Національний план заходів щодо інтеграції вимушених переселенців з України
У Бухаресті був представлений Національний план заходів щодо інтеграції українських біженців у Румунії в середньо- та довгостроковій перспективах. План передбачає низку ключових заходів у сферах освіти, охорони здоров'я, безпеки...
Василь Каптару, 14.09.2022, 06:12
У вівторок, 26 липня, у Бухаресті був представлений Національний план
заходів щодо інтеграції українських біженців у Румунії в середньо- та
довгостроковій перспективах. План передбачає низку ключових заходів у сферах
освіти, охорони здоров’я, безпеки, що мають допомогти тим, хто втік від війни,
стати незалежними в найкоротші терміни, і був розроблений румунською владою
разом з партнерами з присутніх у Румунії установ ООН, громадянськими організаціями та різними
міністерствами.
Румунія першою серед країни ЄС розробила комплексний план підтримки українських переселенців
Таким чином, Румунія стала першою країною в Європейському Союзі, яка має
середньо- та довгостроковий план підтримки українських біженців, – заявив
прем’єр-міністр Ніколає Чуке на відкритті конференції «Бачення щодо середньо-
та довгострокової допомоги біженцям у Європі – Румунський план інтегрованої та інклюзивної
відповіді для захисту біженців з України». «Я можу чітко заявити, не боячись помилитися,
що Румунія стала першою країною в Європейському Союзі, яка має середньо- та
довгострокове бачення та план підтримки біженців з України для спрощення їх інтеграції
в наше суспільство і створення можливості для здобуття ними особистої незалежності,
не відчуваючи всіх цих наслідків війни в сусідній країні.»
Він додав, що Національний план заходів щодо
інтеграції українських біженців у Румунії містить цілу низку заходів
захисту та інклюзії вимушених переселенців з України, бенефіціарів статусу тимчасового
захисту в Румунії, в тому числі у галузі освіти, охорони здоров’я, зайнятості,
житла, захисту дітей та вразливих категорій осіб. «Ґрунтуючись на партнерстві,
яке ми маємо з установами ООН, під координацією Агентства ООН у справах
біженців у Румунії, був розроблений та затверджений окремий план реагування на
гуманітарну кризу біженців, який доповнює та розширює заходи втручання в рамках
урядового плану. Я радий, що разом ці два плани представляють відповідь Румунії
на гуманітарну кризу з біженцями в середньостроковій та довгостроковій
перспективах та відкривають горизонт передової практики та стратегічного
підходу на європейському рівні», – сказав прем’єр-міністр.
Глава уряду запевнив усіх у
повній підтримці проблеми біженців, додавши, що покладається й на пересічних
румунів, неурядові організації і на всіх тих, хто просто хоче простягнути руку
допомоги.
Влада намагається допомогти вимушеним переселенцям у найкоротший час стати незалежними
Державний радник в офісі
прем’єр-міністра Меделіна Турза наголосила, що майже 100 тисяч українських
біженців у Румунії потребують конкретних заходів, щоби мати можливість
працювати, ходити до школи та, загалом, бути незалежними. «Ми не хочемо, щоб
вони залежали від державної системи, соціальних служб, неурядових чи
міжнародних організацій. Вони наші сусіди, ми знайшли для них місце в нашій
хаті і хочемо підтримати їх, щоб вони стали незалежними. Ми не даємо біженцям з
України особливі привілеї, а дбаємо про те, щоб на цьому початку нового життя в
нашій країні вони скористалися певними важелями підтримки, щоб у найкоротший
час стати незалежними.»
План також стосується безпеки українських біженців, пояснила Меделіна
Турза. «Ми всі знаємо, що в кризовій ситуації, коли люди є уразливими, коли
люди масовими потоками перетинають кордон, є ризики експлуатації, жорстокого
поводження, торгівлі людьми, зникнення дітей. Саме тому Національний план
заходів включає цілу низку дій, а також дуже серйозні важелі координації, щоб
переконатися, що ми робимо все можливе, щоб запобігти процвітанню мереж
торговців людьми, щоб жінки та діти не піддавалися експлуатації. Ми маємо поруч
поліцію, яка відповідає за боротьбу з організованою злочинністю, усі типи структур
МВС, які на даний момент перебувають у стані постійної готовності.»
Меделіна Турза навела кілька прикладів заходів, передбачених у щойно затвердженому
плані, зазначивши, що в сфері житла передбачається реконструкція та відновлення
невикористаних або занедбаних будівель, щоб вони могли бути доступними для
біженців з України, які перебувають у дуже вразливих ситуаціях. «Що стосується
працевлаштування, наприклад, дуже конкретним заходом є спрощення способу, в який
роботодавці зможуть наймати людей з України, щодо трудового досьє. Іншим
заходом є спеціальні мовні курси румунської мови за типами професій.»
«Також надаються консультації та допомога на першому етапі
працевлаштування. Для підготовки цього плану було внесено зміни до понад 20
нормативно-правових актів. Він розрахований на один рік із бюджетом у приблизно
200 мільйонів євро, який, у разі потреби, буде доповнений», – зазначила
Меделіна Турза.
Румунія допомагатиме українцям доти, доки вони зможуть повернутися додому у безпеці
Президент Клаус Йоганніс у зверненні до учасників конференції висловив
переконання, що влада та громадянське суспільство продовжуватимуть докладати
зусиль для зменшення негативних наслідків війни в Україні для біженців, які
прибули до Румунії, надаючи їм надію на безпечне майбутнє. «Неспровокована та
незаконна війна, розпочата Російською Федерацією проти України на початку цього
року, мала руйнівний вплив на мільйони людей, які були змушені залишити свої
домівки, рятуючись від жахів. Ми є свідками жахливої драми, життя багатьох людей
змінюються назавжди, єдиною втіхою є тепло й турбота тих, хто надав їм прихисток.
Румунський кордон перетнули понад мільйон осіб, з яких майже 90 тисяч
залишилися в нашій країні. Румуни відкрили свої серця та домівки та зробили все
можливе, щоб допомогти їм, демонструючи вражаючу солідарність. Поряд із
захистом життя біженців, також необхідна низка заходів, з тим, щоб дозволити їм
продовжити навчання, працювати, мати можливість безпечно виховувати своїх
дітей. Після початку конфлікту наша країна одразу створила законодавчі рамки,
які регулювали прийом біженців. Таким чином, українським дітям на території
Румунії було гарантоване право на освіту на тих же умовах, що й румунським
дошкільнятам та учням. При цьому забезпечено безкоштовний доступ до медичних
послуг, у тому числі для проходження схеми щеплень. Студенти мали можливість
продовжити навчання завдяки створення додаткових місць у ВНЗ», – зазначив Клаус
Йоганніс.
За словам президента, з огляду на розвиток ситуації з безпекою, румунська
держава має й надалі пропонувати перспективу безпечного життя всім громадянам
України, які перетинають кордон, і забезпечувати їм умови життя, максимально
наближені до нормальних: «У цьому сенсі необхідні втручання на кількох рівнях.
З одного боку в сфері освіти, незалежно від того, чи ми говоримо про учнів або
студентів, вони повинні отримати можливість продовжити навчання та якісну
освітню підготовку в середньостроковій та довгостроковій перспективах. З іншого
боку, не менш важливо створити можливість працевлаштування для осіб
працездатного віку. Останніми роками Румунія зіткнулася з браком робочої сили в
певних секторах і має необхідний економічний потенціал, щоб запропонувати
українським біженцям можливості працевлаштування. Визнання кваліфікацій і
зменшення бюрократичних бар’єрів може полегшити інтеграцію на ринку праці,
роблячи вирішальний внесок у їхню економічну безпеку. Й останнє, але не менш
важливе, ми повинні забезпечити для тих, хто змушений був залишити свої
домівки, доступ до житла у гідних умовах», – наголосив президент Румунії.
Глава держави додав, що для того, щоб впоратися з цією масштабною гуманітарною
кризою румунська держава швидко розробила, залежно від розвитку подій, комплексний
план заходів, спрямованих на підтримку переселенців з України: «Багато разів ми
працювали під тиском часу, на тлі постійно мінливої динаміки. У ці важкі часи
завдяки проявленій солідарності та взятим на себе зобов’язанням Румунія стала
прикладом у регіоні. Адаптована та гнучка нормативно-правова база має
супроводжуватися якомога більшою відкритістю як державного управління на всіх
рівнях, так і приватного сектору. Разом ми маємо шанс запропонувати трохи
нормальності тим, хто всього кілька місяців тому жив у мирі. Водночас цей план
має пропонувати довгострокові рішення та можливості, тому що ніхто не знає, як
довго триватиме цей конфлікт. Але ми точно знаємо, що протягом цього періоду ми
маємо бути солідарними та толерантними, щоб запропонувати біженцям захист і
спокій доти, доки ті, хто захоче повернутися додому, зможуть зробити це
безпечно. У той же час ми повинні переконатися, що люди, які вирішили будувати
нове життя в Румунії, мають усі необхідні інструменти та всю підтримку держави й
суспільства. У цьому контексті я вітаю запуск двох планів реагування уряду
Румунії, відповідно агентств ООН, які детально описують заходи та дії в
середньостроковій та довгостроковій перспективах. Я переконаний, що державна
влада та громадянське суспільство й надалі докладатимуть зусиль для зменшення
негативних наслідків війни в Україні для вимушених переселенців на території
Румунії, даючи їм надію на безпечне майбутнє.»
Агентства ООН у Румунії готові до співпраці
Представник Агентства ООН у
справах біженців – Румунія Пабло Сапата передав підтримку міжнародної спільноти
цього плану. «Дуже приємно бути тут на презентації урядового плану заходів і
продемонструвати підтримку цього плану міжнародною спільнотою. План є чудовим
прикладом доброї практики на рівні ЄС і демонструє що уряд сприймає це
серйозно, залучаючи повний захист та залучення біженців», – сказав Сапата. Агентства
ООН приділяють цьому плану особливу увагу, додав він. «З 35 урядових заходів ми
фінансуємо 23. Ми високо цінуємо зусилля Уряду Румунії і надалі братимемо
участь і працюватимемо разом стільки, скільки буде потрібно», – заявив Пабло
Сапата.
Конференція «Бачення щодо середньо- та довгострокової допомоги біженцям
у Європі – Румунський план інтегрованої та інклюзивної відповіді для захисту
біженців з України» була організована в Бухаресті урядом через Департамент
соціальної відповідальності громад та вразливих груп Уряду Румунії та Агентством
ООН у справах біженців.
