Презентація румунського перекладу дебютного роману Максима Дупешка
Нещодавно відбулася онлайн-презентація румунського перекладу книги молодого письменника із Чернівців Максима Дупешка «Історія, варта цілого яблуневого саду».
Василь Каптару, 18.01.2022, 12:56
Нещодавно відбулася онлайн-презентація румунського
перекладу книги молодого письменника із Чернівців Максима Дупешка «Історія,
варта цілого яблуневого саду». Це історія про життя, атмосферу і міжлюдські
відносини у до-, між- та повоєнних Чернівцях,
однак, як каже український літератор вона актуальна і в наші дні.
Книга
вийшла у бухарестському видавництві Даркле, яке намагається ознайомити
румунську публіку з творами успішних сучасних закордонних письменників.
Директорка видавництва Кармен Раду розповіла: «Рік тому видавництво Даркле запустило
нову колекцію «Superlativ absolut/Абсолютно чудово», яка на той момент
складалася з чотирьох романів про кохання, написаних менш поширеними мовами,
такими як словенська, ірландська, нідерландська, а в 2021 році вона поповнилася
п’ятим романом українського письменника Максима Дупешка «Історія, варта цілого
яблуневого саду», яка побачила світ зовсім нещодавно за фінансової підтримки Українського
інституту книги. Основна подія роману відбувається у міжвоєнних Чернівцях, він
описує історію кохання, отже має позачасовий характер, і усе відбувається на тлі міста Чернівці, яке стає персонажем. Це
роман про людські переживання й, отже, ми можемо вважати його універсальним.»
Автор роману Максим Дупешко каже,
що на прикладі життя в Чернівцях першої половини 20 сторіччя, можна дізнатися
про повсякдення всієї Центрально-східної Європи і навіть на всьому старому континенті: «Мій роман
літературознавці охрестили тут в Україні як центральноєвропейський, тому що він
описує не тільки історію українську, не тільки історію чернівецьку, а власне
таку історію, яка відбувалася у всій Центральній Європі. Подібні історії, я впевнений,
траплялися, в тому числі й в Румунії, десь у Польщі і вся Центральна Європа
вона ж була в центрі цих подій. І Перша світова війна проходила тут, і Друга
світова війна, і румуни, як і ми зазнали цього тривалого комуністичного
панування, так само й Угорщина, і Чехословаччина, і Польща, всі ми, усі ці східноєвропейські
країни трохи відстали від цивілізованого світу власне через те, що попали під
цей червоний прапор. І головний герой мого роману насправді міг проживати не
тільки в Чернівцях, він міг проживати і в Клуж-Напоці, і в Сучаві, і у
Вроцлаві, і в Кракові, в інших містах центральної Європи тому що історії були
дуже схожі. Я читав романи інших центральноєвропейських письменників і багато
історій дуже схожі з тим, що бачив в своєму романі. Тому що, коли хтось каже,
що цей роман про Чернівці, я вважаю, що це не зовсім так, це роман про Центральну
Європу, це роман про весь цей регіон. Тому ви і взялися його перекладати в
Румуні, оскільки він також мабуть має бути близький не тільки українцям, а й вам також.»
У своїй рецензії на роман «Історія, варта
цілого яблуневого саду» викладачка університету Октавія Неделку
наголосила на неоціненному вкладі літературних перекладачів у подолання мовних
і національних бар’єрів: «Книга, про яку ми сьогодні говоримо, пропонує і
спонукає нас надзвичайно захоплюючою назвою – «Історія, варта цілого
яблуневого саду». Адже література – це історія,
вигадана історія, а доступ до цієї літератури не був би можливим без
перекладача. Тому я вважаю, що ми багато в чому завдячуємо перекладачам,
перекладачам, які прагнуть зруйнувати національні бар’єри та зробити доступною
для нас менш відому літературу. Тому що переклади класичної української
літератури у нас є, я маю на увазі класиків,
таких як Шевченко, Кобилянська та багато інших, але перекладів творів молодих
письменників, сучасної літератури у нас менше. Тому роль перекладачів, у нашому
випадку, нашої колежанки Альони Біволару, є дуже важливою.»
Перекладачка роману Максима
Дупешка, викладачка української секції Факультету іноземних мов та літератур
Бухарестського університету Альона Біволару, зізналася, що давно мріяла про
переклад роману про Чернівці, оскільки є уродженкою Чернівеччини, і така нагода
в неї з’явилася, коли вона взяла в руки роман Максима Дупешка. Особливо вона
наголосила на тому, що молодий український літератор у своєму романі розповідає про космополітність
Чернівців, демонструючи при цьому рівновіддаленість від усіх етнічних спільнот,
які проживали у ньому: «Ця полікультурність Чернівців представлена в дуже
легкий і невимушений спосіб і це мені дуже сподобалося. Максим зумів не ставати
на чийсь бік, бути рівновіддаленим і коректним до всіх національностей, які
жили в Чернівцях, і це я вважаю чи не найважливішим для книги. Автор не лише знайомить
вас з Чернівцями та показує, якими були Чернівці у міжвоєнний період, а з
надзвичайною точністю викладає історичні факти та реалії тих часів.»
Викладачка і перекладачка Октавія
Неделку привітала видавництво за прояв зацікавленості та бажання долати бар’єри
нерозуміння між різними країнами, популяризацію маловідомих у Румунії творів сучасної
літератури, наголошуючи й на тому, що знання, відкритість та спілкування сприяють
формуванню толерантності. «Я хотіла б привітати Максима з цим яскравим дебютом у
румунському просторі і переконана, що невдовзі будуть й інші рецензії та
відлуння в румунських літературних публікаціях. І, невостаннє, хочу привітати видавництво
за сміливість випустити на румунський ринок книгу менш відомого автора, з
маловідомої літератури, я маю на увазі сучасну українську літературу. Усі ми повинні
демонструвати більшу сміливість і
відкритість до всього нового, тому що толерантність формується під впливом знань,
пізнання ближніх. Тож вітаю видавництво, вітаю перекладача і, звісно, вітаю
автора.»
На презентації румунського перекладу
книги «Історія, варта цілого яблуневого саду» Максим Дупешко розповів чому обрав
Чернівці для свого роману: «Чернівці це місто мого серця, місто моєї любові, місто
справді особливе. Так, воно, можливо останнім часом, в останні роки трохи втратило
свій космополітичний шарм, але все одно залишається прекрасним, цікавим
європейським містом. Якби я був письменником початку 20 століття, а на 21, то
мабуть я б з вами говорив румунською мовою, тому що чернівчани початку 20
століття знали румунську, українську, німецьку та ідиш. А вже не кожен
чернівчанин початку 21 століття знає усі ці мови, ми втратили оцю космополітичність,
на жаль.»
Почесний гість презентації книги,
Тимчасовий повірений у справах України в Румунії Паун Роговий розповів про низку
румунсько-українських проєктів у культурній сфері і сказав, що ця книга йому
дуже сподобалася і припала до душі. «У цьому романі мова йде про одне з найкрасивіших
та космополітних міст України, це місто є серцем Буковини в цілому, це місто – Чернівці.
Більше того це є моїм рідним містом, я там народився, навчався, закінчив університет,
на жаль пізніше переїхав у Київ, але все одно серце моє знаходиться по цей день
у Чернівцях. Хочу подякувати пану Максиму за чудовий роман, за чудовий твір, за
реальність, яку він відображає у цій книзі.»
Наостанок український письменник Максим
Дупешко наголосив на необхідності розвитку толерантних стосунків у центрально-
на східноєвропейському регіоні, атмосфери
міжетнічної терпимості, єдності та злагоди. «Десь є такий проєкт, що називається
Тримор’я і вважається, що Тримор’я – Адріатичне, Балтійське і Чорне, це такий
трикутник в якому нації повинні між собою об’єднуватися і разом йти в цьому
світі. У цей трикутник якраз входять Україна, Румунія, Польща, Чехія, Угорщина і
до балтійських країн. І я вважаю, що ці країни повинні бути дружними і я сподіваюсь,
що Румунія та Україна завжди будять, вже в цьому цивілізованому світі, разом із
тими країнами, які поряд.»
