Домашня сторінка » Румунія-Україна » Взаємини » Дебати щодо ситуації з освітою румунською мовою в Україні

Дебати щодо ситуації з освітою румунською мовою в Україні

Василь Каптару, 17.08.2021, 06:11

Проблеми, з якими стикаються румуни в Україні після
прийняття закону про освіту, який суттєво зменшує доступ до навчання рідною
мовою, були обговорені минулого тижня під час онлайн-дебатів, організованих
євродепутатом Єудженом Томаком. У дебатах взяли участь лідери організацій українських
румунів з Чернівецької, Закарпатської та Одеської областей, вчителі, культурні
діячі, а також представники румунських установ, які відповідають за збереження румунської
самобутності за кордоном.

Румунська громада в Україні (поділена на румунів і
молдован) є однією з найбільших у сусідній державі, точніше другою за
чисельністю після росіян. В останні роки більшість румунів, які компактно проживають
на Закарпатті, Чернівеччині та Одещині, скаржаться на погіршення стану освіти
румунською мовою. Румунський депутат Європарламенті, уродженець, Одеської області Єуджен
Томак роками стежить за ситуацією в цих громадах і минулого тижня організував онлайн-дебати, за участі чільних
посадовців Румунії, представників уряду та парламенту, щоб обговорити цю
проблему з представниками румунської меншини в сусідній країні та знайти
рішення їх проблем.

В інтерв’ю Румунському радіо він розповів. «Ми провели дебати
за участі міністра освіти Соріна Кимпяну та інших колег, президента Комітету з
питань культури Сенату Румунії Віорела Баді, голови Комітету з питань
закордонних румунів Сенату Джіджела Штірбу та інших румунських чиновників.
Вперше за досить довгий час вчителі, журналісти, активісти за права румунів у
сусідній державі мали можливість зустрітися з румунськими чиновниками й обговорити
надзвичайно серйозні проблеми, а саме не лише доступу до освіти, а просто
зникнення румунської мови у школах, у населених пунктах де компактно проживають
румуни. В останні роки сусідня держава веде навіть не «тонку», а відверту політику
денаціоналізації румунської громади. Я хочу нагадати, що після російської
меншини, румунська є другою за чисельністю в сусідній державі. Понад
півмільйона румунів мешкають у відомих нам історичних районах – на півночі
Буковини, півдні Бессарабії та Марамуреші за Тисою. І для нас це пріоритет.
Саме тому я організував ці онлайн-дебати, оскільки вкрай важливо зробити все
можливе, щоб зупинити цей неймовірний процес асиміляції румунського населення в
сусідній державі.»

Румунський євродепутат заявив, що планує порушити це
питання і в Європейському парламенті, адже в цьому випадку йдеться про одну з офіційних
мов ЄС. «Рішення є. Перш за все,
румунська держава збільшила кількість стипендій, які вона надає юнакам і
дівчатам з цих регіонів, які вирішують продовжити навчання в Румунії, але ми не
зупиняємось лише на цьому. Я, як член Європарламенту, планую ініціювати в
Європарламенті резолюцію, яка закликає до здорового глузду, а саме, щоб
європейське фінансування було обумовлене забезпеченням права нацменшин
зберігати свою ідентичність, і я маю на увазі передусім ті, хто говорять
офіційними мовами Європейського Союзу. Якщо Брюссель обумовлює держави-члени забезпеченням
верховенства права та обумовлює виділення коштів з європейських фондів повагою
та прихильністю, яку держави-члени повинні проявляти до верховенства права, я
думаю, що це питання здорового глузду, щоб і держави-партнери Європейського
Союзу, такі як Україна, поважали надзвичайно важливу річ, точніше гарантували
освіту рідною мовою для меншин, які говорять офіційними мовами Європейського
Союзу. Румунська мова є офіційною мовою Європейського Союзу і ми використаємо
всі наявні у нас механізми, щоб переконати офіційний Київ сісти за стіл
переговорів. Вже більше двох років змішана міжурядова комісія у справах меншин
не проводить засідань для обговорення цих питань, факт, який підтвердив і
держсекретар Міністерства закордонних справ Румунії Дан Некулеєску. Отже, я
дуже серйозно ставлюсь до цього питання і долучився до цього проєкту саме тому,
що мені не байдуже. Я отримав багато скарг від вчителів румунської мови в цих
областях та від людей, які кажуть, що з ними обходяться несправедливо і, саме
тому, думаю, що настав час бути трохи твердішими. Україна має досить жорсткий
конфлікт у відносинах з Російською Федерацією і має використовувати румунську
меншину, щоб зміцнити відносини з Румунією, без чутливих питань як зараз.»

На жаль діалогу між Румунією та Україною з цього питання
майже немає, хоча Бухарест, на відміну від Будапешта обрав конструктивний шлях
вирішення цього питання з українською стороною, зайнявши стриману позицію і неодноразово
наполягаючи на конструктивному підході. Єуджен Томак: «Саме тому уряд визначив своїм
пріоритетом у наступний період розмороження діалогу на освітньому напрямку,
оскільки ми зацікавлені в тому, щоб мати можливість забезпечити та гарантувати
молодим людям в цих громадах шанс професійної реалізації через Румунію.
Румунська держава надає ці стипендії. Ми знаємо, як важко комусь із сільської
Румунії, але уявіть, що з цих районів, де є компактні румунські громади, юнаки
та дівчата отримують можливість продовжити навчання в престижному румунському університеті.
І саме з цієї причини ми повинні наполягати шляхом діалогу на розблокуванні переговорів та добитися визнання Україною румунських дипломів у всіх сферах.
Оскільки, наприклад, немає ніяких причини не дозволяти випускникам медичних
закладів, уродженцям цих спільнот, повертатися додому і працювати в сфері
медицини, але з іншими професіями виникає багато труднощів. Крім цього ми є
зразком з погляду поваги до нацменшин, українська меншина в Румунії користується
всіма правами, має ліцей з українською мовою викладання, а також заклади
середньої освіти з викладанням на рідній мові, що є абсолютно природним. Ми
хочемо лише віддзеркалення в Україні того, що пропонуємо ми, гарантування тих самих
прав нашій меншині у сусідній державі.»