Міжнародна Конференція “Людина і Міф”
У період з 18 по 19 травня, цього року, в Сучавському Університеті імені Штефана Великого пройшла VII Міжнародна Конференція «Людина і Міф».
România Internațional, 29.08.2017, 10:29
У період з 18 по 19 травня, цього року, в Сучавському Університеті імені Штефана Великого пройшла VII Міжнародна Конференція «Людина і Міф», організована у співпраці з Університетом Балеарських островів в Іспанії, Союзом українців Румунії та Сучавським Управлінням у справах культури і національної спадщини. Взяли участь професори та дослідники з Румунії, Іспанії, Італії, Марокко, Мексики, Р. Молдова та ЧНУ імені Юрія Федьковича.
Очолив українську делегацію Декан філологічного факультету ЧНУ імені Юрія Федьковича Борис Бунчук, який зазначив: Між ЧНУ імені Юрія Федьковича і Сучавським університетом імені Штефана Великого існують багатолітні зв’язки, які включають у себе також обмін науковою інформацією, взаємозапрошенням на конференції. І ми часто приходимо на конференції, які влаштовуються в Сучаві, і так само, запрошуємо румунських учених до себе на конференції у Чернівці. Цього року, тема конференції, яка відбулась, надзвичайно цікава і дуже багатогранна Міф і людина. Це тема безкінечна. Тема, яку можна розглядати в різних ракурсах, підходити до неї із проекції в минуле, сучасне, в майбутнє. І тут, практично, обговорення цієї дуже цікавої теми відбувається надзвичайно цікаво на пленарному засіданні де ми прослухали виступ професора ЧНУ Володимира Антофійчука, який базувався на аналізу відомого роману Леоніда Мосендзя Останній пророк. Ми прослухали і виступ ученої з Сучави, надзвичайно цікавий, та Іспанії. На цьому закінчилось пленарне засідання. Ми продовжили у місті Гура Гуморулуй секцію засідання українською, у якій взяли участь 16 викладачів філологічного факультету ЧНУ імені Юрія Федьковича та українські вчені і професори з Румунії. Це літературознавці, і мовознавці. І було заслухано цілу низку цікавих доповідей із сучасної літератури, минулого української літератури, української діалектології, сучасної української мови та ономастики Виступили з цікавими доповідями і українські професори з Румунії Іван Кідещук та Євсебій Фрасенюк.
Професор Євсебій Фрасенюк розповідає про корисність таких конференцій:Українська секція провела свої роботи, цього року, у місті Гура-Гуморулуй. Це сталося у пансіонаті Елеганс. Доповіді були прочитані як викладачами ЧНУ імені Юрія Федьковича, так і українцями Південної Буковини. Ці доповіді, на мою думку, були на високому рівні. Вони відносились до української літератури, мови, природознавства, і вони цікаві тим, що для студентів та викладачів, основані на глибоких дослідженнях професорів ЧНУ. І ми зуміли пізнати їхні дослідження, головно на сучасні теми, які стосуються літератури, історії та українського фольклору. Так само, корисні були для удосконалення викладачів української мови у наших школах, тому що ми могли дізнатись про їхні надбання. Вони корисні так само для студентів, як майбутніх фахівців української мови та літератури.
Пан Є. Фрасенюк розповів і про представлену ним доповідь: Я представив 30-у пісню Г. Сковороди. Це завершальний твір збірки Сад божественних пісень, найвидатнішого українського філософа, як сказав про нього російський письменник Йосиф Бродський, лауреат нобелівської премії з літератури 1987 року. Я вважав, що ця тема буде цікавою для всіх. Представлення цієї пісні вважається синтезою тем розроблених Сковородою в цій збірці. І головно, він акцентує на тому, що життя не полягає в трагічних випадках, а в марнуванні неправдивих життєвих доріг. Як висловились і наші гості це була цікава тема, навіть і для них, тому що Сковородою навіть в Україні займаються ще дуже мало літературознавців, тому що повна збірка творів Сковороди видалась тому два роки вперше на Україні. Сковорода це дуже інтересний духовний світ, якого відкривають, я думаю, не тільки українці на Україні, а й скрізь де вони живуть. На мою думку такі заходи із залученням українців ЧНУ повинні продовжитись. На мою думку, добре залучувати більше студентів з доповідями і викладачів української мови, тому що це заставить їх працювати, досліджувати певні теми з української мови та літератури.
