Відзначення Міжнародного дня рідної мови у Клужі
Вже другий рік як українська громада святкує Міжнародний день рідної мови при кафедрі слов'янських мов Клузького Університету імені Бабеша-Бойоя, відділ української мови та літератури та за фінансовою підтримкою Союзу українців Румунії.
România Internațional, 01.03.2016, 03:56
Вже другий рік як
українська громада святкує Міжнародний день рідної мови при кафедрі слов’янських мов Клузького
Університету імені Бабеша-Бойоя, відділ української мови та літератури та за
фінансовою підтримкою Союзу українців Румунії. «Мови – це важливо! – цей
вислів обрано ЮНЕСКО гаслом Міжнародного дня рідної мови, який відзначають 21
лютого. Ця всесвітньо відома організація вважає,
що поняття «мова» – це не лише засіб для спілкування, але також культурна
спадщина й вираз культурної ідентичності. Не важко побачити, що саме у мові
закодовує нація всю свою історію, багатовіковий досвід, здобутки культури,
духовну самобутність. Томузбереження мови є нашим обов’язком і своєрідним внеском у
збереження світової культурної спадщини.
Відкриваючи захід у вступному слові голова обласної Клузької
організації СУРу пан Іван Гербіль нагадав про походження та мету цього свята. А
далі хором цієї організації було виконано державні гімни Румунії та України. Першу доповідь на тему:
«Рідна мова як чинник збереження національної ідентичності» зачитала
Світлана-Юліана Лавіца. Було нагадано: «найголовніше, що відрізняє
кожен народ від інших, – це мова.»
Давно вже доведено, що національна свідомість великою мірою формується через
рідну мову й завдяки мові, бо вона (або
мова наших предків) є найсуттєвішою і невід’ємною частиною етнічного,
національного походження та самоідентифікації людини.
Широковідома думка, що
наша українська мова – це криниця духовності і моралі, дзеркало української
душевності, доброти, щирості і менталітету. Автор
наголосила, що українська мова належить до найбагатших мов світу. Багато
зробили для її вдосконалення визнані представники народу, освічені люди різних
часів – письменники, вчені, видавці.
Майже кожен з них висловив свою точку зору щодо ролі і значення рідної мови.
Деякі з цих висловів було зачитано. Цікавими мені видалися слова Ліни Костенко:
«Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову.» Автор доповіді згадала також, що згідно з
класифікацією ЮНЕСКО, українська мова за влучністю передачі образу, дії, за
милозвучністю посідає третє місце у світі після французької та іранської.
Продовженням
минулорічного виступу приуроченого тій
же тематиці стала робота пані Каталін Балаш (Katalin
Balazs), директора відділу слов’янських мов на кафедрі іноземних мов, на тему: «Лінгвістичні контакти -
материнська мова, іноземна мова». Цього разу пані доктор лектор говорила про
визначення термінів, проблематику і
специфіку рідної мови та двомовності. Корисною і новою було спростування
поширених помилкових тверджень, які можна почути у випадках виховання дітей у
двомовних сім’ях. В підсумках автор наголосила на важливості людського розвитку
через пізнання мов: «Одномовна людина живе тільки в одній реальності … допоки
не вивчить іншу мову.»
Незапланованим був
виступ пана доктора лектора Івана Гербіля, де він зачитав розповідь, яка
фокусується на унікальній здатності нашої мови – можливість скласти невеличке
оповідання де усі слова зачинаються на одну і ту ж букву. Зачитане оповідання називається «Перший
поцілунок» і всі слова починаються на букву «П». Оповіданнячко є простим,
жартівливим, але, згодьтесь, унікальним. Раджу всім його знайти і прочитати. Протягом заходу було
зачитано молоддю вірші видатних українських класиків про рідну мову. Особливо
приємно було почути вірша, написаного паном професором І.Арделяном, почесного
члена клузької обласної організації, чудової людини і цікавого творця.
На завершення слово
взяв пан професор-доктор І.М. Орос. У звичному йому стилі він висловив і
аргументував власні погляди на деякі тези своїх молодших колег. Він також не
забув підкреслити співучість, мелодійність української мови. Цьому безсумнівним
підтвердженням став завершальний виступ молодіжного театру-аматора «Жар-птиця». Його члени не перестають нас дивувати своєю зростаючою майстерністю, репертуаром.
Ніхто так як вони не здатен відчути і передати український стиль, настрій.
Цього разу декілька веселих, грайливих українських народних пісень у їх
виконанні стали джерелом хорошого настрою на весь день.
Я помітила, що звичайні речі, як
наприклад прослуховування давно відомої пісні чи ось таке святкування,
по-іншому відчувається, сприймається коли перебуваєш на чужині. Саме про це
мені зізналася студентка-першокурсниця, виходець з України, Олександра
Монастирліу : « … як почула гімн України, то аж мурашки по шкірі побігли… А
пісні виконані молодіжною групою – це просто щось надзвичайне і несподівано
так.. Не розраховувала на таку віртуозність. Я приємно вражена. Взагалі тут так
приємно і легко…Ця зустріч ну просто як ковток чистого повітря для мене.
Особливо після здачі екзаменів!!!»
Міжнародний день рідної мови для більшості українців – це день повернення
до історичної пам’яті, до національного, повернення до свого коріння. Та для тих
українців, які живуть по тих чи інших причинах за межами України – це ще й один
з тих днів, коли кожен з нас має змогу трохи по особливому відчути себе частиною великого і прекрасного українського народу. (Автор: Ольга Сенишин)
