з усіх питань, що становлять взаємний інтерес.
Перший за останні 20 років візит глави МВС України до Румунії
18 жовтня 2024 року віце-прем’єр-міністр та міністр внутрішніх справ Румунії Кетелін Предою прийняв у Бухаресті свого українського колегу Ігоря Клименка. Робочий візит міністра внутрішніх справ України до Румунії, перший за останні 20 років, відбувся рівно через рік після іншої важливої події у двосторонніх відносинах між Румунією та Україною, а саме першого спільного засідання урядів двох країн, яке відбулося у жовтні 2023 року в Києві. Міністри обговорили шляхи зміцнення співпраці у ключових сферах, що становлять взаємний інтерес, таких як боротьба з торгівлею людьми, наркотиками та зброєю, нелегальною міграцією, поліцейське співробітництво, обмін інформацією та досвідом для підвищення рівня загальної громадської безпеки в контексті війни в Україні, втручання в надзвичайні ситуації, переміщення осіб та транспортних засобів через кордон. Під час зустрічі сторонами також було відзначено послідовний діалог на всіх рівнях між структурами двох міністерств, а також перспективи його активізації в найближчий період. Прикладом у цьому відношенні стало зміцнення двосторонньої договірно-правової бази співробітництва шляхом підписання Кетеліном Предою та Ігорем Клименком у Бухаресті Угоди про співробітництво у галузі запобігання, обмеження та пом’якшення наслідків надзвичайних ситуацій. Цей документ створив необхідну двосторонню правову базу для надання Румунією та Україною взаємної допомоги, за запитом, у разі неминучої надзвичайної ситуації. Угода зміцнює засади для надання подальшої підтримки українській владі, оскільки дозволить направляти в Україну на її прохання групи допомоги та необхідне обладнання, а також проводити усі види заходів реагування, передачу досвіду, пошуково-рятувальні операції на території України з метою порятунку людських життів, захисту здоров’я населення, обмеження матеріальних збитків та захисту культурних цінностей.
Румунія передала Україні новітній ЗРК Patriot
У жовтні Україна отримала від Румунії новітню систему протиракетної оборони Patriot. Відповідний закон, що дозволив румунській стороні передати Україні один зенітно-ракетний комплекс Patriot у конфігурації 3+, із семи, які Румунія придбала у США в 2017 році за майже 4 млрд доларів, 5 вересня підписав президент Клаус Йоганніс. Рішення передати Україні систему Patriot Румунія ухвалила 20 червня у Вищій раді оборони країни, зважаючи на значне погіршення безпекової ситуації в Україні через російські удари по цивільному населенню та інфраструктурі. 2 вересня відповідний законопроєкт про безоплатну передачу Україні ЗРК Patriot схвалив уряд, того ж дня відбулося голосування в Сенаті Румунії (верхній палаті парламенту), а на другий день закон в останньому читанні прийняла Палата депутатів. Володимир Зеленський подякував Румунії за Patriot для України. «Я дякую кожній країні, яка допомагає нам з ППО. Особлива подяка Румунії за системи Patriot. Разом ми можемо досягти ще більшої ефективності – ми можемо покласти край російському терору, спільно знищивши «Шахеди» і ракети», – написав президент Володимир Зеленський в мережі X ввечері 2 жовтня.
