Перспектива румунсько-української співпраці в сфері транспорту

Під час візиту в Бухарест Олександр Омелян в інтерв'ю Українській редакції ВСРР розповів про румунсько-українські відносини в транспортній сфері, в тому числі про відкриття поромної переправи через Дунай «Орлівка-Ісакча», а також про інші проекти...

România Internațional, 02.04.2019, 06:07

27-28 березня 2019 року
Міністр інфраструктури України Володимир Омелян перебував з робочим візитом у Бухаресті.
Про мету свого візиту до столиці Румунії, про румунсько-українські відносини в
транспортній сфері, в тому числі про відкриття поромної переправи через Дунай «Орлівка-Ісакча»
влітку цього року, а також про інше він розповів в ексклюзивному інтерв’ю Українській
редакції ВСРР.

– Давайте розпочнемо з мети Вашого візиту, з ким Ви зустрічалися і наскільки
результативними були ці зустрічі?

– Минулого року Україна
приєдналася до ініціативи Європейського Союзу з розвитку транспортних коридорів
– це залізничні, автомобільні, водні, авіаційні, так звана, мережа TNT, і, якраз цього року відбувається друга конференція,
присвячена цій події і учасники цієї мережі, в тому числі й Україна. Були
насичені переговори з єврокомісаром Віолетою Бульц з питань транспорту й
мобільності, з представниками директорату DigiMove Єврокомісії, були двосторонні контакти по лінії залізниці,
авіації. Бачився також зі своїм румунським колегою. Ми з ним знайомі давно, приблизно з 2017 року й я радий, що він повернувся на посаду та буде реформувати транспортний сектор
Румунії.

– Які порушували питання
під час зустрічі з міністром транспорту Румунії? Які проблеми ви
відзначаєте між Україною та Румунією в
транспортній галузі?

– У нас була дуже коротка
зустріч, ми домовилися більш плідно обговорити все вже в рамках двосторонніх
перемовин. Одним з ключових питань є відкриття поромної переправи Орлівка-Ісакча. З українського боку все готово, закінчуються роботи з
румунського боку і я сподіваюсь, що в першій половині року ми зможемо запустити
цей поромний перехід, який важливий як для бізнесу, так і для звичайних
громадян. У нас є багато цікавих транскордонних інфраструктурних проектів. Це
і залізничне сполучення, ми готові обговорити питання продовження євроколії до Чернівців. Також, це питання переходів через кордон. Ми вважаємо, що їхня
кількість має бути суттєво збільшена, а уряд України готує велику
реформу щодо передачі пунктів переходу з управління Державної фіскальної
службі України до відання областей. У такому разі області в першу чергу будуть зацікавлені в створенні нових пунктів переходу, їхнього розвитку,
облаштування. З боку держави буде максимальне сприяння. Я переконаний, що з нині
існуючих 7 пунктів пропуску, 4 з яких – автомобільні, а 3 – залізничні, їхня
кількість має бути збільшена мінімум в 5 разів, а то і в 10. Це правильний
європейський підхід, те саме проходила Польща, коли ще не була членом
Європейського Союзу. Окрім цього між нами є традиційні питання, це і ситуація
по Дунаю, і по авіаційному сполученню. Наразі літає тільки компанія «Роза
вітрів», але ми б хотіли, щоб була більша кількість рейсів, як по сполученню
Бухарест-Київ, так і до Одеси, до Львова та інших міст. Ми зацікавлені, щоб
румунські авіакомпанії заходили на український ринок і готові надавати їм максимальне сприяння.

– Які компанії плануєте
залучити для авіаперевезень між Україною та Румунією? Як Бухарест сприймає цю
ідею?

– У нас були переговори з
провідним румунським авіаперевізником. Я вірю, що нам вдасться залучити, чи
лоукостер з Румунії, чи класичного перевізника на маршрут Київ-Бухарест. Це
вкрай необхідно зробити, бо зараз літає тільки одна авіакомпанія.

– На якому етапі
переговори зараз?

– Це бізнес,
це не доброчинність. Переговори йдуть і як тільки авіакомпанії допрацюють свої
бізнес моделі по цим перевезенням, ми зможемо про це оголосити. Як правило це
відбувається за півроку до початку рейсів, тобто, в нашому випадку ми можемо
говорити про зимову навігацію, яка починається восени 2019 року.

– Де саме, в першу чергу,
треба розмістити додаткові пункти перетину кордону?

– Перший пріоритет: щоб уряд України знайшов необхідний ресурс. У Чернівецькій області ми
добудовуємо зруйнований ще в 2008 році міст через річку Прут. Дьяківці – це той
пункт, який вже готовий з боку Румунії, нам необхідно цього року завершити в
чорновому варіанті міст, в цьому-наступному році відремонтувати ще близько 10
кілометрів і, думаю, що наступного році ми зможемо повноцінно запустити його в
роботу. Щодо інших пунктів пропуску, ми передбачаємо, що це вже буде
відповідальністю областей і вони самі визначатимуть там де люди хочуть
подорожувати.

– За чий кошт
реалізовуватимуться проекти між двома країнами?

– Сьогодні (28 березня -
ред.) Україна приєдналася до нового фінансового інструменту Європейського Союзу.
Пані Віолета Бульц та віце-президент Європейського інвестиційного банку
закликали Україну максимально використовувати цей інструментарій. Це можливість
співфінансування інфраструктурних прикордонних проектів, а також мережі TNT. Всього Європейський Союз закумулював близько 24 мільярдів євро. Це в першу
чергу для країн держав-членів ЄС, але право доступу до цього інструменту отримала й Україна. Я дуже вдячний Брюсселю за такий тверезий і правильний підхід, бо наша
мета, щоб Україна також стала повноправним членом ЄС, а для цього ми повинні
бути готові не лише з точки зору верховенства права, демократії, прозорої
судової системи, а й інфраструктурно. Це суттєві інвестиції і я радий, що ми не
чекаємо, а вже сьогодні готові приступати до реалізації низки конкретних
проектів.

– Про які суми може йти
мова?

– Ми зараз готуємо з цього
приводу наш pipeline. Всього Європейським
Союзом затверджено 4,5 млрд євро, але це – з інших джерел. У випадку цього
інструменту, про який було оголошено сьогодні, ми будемо розробляти проектні
пропозиції. На мою думку, цікавим є мостовий перехід через Дунай в продовження нашої дороги Одеса-Рені, яку нещодавно здали в експлуатацію. Я би хотів, щоб в
рамках цього проекту ми змогли реалізувати побудову нового мосту міст, який би дав можливість суттєво скоротити час в дорозі не тільки українцям і румунам, а мав би й важливе значення для
міжнародного трафіку, для перевезення вантажів і, безумовно, пасажирів.

– На якому етапі
обговорення цього проекту?

– Цей міст ще не почав будуватися, для цього зараз нам потрібна одностайна позиція Румунії та України. Я вірю, що Бухарест підтримає цю спільну ініціативу і ми зможемо після цього подати спільну заявку в
Єврокомісію, отримати фінансування, розробити проект й потім перейти до
будівництва.

– На коли заплановані
двосторонні контакти з румунською стороною?

– Зараз
Румунія більше сконцентрована на головуванні в Раді ЄС й вона опікується
багатьма складними питаннями й зараз для таких переговорів складно викроїти
час, але ми продовжуємо контакти на рівні робочих груп. Зокрема, на наступному
тижні відбудеться низка переговорів по безпековій ситуації, по інших регіональних
питаннях. Я сподіваюся, що в червні, коли ми будемо офіційно відкривати поромну
переправу через Дунай, можливо й раніше, в травні коли в Одесі проходитиме
23-24 травня засідання високого рівня транспортного діалогу Україна-ЄС, там
буде й наш румунський колега і ми зможемо побачитися.

– Тобто, відкриття
переправи заплановано на червень?

– Червень-липень.

– Чи змінився підхід
Бухареста до інфраструктурних питань в рамках головування в Раді ЄС?

– Я бачу, що дороги
набувають все більшого і більшого значення. Бачу, що інфраструктура набуває
вирішального значення і для Європейського Союзу, бо Єврокомісія дійсно вкладає
величезні кошти в її покращення в Східній Європі. Для нас важливо, щоб ті
шляхи, які йдуть з Європейського Союзу,
ми бачимо що Румунія планує прокладання автобанів до України,
продовжувалися якісними дорогами і з нашого боку. Те саме і з Польщі,
Словаччини.