ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

Міжнародний день рідної мови у Клужі (10.02.2018)

У 1999-му році на 30-й сесії Генеральної конференції Організації Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури, було прийнято рішення заснувати Міжнародний день рідної мови.

Міжнародний день рідної мови у Клужі (10.02.2018)
Міжнародний день рідної мови у Клужі (10.02.2018)

, 20.02.2018, 03:27

У 1999-му році на 30-й сесії Генеральної конференції Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури, було прийнято рішення заснувати Міжнародний день рідної мови. Його мета – захист мовної та культурної багатоманітності. Датою щорічного свята вибрано 21-е лютого- день трагічної загибелі студентів-мітингувальників у місті Бангладеш (тоді Пакистан) за право використання рідної бенгальської мови. В Україні це свято відзначають з 2002 року «для зміцнення державотворчої функції української мови та сприяння вільному розвитку і використанню інших мов національних меншин України». В цей день шанують рідну мову в кожному освітньому закладі, у бібліотеках, культурних центрах, просвітницьких організаціях України та в українських осередках за кордоном.

У Клуж-Напоці святкування присвячені цьому дневі серед українців проходять вже в 5-те. ЇЇ постійними організаторами виступають викладачі відділу україністики на кафедрі слов’янських мов при Клузькому Університеті імені Бабеша-Бойоя – подружжя Гербіль. Фінансову підтримку надає місцева повітова організація СУР. Вже традиційно молодіжний хор цієї організації урочисто розпочинає захід, виконуючи державні гімни Румунії та України. Та ж молодь цитує найвідоміші українські і румунські вірші, присвячені рідній мові, співає українських народних пісень. На відкритті слово було надане голові Союзу Українців Румунії та керівництву кафедри і деканату. «У Клужі це свято вже традиція і ми хочемо зберегти її. В останній час СУР акцентує свою увагу на проведенні заходів, спрямованих на збереження святих цінностей, які нам передали наші прадіди. Дивлячись на вас я переконуюсь, що ми успішно передамо їх і нашим нащадкам» – зазначив пан депутат і голова СУР М.М.Петрецький. Замісник декана, пан професор Д.І.Кіра нагадав, що «мова є суттєвою складовою у визначенні національної ідентичності». А директор кафедри слов’янських мов, пані доктор-лектор К.Балош (Katalin Balazs) звернула увагу на особливість цього свята для тих, у кого рідна мова відрізняється від державної. «Не забувайте свою мову, відкривайте для себе цю мову, цікавтися на цій мові, вивчайте і багато читайте на цій мові – для того, щоб володіти нею на високому рівні» – закликала вона.

Родзинкою цьогорічної зустрічі став виступ представника білоруської національності, аспіранта Білоруського державного університету пана Андрія Калавура. Свою роботу на тему: «Мова, література, влада: нариси з історії білоруської культури з часів повстання 1863-1864 рр. до «кривавої ночі» 1937 року» він зпрезентував на своїй рідній білоруській мові, яка за лексичним запасом є найбільш близькою до української – 84% спільної лексики. Автор розпочав з історичних та соціальних передумов виникнення повстання Калиновського, розказав про зародження ідеї здобуття незалежності для Білорусії, про походження і долю її найвідоміших учасників. Особливу увагу було приділено героїчності і відданості жінок під час повстання та після нього. Російська імперія жорстоко притиснула повстання – біля тисячі учасників було розстріляно, а ватажків (в тому числі і К.Калиновського – публіциста і поета) повішано у Вільнюсі. Небагатьом вдалося заховатися або виїхали за межі країни. В цей час така культова для білорусів особа, як Ф.Богушевич, написав: Можа, хто спытае: гдзе ж цяпер Беларусь? Там, братцы, яна, гдзе наша мова жывець… («Може хто спитає: -Де ж тепер наша Білорусь? Там вона, браття, де наша мова живе…»)

Нова творча еліта білоруського народу у 20-30-і роки минулого століття обговорювала національні особливості, реалістично відображала білоруську громадськість і її життя під час тоталітарного сталінського режиму. Їх доля була тяжкою і трагічною, як і представників інших національностей на території Радянського Союзу. В цей період у Білорусі було знищено до 200 тисяч людей. Тільки в ніч «з 29 на 30 жовтня 1937 року у підвалі мінського НКВД було розстріляно більше 130 представників білоруської інтелектуальної еліти – літератори, державні діячі і науковці» – наголосив промовець. Розповідаючи про особливості цих часів, він зосередив свою увагу в основному на творчості і долі таких видатних представників білоруської культури як Янка Купала, Андрій Мрій та Францішек Аляхнович. Вони працювали в різних жанрах і по-різному оцінювали дійсність, по-різному пройшли земний шлях. Та їх не оминули типові для того часу репресивні урядові методи: заборони, цькування, переслідування, заслання, розстріл або смерть за підозрілих обставин. Їхні імена не забуто, їхня діяльність набула міжнародного розголосу і значення, їхня творчість стала основою для появи і розвитку чергових поколінь національних митців в найрізноманітніших галузях культури. Це завдяки їхній діяльністі білоруська громада сьогодні гордо повторює ім’я талановитої Світлани Алексієвич – лауреата Нобелівської премії з літератури у 2015 році. Пан А.Калавур на прикладі розгляду цих двох жахливих історичних подій дійшов до висновку: «Влада, як політична структура, не змогла перемогти ні мову, ні літературу. Бо мова та література – це щось вічне, на відміну від влади».

Скорочена презентація з курсу про історію української мови пана доктора лектора І.Гербіля мала назву: «Українська мова в період Київської Русі» і повернула нас до українського простору. Тут йшлося про походження та розселення слов’ян на території України, про перші фрагментарні свідчення про пращурів слов’ян (антів) у античних авторів. Далі так зване «Велике розселення слов’ян» привело до формування праукраїнських слов’янських племен, які переростають в 12-14 феодальних князівств. В результаті їх об’єднання на рубежі VIII – IX ст. виникла могутня держава Русь. Вона дістала назву Київська Русь в історіографії аж у XIX ст. Відомий князь Ігор син Олега «підкорив племена уличів і тиверців від яких тягнуться гуцули, закарпатці, буковинці та покутяни» – зазначив автор. Племена того часу швидше за все користувалися «близькоспорідненими діалектами, які дали підставу вченим ввести в науковий обіг поняття праслов`янська мова». Але «повного й остаточного злиття колишніх союзів у так звану давньоруську народність не сталося, спільної давньоруської народнорозмовної мови ніколи не було.» – виділив пан І.Гербіль. Він згоден з думкою видатного українського мовознавця, професора і академіка Г.П.Півторака про те, що термін давньоруська мова можна вживати лише щодо «писемно-літературної мови, яка, поряд із церковнослов’янською, обслуговувала всі сфери державного життя і була справді спільною (хоч і з певними регіональними мовними особливостями) для всієї території Київської Русі.» На думку промовця є достатньо доказів для того, щоб рубіж XI-XII ст. можна «умовно визнати часом завершення формування української мови і початком нового етапу її історії, коли вона в народнорозмовному варіанті вже набула в основному всіх притаманних їй мовних рис. Це початок самостійної історії української мови як мови українського народу.»

У доповіді «Важливість рідної мови» пані доктор лектор К. Балош виділила: «Ми можемо знати і розмовляти декількома іноземними мовами, але на рідній мові формуються наші думки… найлегше сприймаються або висловлюються погляди.» Крім того рідна мова відображає наші концепції про світ, являється емоційним зв’язком з тим чи іншим лінгвістичним суспільством, а також є мовою більшості винаходів та досягнень. Автор підкреслила сучасну зростаючу потребу у вивченні і використанні на високому рівні все більшої кількості іноземних мов. Та все таки у більшості випадків «рідною мовою ми завершуємо осмислення реальності, відточуємо розуміння значень – тобто переводимо світ у слова і ідеї».» Вона наголосила, що її присутність на заходах, присвячених рідній мові, протягом останніх вже 4 років є «проханням і наказом в першу чергу до студентів українського відділення: …Якщо не іншою, то хоч рідною писати і говорити у відповідності з її вимогами». На завершення промовиця розкрила деякі граматичні особливості рідної для неї угорської мови.

Цікавий аспект заторкнув виступ пана професора Д.-І.Кіра у роботі «Рідна мова – природній інструмент у спілкуванні і освіті». Тут йшлося про лінгвістичне планування на рівні країни або правильний вибір мови для освіти і спілкування в освітніх закладах. Не секрет, що питання мови освітнього процесу є болючим і актуальним для багатьох багатонаціональних країн у всьому світі. Не так давно і український закон про освіту образив декілька країн-сусідів. Було розглянуто три аспекти, які треба мати на уваз під час прийняття таких важливих і непростих рішень. Цікавими були наведені приклади успішних та не зовсім успішних країн з точки зору вибору освітньої мови – Танзанія, голландська провінція Фрисландія, Філіпіни. Безумовним є те, що «освітні переваги не мають бути єдиним і навіть не самим важливим фактором, який береться до уваги при визначені мови у освітньому процесі.» Не менш важливими є, наприклад, соціальні і політичні рухи та ідеї. Виявляється, ще у 1951 році ЮНЕСКО створив спеціальний комітет фахівців, які зосередилися на вивчені проблеми вибору мову для навчальних закладів. Їхні висновки: «Мова, якою розмовляють діти, має стати першою в процесі відбору для освіти». Нічого дивного чи нового – найкращим середовищем для навчання дитини є її рідна мова. Але уже через 20-ть років та ж організація зазначає, що «рідна мова не має бути обов’язково мовою батьків або першою мовою, на якій дитина навчилася говорити». Практично це означає, що і на даний момент питання чи є рідна мова завжди необхідною в освітньому процесі є відкритим. Це питання, на думку автора, потребує подальшого вивчення і обговорення.

Цього разу у Клужі було зачеплено всього декілька аспектів такої простої, але водночас багатогранної теми як рідна мова. На різних мовах представники різних культур висловили спільну турботу і закликали до одного і того ж: зберігати спадщину і цінності закладені у рідній мові кожного з нас, знати їх історію і особливості. А головне – вдосконалювати власні знання рідної мови, покращувати її рівень вживання. Це ті прості і доступні кожному кроки, що приводять людей до вершин особистого успіху , а народи – до підвищення національного процвітання і престижу. (Автор: Ольга Сенишин)

1000 днів війни в Україні
Взаємини Середа, 20 Листопада 2024

1000 днів війни в Україні

Представники багатьох країн світу, в тому числі Румунії, політики та дипломати...

1000 днів війни в Україні
Війна в Україні та її наслідки для світової безпеки
Взаємини Середа, 13 Листопада 2024

Війна в Україні та її наслідки для світової безпеки

Перші військові підрозділи КНДР вже потрапили під обстріл у Курську, –...

Війна в Україні та її наслідки для світової безпеки
Україна на порозі третьої воєнної зими
Взаємини Середа, 06 Листопада 2024

Україна на порозі третьої воєнної зими

Росія продовжує систематично та цілеспрямовано бомбардувати цивільну...

Україна на порозі третьої воєнної зими
Спецпредставник Греції з питань України Спірос Ламбрідіс (фото: Radio Romania International)
Взаємини Середа, 30 Жовтня 2024

Інтерв’ю зі спецпредставником Греції з питань України Спіросом Ламбрідісом

24 – 25 жовтня в Бухаресті відбувся 13-й Aspen – GMF Bucharest Forum, захід, організований...

Інтерв’ю зі спецпредставником Греції з питань України Спіросом Ламбрідісом
Взаємини Середа, 23 Жовтня 2024

Перший за останні 20 років візит глави МВС України до Румунії

18 жовтня 2024 року віце-прем’єр-міністр та міністр внутрішніх справ Румунії...

Перший за останні 20 років візит глави МВС України до Румунії
Взаємини Середа, 16 Жовтня 2024

Румунія як хаб для відбудови України

14-15 жовтня в Бухаресті під патронатом прем’єр-міністрів Румунії Марчела Чолаку...

Румунія як хаб для відбудови України
Взаємини Середа, 09 Жовтня 2024

Літературний переклад – місток єднання між румунським і українським народами

8 жовтня ц.р. у приміщенні Публічної бібліотеки ім. Лесі Українки в Києві...

Літературний переклад – місток єднання між румунським і українським народами
Взаємини Середа, 02 Жовтня 2024

Війна в Україні: від ООН до другої мирної конференції

Однією з центральних тем порядку денного 79-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН була...

Війна в Україні: від ООН до другої мирної конференції

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company