Міжнародний науковий симпозіум в м. Клуж-Напока
Протягом двох днів у травні, у Клуж-Напоці, проходив Міжнародний Симпозіум «100 років клузькій славістиці».
România Internațional, 06.08.2019, 01:41
Протягом двох днів у травні, у Клуж-Напоці, проходив
Міжнародний Симпозіум «100 років клузькій славістиці». У 2019 році університет
імені Бабеш-Бойоя святкує 100-річчя від свого заснування. Чисельні факультети
цього університету відзначили цю круглу дату культурно-науковими та
артистичними заходами. Кафедра слов’янських мов і літератур присвятила цій
історичній події цьогорічний 11-ий випуск Міжнародного Наукового Симпозіуму
«Діалог славістів на початку ХХІ століття». Її головними організаторами стали
працівники кафедри за фінансової підтримки Інституту польської мови, що у
Бухаресті. Культурну програму заходу забезпечило керівництво російського Центру
культури. Партнером мас-медіа стало місцеве телебачення TVRCluj.
На урочистому відкритті симпозіуму слова вітання
прозвучали від керівництва університету, факультету та кафедри. Заступник
декана філологічного факультету, доктор Левенте Т. Сабо виділив: «помітними і важливими є традиції славістики
з точки зору університету, як установи. Створення цієї кафедри та її яскравий
розвиток, в тому числі всіх 3-ьох мов-складників – російської, української та
польської – вказує на постійну підтримку університету цих спеціальностей.»
Окреслюючи мету загального розвитку університету і
кафедри славістики зокрема, він наголосив: «Ми думаємо про майбутнє цього факультету, як про майбутній
інтелектуальний центр, який сприяє широкій інтернаціоналізації. Міжнародна
конференція, на якій знаходяться і колишні педагоги і колишні учні цієї
кафедри, а також дійсні викладачі і студенти, іноземні дослідники, зацікавлені
нашим заходом, є найкращим зразком такого центру, її своєрідним інтелектуальним
обличчям…» «Нам важливо створити можливості, за допомогою яких ми зможемо
стати базою для тих, хто зацікавлений у створенні нових або участі у вже
існуючих міжуніверситетських наукових програмах, у створенні можливості для
налагодження особистих і ділових стосунків, які б могли стати початками
професійного співтовариства для всіх зацікавлених.»- підкреслив він. На
завершення пан доцент висловив надію, що «святкування
100-річчя стане чудовою нагодою як для громади тутешніх славістів так і для
гостей з-за кордону обдумати плани на майбутнє, та й чому б ні – помріяти про
сценарії, способи і методи розвитку цього відділу філології у наступні 100
років.»
Голова кафедри слов’янських мов і літератур пані Каталін
Балаж після слів подяки всім за присутність, коротко описала розвиток
очолюваної кафедри з історичної та науково-професійної точок зору. Вона
зупинилася дещо детальніше на переліку досягнень 5-ти особистостей клузької
славістики і лінгвістики: Сільвіу Драгоміра, Йосипа Поповіча, Теодора Капідана,
Еміля Петровіча та Івана Петруца. Каталін Балаж зазначила, що «згадуючи дослідження тих, хто був або ще є викладачем на цій кафедрі, за
її столітнє існування можна говорити про такі напрямки: словянсько-румунські
мовні відносини, діалектологія, топонімія, слов’янська ономастика, фонетика,
румунсько-російська-українська інтерференція, українські говірки і культура
української громади у Румунії, дослідження по сучасній українській і російській
мовах та літератур». Крім того вона звернула увагу на зростаючу
зацікавленість викладачів до питання лінгвістичної карти світу та до
перекладацької діяльності з української та російської мов. Було також згадано
про два наукових видання при кафедрі та про появу і роботу двох центрів
культури – Центр польської мови і культури (2003 рік) та Центр російської мови
і культури (2011 рік). «Розповідь про
роботу нашої кафедри не була б повною, якщо не згадати чисельні
науково-культурні події, організовані відділом української мови та літератури»
– виділила доповідач.
За словами
організаторів цього року на симпозіумі були присутні делегації з Болгарії, Угорщини,
Італії, Польщі, Російської Федерації, України, Казахстану та Фінляндії. У
декількох залах йшли засідання, розділені за тематикою на 5-ть відділів: лінгвістика,
література, література й культура, діалог між культурами, міжнародний діалог. Місцеву
україністику на симпозіумі представили всі викладачі українського відділення Клузького
університету, виступивши з роботами у відділі лінгвістики та діалогу між
культурами. Крім того зі столиці Румунії приїхав з доповіддю активний діяч
української громади, письменник, перекладач та публіцист М.Г.Траїста. З іншої
столиці, Києва, прибув до Клужу один з найпостійніших учасників цього симпозіуму
– доктор філологічних наук, професор кафедри загального мовознавства класичної
філології Київського національного університету ім. Т.Г.Шевченка, пан
С.М.Лучканин. Не дивлячись на відстань та інші перешкоди цей шанувальник
румунської культури, викладач румунської мови та перекладач, завжди приймає
участь у діяльності клузького симпозіуму, підтримує тісні зв’язки з
педогогічною елітою та представниками української меншини. З цікавими
дослідженнями в галузі української літератури та мовознавства завітала з
України делегація із Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці
ІІ (Берегово). Приємною несподіванкою стала присутність на симпозіумі
викладачів українського походження з Варшавського університету. Ростислав
Крамар, кандидат філологічних наук, викладач Варшавського університету, Кафедра
міжкультурних досліджень Центрально-Східної Європи та Руслана Крамар, магістр української та
англійської філології, викладач на тій самій кафедрі приїхали з темами
пов’язаними з українською літературою кінця ХІХ – початку ХХ століть.
Учасники цьогорічного
злету славістів на завершення дякували за гостинність, відзначали вдалу
організацію, були «приємно здивовані
архітектурою міста та його багатокультурністю». Вони використовували весь
вільний час для обміну інформацією, враженнями та точками зору, конструктивними
поправками та дружніми порадами. А організатори вже розповідали про нові плани
та запрошували на святкування 20-ти річчя від заснування Відділу української
мови та літератури, а також на черговий Міжнародний Науковий Симпозіум. Без
перебільшення можна сказати, що на визнаних і досвідчених фахівців-славістів, а
також на початківців у цьому науковому напрямку, на тих, хто не раз вже тут був
і на тих, хто тільки планує, завжди чекають в омолодженому Клуж-Напоці
шанувальники і дослідники, місцева інтелектуальна еліта, зацікавлені студенти
та члени української громади.
Автор : Сенишин Ольга
