Допомога українському народу: сусід пізнається в біді
У Румунії всі, від державних установ і до волонтерів та пересічних громадян, активно допомагають як Україні, так і її громадянам, які були змушені тікати за кордон від війни.
Василь Каптару, 29.03.2022, 12:54
У Румунії всі, від державних установ і до волонтерів та пересічних громадян, активно допомагають як Україні, так і її громадянам, які були змушені тікати за кордон від війни. Біля аеропорту поблизу Сучави вже запрацював потужний хаб, у який прибуває гуманітарна допомога зі всього Євросоюзу та з різних країн світу. У суботу ввечері до Сучави (північна Румунія) прибув гуманітарний конвой з Франції, утворений з 16 карет швидкої допомоги, 11 пожежних машин та 23 автопотягів з гуманітарним вантажем медичного призначення – засобами індивідуального захисту, висувними пожежними драбинами, пожежними рукавами, медичним обладнанням тощо, які вже були передані українській стороні. Біля пунктів пропуску через румунсько-український кордон працюють сотні волонтерів, які безкоштовно допомагають українцям з харчуванням, одягом, перекладом, перевезенням та розміщенням.
До тепер у Румунію вїхало понад півмільйона українських біженців, але лише 4300 звернулися з проханням про отримання захисту Румунської держави. Раніше Президент Клаус Йоганніс висловив готовність офіційного Бухареста прийняти всіх українців, які потребують прихистку, а уряд оголосив, що може забезпечити житлом 400 000 біженців, що значно перевищує кількість тих, хто залишилися в Румунії. На рівні кабінету міністрів була створена спеціальна робоча група з питань допомоги біженцям з України. 18 березня набула чинності Постанова Уряду Румунії № 367 про створення необхідних умов для забезпечення тимчасового захисту іноземців. Надання тимчасового захисту є способом, в який румунська держава намагається якнайшвидше відреагувати на масовий наплив на територію Румунії переселенців з України, шляхом спрощення процедур працевлаштування та забезпечення доступу до соціальної та медичної допомоги. Йдеться, між іншим про надання права на проживання, доступ до ринку праці, медичну допомогу та доступ до освіти для дітей і підлітків, які не досягли 18 років.
Українці, котрі через російську агресію прибули до Румунії або перетинають її транзитом до інших країн, забезпечуються безкоштовною медичною допомогою, в тому числі щодо лікування хронічних захворювань. Більше того про забезпечення безкоштовного лікування переселенців з України повідомили й багато румунських мереж приватних клінік чи лікарень.
Міністр охорони здоровя Румунії Александру Рафіла днями заявив, що очолюваним ним відомством встановлено усі рамки необхідні для надання медичної допомоги всім особам, які прибули з України. Він додав, що кількість звернень українців до закладів охорони здоровя невелика. «До служби швидкої допомоги надійшло 107 звернень, 177 осіб звернулися до відділень невідкладної допомоги, близько 80 осіб зараз госпіталізовані в лікарнях Румунії. Одним із елементів, який нас особливо цікавить, є можливість оцінки біженців, коли вони прибувають до центрів, організованих повітовими інспекторатами з надзвичайних ситуацій та органами місцевого самоврядування, щоб якнайшвидше виявити людей, особливо дітей, якщо вони мають інфекційні захворювання. Ми перебуваємо напоготові, але поки що не маємо особливих проблем з цієї точки зору і не варто перебільшувати загрозу виявлення випадків поліомієліту чи дифтерії в Румунії.».
Фахівці в сфері охорони здоровя стежать за ситуацією в країні щодо ймовірності захворювання на кір чи поліомієліт. Україна стикається зі спалахами кору вже кілька років, і три випадки з дев’яти підозр підтвердилися серед біженців, які прибули до Румунії. Міністерство охорони здоровя повідомляє, що усі українські діти мають право отримати безкоштовну профілактичну вакцинацію, відповідно до Національного календаря профілактичних щеплень.
Іншим пріоритетним напрямом дій румунської влади є діти, в тому числі шкільного віку, для яких офіційний Бухарест розглядає різні варіанти забезпечення можливості продовження навчання у румунських навчальних закладах. Міністерство освіти розробило процедуру, за якою українські школярі можуть зареєструватися як слухачі. Тобто вони можуть відвідувати заняття без необхідності складання іспитів. Для цього на рівні кожного повіту були створені спеціальні комісії, до складу яких входять генеральний інспектор, два інспектори, два вчителі, консультант та психопедагог.
Про це розповів міністр освіти Сорін Кимпяну: «З майже 79 тисяч біженців, які залишилися на території Румунії, понад 40%, точніше 43% є неповнолітніми. Є 33 691 неповнолітній. З них понад 24 тис. шкільного віку. Я мав зустрічі як з українськими школярами, так і з вчителями з України. Після цих дискусій стало дуже зрозуміло, що є дві категорії учнів. Перш за все, є ті школярі, які хочуть і подали заяву на те, щоб стати «слухачем» в румунській системі освіти, за румунською навчальною програмою. Минулого тижня до румунських шкіл вже було зараховано 601 учня. На даний момент в румунських школах навчається 810 учнів, а ще 330 заяв мають бути розглянуті найближчим часом, тобто загалом йдеться про 1140 дітей. Отже цього тижня в румунських школах за румунською програмою навчаються 1140 учнів із майже 34 тисяч. Друга категорія, яка є найчисельнішою, – це українські школярі, які хочуть продовжити навчання за українською програмою. Для цього їм потрібна матеріально-технічна підтримка, насамперед з боку румунських шкіл, йдеться про приміщення, про електронне обладнання, яке їм буде надане. Це рішення, безумовно, повязане з тим, що українська влада оголосила про призупинення національних іспитів цього року. Досить відвідувати онлайн-уроки, щоб отримати атестат, незалежно від того, чи мова йде про повну чи неповну середню освіту.»
У Бухаресті вже запрацювали перші безкоштовні початкові класи для українців, які зупинилися в столиці Румунії, створені за ініціативи вчителів-волонтерів початкової школи «Острівець» з Одеси. Необхідне приміщення для 227 українських дітей надав Національний коледж ім. Міхая Вітязула. Уроки тривають з понеділка по пятницю, з 15:00 до 18:00, а діти вивчають такі предмети як: «Математика», «Я досліджую світ», «Навчання грамоти», Англійська мова за програмами Новою української школи та Cambridge Primary Curriculum. Крім цього за словами Соріна Кимпяну діти з України можуть вчитися українською й в румунських школах де вже викладається українською мовою, в населених пунктах компактного проживання етнічних українців Румунії. Йдеться про 45 шкіл і 10 ліцеїв, де викладається українська мова, в тому числі український педагогічний ліцей ім. Тараса Шевченка у місті Сігету Мармацієй. Ці навчальні заклади знаходяться у 8 повітах: Марамуреському, Сучавському, Сату-Марському, Ботошанському, Тулчанському, Арадському, Тіміському та Караш-Северінському. Міністр Сорін Кимпяну зазначив. «Ми маємо майже 200 вчителів у 55 школах Румунії, де є можливість викладати українську мову та можливість викладати інші предмети, такі як математика, фізика, хімія українською. Разом з цими румунськими вчителями на рівні кожного повіту вже почали діяти спеціальні комісії з розподілу українських учнів і залучаються вчителі з України з-поміж біженців, котрі бажають викладати в румунських школах у класах для українських дітей.»
Уряд вжив заходів для полегшення доступу громадян України до ринку праці Румунії. Міністерство праці спростило процедури надання права перебування та праці в Румунії для громадян України, які були змушені виїхати з України, не маючи можливості подати заяву на отримання візи в румунських дипломатичних представництвах та не мають при собі дипломів/кваліфікаційних сертифікатів. Таким чином, громадяни України, які законно вїжджають на територію Румунії, котрі не вимагають форми захисту відповідно до Закону про притулок в Румунії, можуть влаштуватися на роботу без дозволу на працевлаштування. У той же час багато роботодавців готові брати на роботу громадян України. Румунські компанії оприлюднили численні оголошення для громадян України про понад 3000 вакансій відколи рекрутингова платформа BestJobs запровадила спеціальний ярлик «Ukrainian friendly UA», за допомогою якого роботодавці можуть запропонувати підходящу роботу для українських біженців. Найбільше вакансій є у сферах телекомунікацій (18%), інженерії (23%), продажів (8%), бухгалтерії (8%) та HoReCa (готелі, ресторани, кавярні) (6%). Громадяни України, які шукають роботу, можуть знайти оголошення, позначені спеціальним ярликом і перекладені на українську мову для зручного доступу.
За словами державного секретаря Міністерства праці Крістіана Васілкою зростає кількість українських біженців, які знайшли роботу в Румунії. «На сьогодні у Румунії є 3286 трудових договорів з громадянами України, що на 728 більше, ніж станом на 24 лютого, коли почався конфлікт. Крім цього маємо 355 громадян України, які зареєструвалися в повітових агентствах зайнятості та професійної підготовки у пошуку роботу. Наразі вони отримують консультації, щоб, у залежності від того, що вміють робити, вони були спрямовані на відповідну роботу. У Румунії також є 143 компанії, які запропонувати 3135 вакансій для громадян України.»
Крім того, щоб урятувати свій бізнес від обстрілів, деякі українські компанії розглядають можливість вивезення працівників та обладнання у Румунію.
