ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

Геополітичні виклики у Чорноморському регіоні

Інтерв'ю з експертом з геополітики, політологом, колишнім дипломатом та головою громадської організації «Дім Чорного моря» Доріном Попеску.

Геополітичні виклики у Чорноморському регіоні
Геополітичні виклики у Чорноморському регіоні

, 21.02.2024, 06:46

Для якнайкращого розуміння та усвідомлення наслідків геополітичних процесів у навколишньому світі, передусім у Чорноморському регіоні, румунська громадська організація «Дім Чорного моря» пропонує широкому загалу два нових аналітичних проєкти: Чорноморські хроніки – геополітичний бортовий журнал біля Евксинського Понта (назва Чорного моря в Стародавній Греції, Стародавньому Римі та Візантії) та Гість «Чорноморських хронік» на Евксинському Понті.

Чорноморські хроніки матимуть форму щотижневих оглядів основних політичних, військових, економічних, геополітичних та безпекових подій, що відбуваються в розширеному Чорноморському регіоні. Ці щотижневі аналітико-синтетичні матеріали міститимуть три основні структурні елементи: – білі хроніки: аналітична розшифровка безпекових подій у розширеному Чорноморському регіоні; – червоний код: визначення потенційно вибухонебезпечних подій у регіоні; – чорні лебеді: можливі сценарії/події/розвиток подій з низькою передбачуваністю та максимальним впливом, які можуть проявитися в регіоні, якщо згорнуться всі сприятливі фактори.

Гість «Чорноморських хронік» на Евксинському Понті – це новий аналітичний проєкт у вигляді оригінального щомісячного аналізу від спеціального гостя ГО «Дім Чорного моря» з Румунії або з країн регіону, про політичні, військові, економічні, геополітичні та безпекові події, що відбуваються в розширеному Чорноморському регіоні. Іноді аналіз гостя може бути замінений інтерв’ю з одним із експертів ГО «Дім Чорного моря»  з «гарячих» геополітичних питань регіону.

Про це та про інше ми попросили розповісти головного ініціатора цих проєктів експертa з геополітики,  політолога, колишнього дипломата та голову громадської організації «Дім Чорного моря» Доріна Попеску.

RadioRomaniaInternational · Геополітичні виклики у Чорноморському регіоні

 

Очолювана Вами організація започаткувала у перші місяці цього року два нових проєкти. Як виникла ця ідея?

Ми живемо у все більш напруженому світі, в якому відбувається все більше подій, багато з них накладаються одна на одну, важко розшифровуються, іноді навіть експертами і, звичайно ж, широкою громадськістю. Для того, щоб спростити розуміння широким загалом, а також експертами, геополітичних явищ, що відбуваються в розширеному Чорноморському регіоні, регіоні, який має стратегічне значення для Румунії та НАТО в цілому й, отже, допомогти розшифрувати геополітичні події, що відбуваються в цьому регіоні, ГО «Дім Чорного моря», основною діяльністю якої є моніторинг геополітичних подій у розширеному Чорноморському регіоні, пропонує широкій громадськості та експертам з країн Чорноморського регіону щотижневий огляд основних політичних, геополітичних, військових, економічних та безпекових подій в регіоні. До речі, хочу наголосити, що, згідно з нашою давньою оцінкою, Чорноморський регіон є полігоном для випробувань і переговорів про новий світовий порядок. Тут ревізіоністські актори, такі як російська федерація, намагаються нав’язати своє бачення нового світового порядку і Чорноморський регіон є одним із, а можливо навіть найважливішим полігоном, тут випробовується новий світовий порядок. Цей регіон набув глобального значення, тому для експертів і громадськості вкрай важливо мати під рукою аналітичний інструмент, не витрачаючи час на пошук новинних сайтів у Румунії, Р.Молдова, Україні, російській федерації, країнах Кавказу. Ми в основному проводимо попередній аналіз найбільш важливих подій і повідомляємо про них, але не у вигляді інформаційних зведень, а проводячи попередню аналітичну оцінку, відзначаємо відповідні події і зводимо їх в єдиний документ, виставляємо його на розсуд громадськості, маючи на увазі, звичайно, нашу мету, щоб ця первинна аналітична оцінка дійшла до якомога більшої кількості людей. Отже, «Чорноморські хроніки» – це щотижневі огляди, які містять основні актуальні геополітичні, політичні, військові, безпекові та економічні події в Чорноморському регіоні, ці щотижневі огляди готуються експертами ГО «Дім Чорного моря» в Констанці, яку я очолюю.

– Інший ваш проєкт – Гість «Чорноморських хронік». У чому його особливість?

Ми плануємо запросити до Констанци, до Чорного моря, поки що в режимі онлайн, найкращих експертів з Румунії та інших країн регіону, в першу чергу з Р.Молдова, України, Грузії, експертів високого рівня і з бездоганною репутацією, фахівців в системі міжнародних відносин, які щомісяця говоритимуть з нами про Чорне море. Кожен гість розповідатиме про найважливіші події в Чорноморському регіоні, пропонуватиме оригінальний, власний аналіз, який ми розміщуватимемо на сайті нашої організації та розсилатимемо всім зацікавленим особам, третього тижня кожного місяця. Таким чином, ми маємо два аналітичних продукти, які розповідають про Чорне море і, які будуть сприяти кращому усвідомленню громадськістю та експертами важливості, стратегічної значущості Чорноморського регіону.

– 10 років тому, в лютому 2014 року, російська федерація розв’язала війну проти України, а в 2022 році  Москва розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. Відтоді багато чого змінилося в регіоні Чорного моря. Як усе це вплинуло на румунсько-українські відносини?

– Одним з небагатьох позитивних наслідків цього конфлікту, повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну, стала можливість для Румунії та України покращити, нормалізувати, зміцнити і навіть підняти до найвищого, стратегічного рівня свої двосторонні відносини. У цьому напрямку вже зроблено багато кроків. Розпочато переговори про підвищення двосторонніх відносин до рівня стратегічного партнерства, є заяви, але є також дипломатичні зусилля, спрямовані на визначення найкращих сфер, тем, які могли б принести додану вартість цьому стратегічному партнерству між нашими країнами. Отже, війна збільшила апетит Бухареста і Києва до налагодження стратегічних двосторонніх відносин і в цьому напрямку ведеться велика робота. Звичайно, є також низка проблем, історичного характеру, низка негативних уявлень, які впливали на наші двосторонні відносини до цього часу і які, мало-помалу, відходять на другий план, стають історією, але вони відходять, стають історією і минулим завдяки щоденним зусиллям дипломатів, експертів, тих, хто щиро вірить у покликання цих двосторонніх відносин приносити користь, як в Бухаресті, так і в Києві. Надзвичайно важливою ланкою у розвитку двосторонніх відносин є румунська спільнота в Україні та українська спільнота в Румунії. Разом ці дві спільноти є чи не найважливішим інструментом зміцнення двосторонніх відносин, тобто, окрім того, як столиці бачать двосторонні відносини своїх країн, відповідний внесок можуть зробити і роблять обидві спільноти. Чому ці дві спільноти відіграють абсолютно вирішальну роль у розвитку двосторонніх відносин? Тому що більшість старих упереджень у двосторонніх відносинах, які інерційно проявляються і сьогодні, пов’язані з дотриманням прав румунської меншини в Україні та української меншини в Румунії. Якщо ці упередження відійдуть у минуле завдяки додатковим заходам і діям, вжитим двома країнами на користь румунської меншини в Україні та української меншини в Румунії, то багато упереджень, з якими частина населення наших країн дивиться на ці двосторонні відносини, будуть розвіяні. Таким чином, це чудова можливість для Румунії та України зміцнити свої двосторонні відносини.

– Хоча про це мало говорили, але Румунія послідовно та безумовно допомагала Україні протягом останніх двох років, в тому числі у військовому плані. Як Ви оцінюєте позицію офіційного Бухареста у цьому сенсі?

– Румунія надала Україні явну, повну, багаторівневу допомогу в усіх сферах – соціальній, економічній, військово-технічній, політичній, геополітичній, правовій тощо, і продовжуватиме це робити. Зазначу, що Румунія анітрохи не зменшила темпів і рівня підтримки. Можливо, іноді, з певних статистичних причин, румунська влада вирішила не говорити про цю підтримку відкрито для громадськості, як це робили інші країни, але ця підтримка була масштабною, вона була добре виміряна, вона була добре структурована, вона була значною і вона була постійною і безумовною, звичайно, тому що завдяки цій підтримці Румунія практично гарантує частину своєї безпеки, якщо хочете, допомагаючи зупинити російську армію від просування в напрямку Румунії та інших країн НАТО. Ніхто в Румунії не має наміру зменшувати цю підтримку в найближчі місяці і роки. Румунія продовжуватиме надавати масштабну підтримку Україні в усіх вищезгаданих сферах. Ми залишаємося дуже впевненими у те, що, якщо підтримка України міжнародним співтовариством не ослабне, природні, законні цілі України щодо визволення своїх територій одного дня будуть досягнуті. Отже, я думаю, що ми знаходимося на цьому етапі. Підсумовуючи – війна надала особливу можливість Румунії та Україні перезапустити двосторонні відносини, навіть до рівня стратегічного партнерства; над цим стратегічним партнерством працюють; важливо, щоб історичні упередження, які кинули тінь на наші двосторонні відносини, були усунуті за допомогою різних заходів та дій з обох сторін; обидві меншини, румунська – в Україні та українська – в Румунії, мають бути краще залучені до цих процесів, оскільки те, як вони сприймають двосторонні відносини, буде вирішальним у формуванні майбутніх взаємин між Бухарестом і Києвом; російська федерація продовжує залишатися прямою військовою загрозою для України, більш віддаленою, гібридною загрозою для Румунії та Республіки Молдова; Україна та Румунія можуть знайти формулу та різні формати співпраці, включаючи створення форматів для посилення безпеки Республіки Молдова, яка є надзвичайно важливою в цьому регіональному рівнянні з точки зору ризиків та загроз, які генерує російська федерація. Зараз ми знаходимося на другому році війни. Ми чекаємо на розвиток подій, які призведуть до повного досягнення законних цілей української сторони щодо припинення цієї агресивної війни російської федерації проти України та війни за оборону України, шляхом повного звільнення території та відновлення територіальної цілісності України.»

– 2024 рік є роком чотирьох виборів у Румунії – до Європарламенту, місцевих, парламентських та президентських. Водночас, на тлі численних криз, в останні роки і в Румунії спостерігалося зростання популярності праворадикальних рухів і партій, які часто використовують «запозичену» від росії антиукраїнську риторику. Чи не вплине це на подальшу допомогу Румунії Україні?

– По-перше, російська федерація звикла використовувати політичні, електоральні вразливості в країнах, де проходять вибори. Це триває вже кілька років, російська федерація діє в гібридний спосіб у країнах, де відбуваються вибори. Яким чином? Підриваючи довіру суспільства до таких інституцій, як Європейський Союз, НАТО тощо, підриваючи довіру суспільства до функціонування власних національних інституцій – парламенту, збройних сил, спецслужб, силових структур тощо. Що стосується країн-членів ЄС і НАТО, то в першу чергу шляхом руйнування довіри населення країн-членів до функціонування цих інститутів – Європейського Союзу і НАТО, намагаючись деструктурувати відносини між двома сторонами Атлантики, а також намагаючись ще більше поглибити існуючі невеликі тріщини в трансатлантичних відносинах. російська федерація має на меті і здійснює гібридні дії в цьому сенсі, щоб ізолювати Україну і підірвати міжнародну підтримку України. На жаль, звичайно, період виборів у 2024 році в усіх країнах-членах ЄС створює сприятливе поле для гібридних дій російської федерації з точки зору спроб дестабілізувати політичну ситуацію в країнах-членах і НАТО та поглибити вразливості. З цієї точки зору, що ми маємо робити? Суворо уникати політизації стратегічних питань, таких як підтримка України і залишити управління підтримкою фахівцям. Ми повинні повністю уникати включення до виборчого порядку денного питань, які можуть зашкодити цій підтримці, уникати або політично та електорально виважено, зважено і добросовісно підходити до питань цього рішення і, безумовно, будуть голоси, які закликатимуть до скорочення цієї підтримки, будуть популістські заяви про те, що ця підтримка буцімто руйнує власні соціальні та економічні можливості Румунії, на шкоду її власним громадянам. Це не так, підтримка України – це підтримка безпеки Румунії, це підтримка майбутнього наших дітей. На жаль, проведення цих виборів розширить поле для маневру російської федерації, яка, в тому числі шляхом здійснення гібридних, провокаційних та дестабілізуючих дій в Румунії, намагатиметься зменшити цю підтримку. Усе залежить від здатності і бажання офіційного Бухареста зберегти цю підтримку, оскільки, повторюся, ця підтримка є такою, що зменшує або знімає ризик того, що Румунія може навіть стати прямою мішенню в майбутніх війнах і конфліктах, спричинених напруженістю, яка спостерігається зараз.

– І все-таки, наскільки, на Ваш погляд, зміниться позиція Румунії до українського питання після цьогорічних виборів?

– Я залишаюся впевненим, що навіть після цих виборів буде підтверджено, що демократія в Румунії є консолідованою, здатною протистояти цим викликам і, що зрілість і мудрість румунського населення, яке продовжуватиме підтримувати Україну, оскільки усвідомлює стратегічну важливість цієї підтримки, забезпечить мінімізацію токсичних наслідків цього виборчого року.

1000 днів війни в Україні
Взаємини Середа, 20 Листопада 2024

1000 днів війни в Україні

Представники багатьох країн світу, в тому числі Румунії, політики та дипломати...

1000 днів війни в Україні
Війна в Україні та її наслідки для світової безпеки
Взаємини Середа, 13 Листопада 2024

Війна в Україні та її наслідки для світової безпеки

Перші військові підрозділи КНДР вже потрапили під обстріл у Курську, –...

Війна в Україні та її наслідки для світової безпеки
Україна на порозі третьої воєнної зими
Взаємини Середа, 06 Листопада 2024

Україна на порозі третьої воєнної зими

Росія продовжує систематично та цілеспрямовано бомбардувати цивільну...

Україна на порозі третьої воєнної зими
Спецпредставник Греції з питань України Спірос Ламбрідіс (фото: Radio Romania International)
Взаємини Середа, 30 Жовтня 2024

Інтерв’ю зі спецпредставником Греції з питань України Спіросом Ламбрідісом

24 – 25 жовтня в Бухаресті відбувся 13-й Aspen – GMF Bucharest Forum, захід, організований...

Інтерв’ю зі спецпредставником Греції з питань України Спіросом Ламбрідісом
Взаємини Середа, 23 Жовтня 2024

Перший за останні 20 років візит глави МВС України до Румунії

18 жовтня 2024 року віце-прем’єр-міністр та міністр внутрішніх справ Румунії...

Перший за останні 20 років візит глави МВС України до Румунії
Взаємини Середа, 16 Жовтня 2024

Румунія як хаб для відбудови України

14-15 жовтня в Бухаресті під патронатом прем’єр-міністрів Румунії Марчела Чолаку...

Румунія як хаб для відбудови України
Взаємини Середа, 09 Жовтня 2024

Літературний переклад – місток єднання між румунським і українським народами

8 жовтня ц.р. у приміщенні Публічної бібліотеки ім. Лесі Українки в Києві...

Літературний переклад – місток єднання між румунським і українським народами
Взаємини Середа, 02 Жовтня 2024

Війна в Україні: від ООН до другої мирної конференції

Однією з центральних тем порядку денного 79-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН була...

Війна в Україні: від ООН до другої мирної конференції

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company