Двосторонні відносини між Румунією та Україною: підсумки 2022 року

Війна стала основною подією 2022 року, яка вплинула на румунсько-українські двосторонні відносини.

Василь Каптару, 04.01.2023, 12:02

Весь 2022 рік виявився надзвичайно складним і пройшов під знаком війни, яку
Росія розв’язала проти України. У січні Захід відмовлявся вірити у публічні
попередження США про те, що Росія в
будь-який момент може почати наступ на Україну. Попри висадку справжнього
«дипломатичного десанту» у Києві та Москві, а також зусилля США та інших
західних канцелярій, безпекова ситуація навколо України ставала дедалі все
більш напруженою. На жаль 24 лютого Путін таки розпочав повномасштабну
загарбницьку війну проти сусідньої країни, що сколихнула всю Європу та увесь
світ. Отже війна стала основною подією року, яка вплинула на румунсько-українські
двосторонні відносини.

Парламент засудив агресію Росії проти України

Вже у понеділок, 28 лютого,
Парламент Румунії, одним із перших в Європі, одноголосно ухвалив декларацію, в
якій засудив агресію Російської Федерації проти України, закликаючи до виведення
російських військ і підкреслюючи непохитну підтримку Румунією суверенітету та
територіальної цілісності України, а також її легітимних прагнень до вступу в
НАТО та ЄС.

«Ми рішуче відкидаємо таку
безвідповідальну поведінку, яка підриває основи міжнародних відносин та існуючий
міжнародний правопорядок і закликаємо до негайного, повного та беззастережного
припинення військової агресії та виведення всіх російських військ з України.
Початок російського вторгнення в ніч з 23 на 24 лютого 2022 року стало наступом
на життя та долі українських громадян, які хотіли мати можливість реалізувати
основне право в будь-якій демократії, а саме право обирати власний шлях.
Український народ, який став жертвою цієї немислимої агресії у ХХІ столітті,
суверенно обрав шлях до Європи, до спільноти європейських та євроатлантичних
цінностей і надав мандат легітимно та демократично обраній українській владі»,
– зазначається у документі.

Парламент Румунії
підтвердив повну солідарність з Україною та українським народом, який потерпає
від агресії Російської Федерації і висловив готовність надавати гуманітарну
допомогу громадянам України, у тому числі тим, хто вирішив просити притулок в
Румунії.

Румунія продовжує приймати біженців з України

З перших днів війни Румунія
відкрила свої кордони для українців, які рятувалися від агресії Російської
Федерації. Понад 20 000 біженців в’їхали до Румунії у перші два дні від
початку воєнних дій в Україні. Це були переважно жінки і діти, а також літні
особи. Прем’єр-міністр Румунії Ніколає Чуке висловив готовність у разі потреби
відкрити додаткові пункти пропуску через кордон з Україною. Небачену
солідарність проявили пересічні румуни, які з розпростертими обіймами прийняли
українських біженців. Свої двері для українців відкрили не лише державні
заклади, а й румунське суспільство в цілому, яке мобілізувало свої сили,
відкриваючи десятки готелів, ресторанів, церков, театрів, медичних і навчальних
закладів, пропонуючи безкоштовне розміщення, харчування, медичні послуги, а
також товари першої необхідності. Протягом 2022 року понад 3 мільйони українців перетнули румунський
кордон, з них приблизно 800 тис. зупинилися в Румунії. На північному сході
Румунії, неподалік румунсько-українського кордону біля Сучави запрацював
великий хаб, в який для України прибуває гуманітарна допомога з Європейського
Союзу та різних країн світу. Іншим пріоритетним напрямом дій румунської влади
були діти, в тому числі шкільного віку, для яких офіційний Бухарест розглянув
різні варіанти забезпечення можливості продовження навчання у румунських
навчальних закладах. Міністерство освіти розробило процедуру, за якою
українські школярі можуть ходити до школи очно на продовжити дистанційне
навчання за українською програмою. Крім цього уряд вжив заходів для полегшення
доступу громадян України до румунського ринку праці. Міністерство праці
спростило процедури надання українським переселенцям права перебування та праці
в Румунії. 26 липня, у Бухаресті був представлений Національний план заходів
щодо інтеграції українських біженців у Румунії в середньо- та довгостроковій
перспективах. План передбачає низку ключових заходів у сферах освіти, охорони
здоров’я, безпеки, що мають допомогти тим, хто втік від війни, стати економічно
незалежними в найкоротші терміни, і був розроблений румунською владою разом з
партнерами з присутніх у Румунії установ ООН, громадянськими організаціями та
різними міністерствами. Таким чином, Румунія стала першою країною в
Європейському Союзі, яка розробила середньо- та довгостроковий план підтримки
українських біженців, – заявив прем’єр-міністр Ніколає Чуке на відкритті
конференції «Бачення щодо середньо- та довгострокової допомоги біженцям у
Європі – Румунський план інтегрованої та інклюзивної відповіді для захисту
біженців з України».

Володимир Зеленський звернувся до Парламенту Румунії

4 квітня президент України Володимир Зеленський виступив із промовою
перед сенаторами і депутатами парламенту Румунії. Президент України порівняв
нинішній російський режим із румунським режимом Ніколая Чаушеску, який
«тримався тільки на залякуванні, репресіях, жорсткій силі та обмані».

Володимир Зеленський подякував румунському народу за допомогу українським
переселенцям і запросив Румунію
долучитися до відновлення України після війни. Він сказав, що після війни хотів
би розпочати з Бухарестом діалог щодо всебічного захисту української спільноти
в Румунії та румунської – в Україні. «Як тільки ситуація дозволить, я хочу
вести з вами діалог щодо нової всеохоплюючої угоди, яка гарантує абсолютний
захист і всебічний розвиток наших національних меншин – української громади в
Румунії та румунської громади в Україні», – сказав Зеленський.

До Бухареста прибув Дмитро Кулеба

А вже 22 квітня до Бухареста з робочим візитом прибув міністр
закордонних справ України Дмитро Кулеба. Головню метою візиту було зміцнення
румунсько-української співпраці на тлі війни Росії проти України та обговорення
допомоги, яку Румунія може надати сусідній країні. Глава української дипломатії
був прийнятий прем’єр-міністром Румунії Ніколаєм Чуке, а також провів
переговори з міністром оборони Румунії та зі своїм румунським колегою Богданом
Ауреску. З румунським прем’єром Дмитро Кулеба обговорив диверсифікацію маршрутів
українського експорту. «Ми обговорили розвиток торгової, енергетичної та
інфраструктурної співпраці, сконцентрувалися на шляхах диверсифікації маршрутів
українського експорту. Вдячний Румунії за підтримку України та прийом
українських біженців», – написав він у Twitter після зустрічі у Бухаресті. З 5
квітня Румунія скасувала усі вимоги щодо дозволів для українських перевізників,
що спростило логістичні проблеми в умовах війни. Під час зустрічі Дмитра Кулеби
з міністром оборони Василем Динку була обговорена безпекова ситуація на тлі
війни, яку Російська Федерація розв’язала проти України. Глава МЗС Богдан
Ауреску сказав, що Румунія зробить усе можливе аби усі причетні до масових
вбивств мирних жителів України були притягнені до відповідальності. «Звірства та військові злочини, злочини
проти людяності, геноцид, не можуть залишитися непокарними і Румунія активно
підтримує зусилля міжнародного співтовариства щодо розслідування цих порушень
міжнародного права, прав людини, міжнародного гуманітарного права. Як відомо,
уряд Румунії вирішив зробити добровільний фінансовий внесок до Міжнародного
кримінального суду для підтримки розслідування в Україні.» Своєю чергою
Дмитро Кулеба зазначив, що війна – це момент істини, коли усі показують своє
справжнє обличчя і Румунія показала своє справжнє обличчя, обличчя друга. «Вона
не тільки говорила, але й діяла. Ми ніколи цього не забудемо», – сказав
глава українського зовнішньополітичного відомства.

Президент Румунії Клаус Йоганніс здійснив візит до Києва

У
середині червня Президент Румунії
Клаус Йоганніс здійснив візит до Києва,
разом з президентом Франції Еммануелем Макроном, канцлером Німеччини Олафом
Шольцом та прем’єр-міністром Італії Маріо Драгі. Глава румунської держави
зазначив, що прибув до Києва, щоб показати рішучу підтримку та повну
солідарність з президентом Володимиром Зеленським та українським народом.
Європейські лідери відвідали Ірпінь і пройшлися вулицями українського містечка
75% будівель якого було пошкоджено під час наступну російських військ на Київ
на початку війни. Президент наголосив, що
Румунія солідарна з Україною у боротьбі з агресором. Він сказав, що його країна
надає всю необхідну допомогу українцям, які були змушені залишити свої домівки
через війну, а румунське суспільство мобілізувало свої зусилля заради їх
підтримки. «Безсумнівно,
українці, які потребують допомоги, можуть покладатися на румунський народ і
владу доти, доки вони цього потребують. Підтримка Румунії Україні
зосереджується на кількох рівнях, починаючи з перших днів агресії. Моя країна
зробила все, що в її силах, щоб допомогти Україні та всім, хто постраждав від
російської агресії. Румунський уряд і громадяни Румунії об’єдналися як ніколи,
щоб допомогти українцям, які перетнули наші кордони, особливо жінкам і дітям. Ми
запровадили механізми для задоволення потреб подальшої освіти та інтеграції на
ринок праці.»

15 вересня в Одесі міністри закордонних справ Румунії
Богдан Ауреску, України Дмитро Кулеба та Республіки Молдова Ніку Попеску
запустили новий тристоронній формат взаємодії на рівні міністрів закордонних
справ. Про це уперше повідомив глава румунської дипломатії Богдан Ауреску у
Twitter. За підсумками зустрічі міністри закордонних справ прийняли спільну
заяву, в якій домовилися «об’єднати дипломатичні зусилля для підтримки уряду
України та українського народу в їх героїчній боротьбі за звільнення окупованих
Росією українських територій та відновлення безпеки та стабільності в регіоні,
а також підтвердили своє бажання працювати разом для підтримки процесу
європейської інтеграції України та Республіки Молдова».

За словами Богдана Ауреску, цей
історичний момент зміцнення партнерства трьох країн був присвячений
енергетичній безпеці. «З огляду на те, що Україна та Республіка Молдова глибоко
потерпають від наслідків війни, сьогодні в Одесі я підтвердив готовність
Румунії підтримувати своїх сусідів і вирішувати питання, що стосуються енергетичної
сфери. З нами були міністри енергетики і ми обговорили тристоронню співпрацю в
енергетичній сфері», – написав глава румунської дипломатії у Twitter. Він
додав, що цей тристоронній формат має принести конкретні рішення для Республіки
Молдова та України. «Румунія продовжує бути солідарною з урядом і народом
України, приймаючи членів найбільш уразливих верств населення України,
збільшуючи транзит зерна та докладаючи зусиль, пов’язаних з притягненням Росії
до відповідальності», – додав Богдан Ауреску.

Своєю чергою глава МЗС України Дмитро
Кулеба зазначив, що новий тристоронній формат дозволить посилити співпрацю між
трьома сусідніми країнами, передусім у сфері енергетики.

На кордоні Румунії та України запрацював новий пункт пропуску

Між Румунією та Україною був відкритий новий міжнародний автомобільний
пункт пропуску «Красноїльськ – Вікову де Сус», який працює в цілодобовому
режимі та має по три смуги руху на в’їзд та виїзд. Рух дозволений для
легковиків та порожніх вантажівок. Його офіційно відкрили прем’єр-міністри
Румунії, Ніколає Чуке та України Денис Шмигаль під час спільного візиту на
румунсько-український кордон 10 листопада. Прем’єр-міністри обговорили
розширення експорту та домовилися
розбудовувати інфраструктуру. Початок роботи цього пункту не лише полегшить
перетин кордону для громадян Румунії та України, а й розвантажить пункт
пропуску «Сірет – Порубне» де зараз спостерігаються кілометрові черги
вантажівок з обох боків румунсько-українського кордону. Водночас, за словами
глави румунського уряду він створить
нові можливості для посилення співпраці між Румунією та Україною. Сторони порушили питання розширення експортних
можливостей України. Зокрема домовилися активізувати роботу щодо введення в
експлуатацію та відкриття нових пунктів пропуску на румунсько-українському
кордоні. Як повідомив Денис Шмигаль, було узгоджено створення двосторонньої
робочої групи з розвитку транспортної інфраструктури на спільному кордоні. До
роботи долучиться Консультативна місія ЄС в Україні, що дозволить залучити
фінансування Євросоюзу на наступних етапах.

У парламенті Румунії визнали Голодомор злочином проти українського народу та людяності

Румунські сенатори і депутати, у середу, 23 листопада, майже
одноголосно, визнали Голодомор в Україні в 1932 – 33 роках ХХ століття злочином
проти українського народу та людяності. Парламент Румунії «рішуче засуджує цей
акт, спрямований проти українського народу, який призвів до мільйонів жертв,
відзначений масовими порушеннями основних громадянських прав і свобод, а також
величезними стражданнями», – йдеться в документі. Румунські парламентарії також
висловили солідарність з українським народом, який постраждав у цій трагедії,
віддаючи шану мільйонам жертв штучного голоду 1932-1933 років. Автор цієї
парламентської ініціативи, представник українців у Палаті депутатів та голова
Союзу українців Румунії Микола-Мирослав Петрецький заявив, що «прийняття цієї
декларації в контексті вшанування 90-ї річниці Голодомору 1932-33 років є
сильним сигналом підтримки та солідарності Румунії з Україною та українським
народом, а також природним жестом вшанування пам’яті мільйонів невинних життів,
які були нещадно обірвані в той період.» «Те, що сталося під час жахливої
трагедії початку 30-х років минулого століття – нещадне порушення права
українського народу на життя, ми знову бачимо у 2022 році, через 90 років від
жахливого геноциду, коли Російська Федерація розпочала проти України
широкомасштабну війну», – наголосив депутат.

Товарообіг між Румунією та Україною продовжує зростати

Попри війну тенденція до зростання товарообігу між Румунією та Україною продовжилась
і упродовж перших семи місяців 2022 року. Загальний обсяг двосторонньої
торгівлі станом на 31 липня досяг 1,5 млрд доларів, що на 30,5% більше, ніж за
аналогічний період попереднього року. Про це повідомила Бухарестська
торгово-промислова палати. Згідно з цим джерелом румунський експорт склав 600
млн доларів (+33,6%), а імпорт з України 900 млн доларів (+28,6%). «Україна
залишається важливим торговельно-економічним партнером Румунії, з особливим
потенціалом для економічного співробітництва та має давню традицію у відносинах
з Румунією», – йдеться в прес-релізі Бухарестської ТПП. У 2021 році двостороння торгівля
зафіксувала рекордний обсяг у 2,4 мільярда доларів, що на 40,5% більше, ніж у
попередньому році (1,76 млрд доларів), зокрема завдяки рекордному обсягу
імпорту з України на суму 1,6 мільярда доларів (+50%), тоді як експорт становив
лише 800 мільйонів доларів (+25,5%) порівняно з 2020 роком (684 млн доларів).