Підсумки 2021 року в румунсько-українських відносинах

На початку нового року пропонуємо вашій увазі основні напрямки, ефективність та динаміку розвитку двосторонніх відносин між Румунією та Україною упродовж 2021 року.

Василь Каптару, 04.01.2022, 06:14

На початку нового року пропонуємо вашій увазі основні напрямки, ефективність та динаміку розвитку двосторонніх відносин між Румунією та Україною упродовж 2021 року.

* * *

Початок 2021 року ознаменувався доброю звісткою для мешканців прикордонних регіонів Румунії та України на дунайські ділянці спільного кордону. У лютому міжнародний пункт пропуску через румунсько-український державний кордон Ісакча (Румунія) – Орлівка (Україна) з річковою поромною переправою через Дунай був відкритий і для легкового та пасажирського транспорту, мото та вело транспорту, а також для пішоходів. При роботі на максимальній потужності щодня поромна переправа здатна перевозити в кожному з напрямків кілька сотень одиниць транспорту і тисячу пасажирів. Новий пункт пропуску «Ісакча-Орлівка» для поромного сполучення забезпечує єдиний прямий зв’язок між Україною та Румунією на півдні, а також вихід українських перевізників до міжнародних транспортних коридорів Румунії, Болгарії, Туреччини та Греції. Таким чином поромна переправа забезпечує прямий вихід з півдня Одеської області України до Євросоюзу. Відкриття згаданого пункту пропуску та поромної переправи через р. Дунай представляє собою практичний результат двосторонньої співпраці між Україною та Румунією, а також успішної співпраці між державним та бізнес секторами обох країн на всіх рівнях.

* * *

Наприкінці квітня минулого року міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба відвідав Бухарест, де провів дуже змістову і конструктивну зустріч зі своїм румунським колегою Богданом Ауреску. Переговори відбулись у кулуарах тристоронньої зустрічі міністрів закордонних справ Румунії-Польщі-Туреччини, яка пройшла у Бухаресті, і на яку вперше були запрошені взяти участь глави зовнішньополітичних відомств України та Грузії. Міністри закордонних справ Румунії та України розглянули нагальні питання двостороннього порядку денного з наголосом на політико-дипломатичному діалозі, посиленні економічних відносин, стимулюванні взаємозв’язку, а також на необхідності знайдення сталих рішень щодо прав румунської меншини в Україні. Богдан Ауреску та Дмитро Кулеба також обговорили пропозицію української сторони підняти двосторонні відносини до рівня стратегічного партнерства. Окрему увагу під час дискусій було приділено забезпеченню прав української національної меншини в Румунії та румунської національної меншини в Україні. Міністр Ауреску наголосив на неїснуванні так званої «молдавської мови», а міністр Дмитро Кулеба підтвердив, що так звана «молдавська мова» рівна румунській мові, аспект, який відобразиться на імплементації режиму викладання офіційними мовами держав Європейського Союзу, включаючи румунською, передбаченого відповідним українським законодавством. Глава румунської дипломатії знову наголосив на підтримці Румунією європейських та євроатлантичних прагнень України.

* * *

У травні з ініціативи української сторони відбулася телефонна розмова президентів Клауса Йоганніса та Володимира Зеленського. Глави двох сусідніх держав обмінялися думками щодо тривожної безпекової ситуації в регіоні, а також щодо стану та перспектив двосторонніх відносин між Румунією та Україною. Президент Румунії підтвердив тверду підтримку суверенітету та територіальної цілісності України, а також її європейських та євроатлантичних прагнень, у свою чергу президент Володимир Зеленський подякував Румунії за незмінну позицію з цих питань. Клаус Йоганніс також підкреслив, що спільні заяви на проведених Румунією заходах, особливо на саміті «Бухарестської дев’ятки», а також в рамках тристоронньої зустрічі на рівні міністрів закордонних справ Румунія-Польща-Туреччина, у якій взяв участь і український міністр закордонних справ, демонструють підтримку України. У свою чергу Володимир Зеленський привітав Спільну заяву лідерів країн групи «Бухарестська дев’ятка», в якій підтверджується розуміння небезпеки політики Російської Федерації в регіоні Чорного моря. Особливу увагу під час телефонної розмови зі своїм українським колегою Клаус Йоганніс приділив питанню забезпечення захисту прав румунської меншини в Україні, з наголосом на праві на освіту румунською мовою, він підкреслив необхідність їх якнайшвидшого вирішення шляхом діалогу. Президент наголосив, що ефективне визначення сталих рішень щодо збереження прав осіб, які належать до румунської меншини в Україні, дасть поштовх для зміцнення двосторонніх відносин на всіх їх рівнях. Зі свого боку Володимир Зеленський заявив, що повністю розуміє стурбованість румунської сторони забезпеченням реалізації прав осіб, які належать до румунської меншини і висловив готовність до пошуку рішень, щоб культурна та мовна самобутність румунської меншини була захищена відповідно до міжнародних стандартів. Наприкінці розмови Володимир Зеленський запросив Клауса Йоганніса відвідати Україну з офіційним візитом, який у 2021 році так і не відбувся.

* * *

У червні міністри закордонних справ Румунії та України знову зустрілися, на цей раз на полях Анталійського дипломатичного форуму у Туреччині. Вони здійснили оцінку реалізації питань погоджених раніше президентами Румунії та України, а також після зустрічі глав зовнішньополітичних відомств двох країн 23 квітня в Бухаресті. Богдан Ауреску знову підкреслив необхідність якнайшвидшого визначення сталих рішень щодо прав осіб, які належать до румунської меншини в Україні та наголосив на необхідності відновлення діяльності Змішаної міжурядової Румунсько-Української комісії та завершення переговорів щодо Протоколу про двостороннє румунсько-українське співробітництво в галузі освіти. Зі свого боку Дмитро Кулеба підтвердив готовність української сторони до якнайшвидшого виконання необхідних формальностей. Міністри обговорили поточні кроки щодо розширення консульського представництва у двох державах шляхом створення консульського відділу в Ізмаїлі, як складової Генерального консульства Румунії в Одесі та Консульства України в Сігету Мармацієй, а також обмінялись думками з питань, що представляють регіональний інтерес, зокрема з приводу безпекової ситуації в Чорноморському регіоні. Дмитро Кулеба знову подякував румунській стороні за постійну підтримку Румунією зусиль України щодо євроатлантичної інтеграції.

* * *

23 серпня прем’єр-міністр Флорін Кицу здійснив одноденний візит до Києва для участі в установчому саміті Кримської. На ньому Флорін Кицу озвучив позицію Румунії до цієї ініціативи. Він оголосив про приєднання Румунії до Кримської платформи та підтвердив непохитну підтримку Бухареста суверенітету та територіальної цілісності України, а також тверду прихильність політиці невизнання незаконної анексії Кримського півострова. Водночас прем’єр-міністр Кицу висловив підтримку Румунії європейським та євроатлантичним прагненням України та сказав, що їх реалізація має бути підтримана процесом реформ, який принесе користь усім громадянам України, у тому числі румунської національності. У кулуарах саміту прем’єр-міністр Флорін Кицу провів зустріч зі своїм українським колегою Денисом Шмигалем, під час якого він повторив готовність Румунії розвивати двосторонню торговельно-економічну співпрацю, в тому числі шляхом проведення нового засідання Румунсько-Української Спільної комісії з питань економічного, промислового, наукового та технічного співробітництва, засідання, яке через урядові зміни в Бухаресті так і не відбулося. Флорін Кицу відзначив, що співпраця в галузі транспорту, енергетики й транскордонній сфері з Україною є важливою для Румунії. Прем’єр-міністри висловили готовність активізувати галузеву співпрацю, передусім у сфері транспорту та інфраструктури та відкриття пунктів пропуску через спільний кордон. У цьому контексті Флорін Кицу наголосив на необхідності якнайшвидшого визначення стійких рішень для забезпечення прав осіб, які належать до румунської меншини.

* * *

З 27 вересня по 1 жовтня на Дунаї між портами Тулча в Румунії та Ізмаїл в Україні відбулися двосторонні румунсько-українські навчання Riverine-2021 за участю річкових військових кораблів, гелікоптерів, водолазів та морської піхоти двох країн. Двосторонні навчання, що традиційно проводяться у гирлі річки Дунай, тривають уже чотири роки і мають на меті зміцнити військове співробітництво між двома країнами у військово-морській сфері на річці Дунай шляхом підвищення рівня підготовки сил, які беруть участь у них та взаємосумісності між ними. Водночас навчання серії «Riverine» є не тільки міжнародними, а й міжвідомчими, що дає змогу проводити їх у практичній площині – боротися з сучасними викликами у регіоні та підтримувати відповідний рівень безпеки у прикордонній зоні. У навчаннях взяли участь більше 15 катерів, гелікоптери та підрозділи морської піхоти Румунії та України, морської охорони ДПС України і Прикордонної поліції Румунії, підрозділи спеціального призначення.

* * *

4 листопада державний секретар Міністерства закордонних справ Румунії Дан Некулеєску провів робочі консультації із заступником керівника Офісу Президента України Ігорем Жовквою, який перебував з візитом у Бухаресті. Центральними темами на порядку денному переговорів були стадія та перспективи двосторонніх відносин з наголосом на становищі етнічних румунів в Україні, а також на питаннях безпеки в Чорноморському регіоні. Держсекретар румунського зовнішньополітичного відомства висловив зацікавленість офіційного Бухареста у розвитку економічного та галузевого співробітництва з наголосом на посиленні зв’язків шляхом відкриття нових пунктів пропуску на спільному кордоні, а також введення в дію тих, для яких вже існує двостороння правова база. Дан Некулеєску наголосив на неспокійній безпековій ситуації в регіоні та висловив готовність продовжити консультації з Україною для розширення співпраці з питань безпеки Чорного моря. Ігор Жовква подякував румунській стороні за постійну підтримку і висловив відкритість української сторони щодо визначення стійких шляхів вирішення проблем двостороннього порядку денного, а також розвитку двостороннього співробітництва у сферах спільного інтересу. У Бухаресті заступник керівника Офісу Президента провів зустріч з в.о. директора Департаменту політики оборони та міжнародних відносин Міністерства національної оборони Румунії Міхаєм Янку, під час якої окрему увагу було приділено координації подальших дій з метою забезпечення безпеки в Чорному морі.

* * *

На знак прояву солідарності та єдності в протидії наслідкам пандемії COVID-19 Румунія надала Україні гуманітарну допомогу у вигляді медичного обладнання та матеріалів (маски, костюми, дезінфекційні засоби) на понад 1,2 млн євро, а також 100 800 доз вакцини проти COVID-19. Перший гуманітарний вантаж Румунія поставила у травні Чернівецькій області, а в липні на контрольно-пропускному пункті «Сірет-Порубне» відбулася передача вакцини, яку доправили до центрального складу у Києві, а звідти розподілили між усіма областями України.