Безпекова криза навколо України: реакції в Румунії

Глава МЗС Румунії Богдан Ауреску запропонував своїм колегам у знак солідарності з Україною провести одне з наступних засідань Ради міністрів закордонних справ ЄС у Києві.

Василь Каптару, 25.01.2022, 06:52

Міністр закордонних справ Румунії Богдан Ауреску у понеділок, 24 січня взяв участь у засіданні міністрів закордонних справ ЄС – Ради закордонних справ у Брюсселі. Однією з центральних тем зустрічі була безпекова ситуація в Європі на тлі агресивних дій Росії поблизу кордону з Україною та в Чорноморському регіоні. Богдан Ауреску знову наголосив на необхідності прискорення підготовки на рівні ЄС обмежувальних заходів (санкцій), галузевих та індивідуальних, проти Росії як для стримування, так і для підготовки відповідної, пропорційної реакції у разі подальшої ескалації напруженості. Він наголосив на необхідності продовження тісної координації дій зі Сполученими Штатами щодо підготовки санкцій і, не лише з ними. Міністр наголосив на важливості підтримки щодо посилення стійкості України та інших східних партнерів ЄС, а також посилення участі Євросоюзу у пошуку політичних рішень затяжних конфліктів у Чорноморському регіоні. З іншого боку глава МЗС Румунії запропонував своїм колегам, у знак солідарності з Україною провести одне з наступних засідань Ради міністрів закордонних справ ЄС у Києві. Міністр закордонних справ України невдовзі подякував своєму румунському колезі за таку ініціативу. «Дорогий друже, дякую за цю чудову ідею. Раніше в
грудні я закликав партнерів України саме до таких дій: візитів до України в
січні-лютому. Ми будемо раді вітати глав дипломатії країн ЄС у Києві для
проведення засідання Ради міністрів закордонних справ ЄС», написав Дмитро Кулеба на своєму Твіттері.

США і Франція готові збільшити свою військову присутність у Румунії

Румунія має понад 600 км спільного
кордону з Україною і ми повинні бути готові до будь-якого сценарію, – заявив
президент Клаус Йоганніс у середу після засідання Ради національної
безпеки і оборони, скликаного на тлі
напруженої безпекової ситуації в розширеному Чорноморському регіоні та на східному
фланзі Північноатлантичного альянсу. Він підкреслив, що нинішня криза, створена Росією, стосується не лише
України, а й безпеки всього євроатлантичного простору. Тому, зазначив глава
румунської держави, на сьогодні усі країни НАТО та ЄС мають проявити єдність і
солідарність. У ході засідання було проведено повний аналіз безпекової ситуації в
регіоні, в тому числі з точки зору військових, економічних та енергетичних наслідків,
а також з точки зору імовірної неконтрольованої міграції. «Останні дії російської сторони,
зокрема вимоги висунуті в грудні, намагаються неприйнятно змінити параметри
архітектури європейської безпеки», – підкреслив президент Румунії Клаус
Йоганніс. Він також зазначив, що дипломатичний діалог має відігравати ключову
роль у деескалації напруженості. Напередодні деякі країни НАТО висловили готовність направити додаткові сиди до Румунії. Зокрема, президент Франції Еммануель Макрон висловив готовність Парижа направити свої війська до Румунії в межах операції НАТО із забезпечення безпеки східних держав альянсу. Клаус Йоганніс привітав заяву свого французького візаві, підкресливши, що стратегічне партнерство Румунії та Франції буде зміцнюватися на східному фланзі в Чорноморському регіоні. Президент привітав і аналогічне оголошення президента Джо Байдена, який висловив готовність збільшити військову присутність США на території Румунії у разі вторгнення Росії в Україну. Глава румунської держави зазначив, що Стратегічне партнерство Румунії та США та солідарність НАТО є дуже сильними.

Росія намагається створити нову залізну завісу

Своєю чергою міністр національної оборони Васіле Динку, коментуючи останні події, пов’язані з Росією, Україною та НАТО заявив, що Російська Федерація «намагається створити нову залізну завісу», що є новою формою поділу сфер впливу. «Російська Федерація намагається повернути світ у період кінця Холодної війни, у 1991 рік, що є неприйнятним і, як заявило НАТО, ця вимога не може бути темою для переговорів.» «Напевно, час від часу потрібні нові договори, нові положення між країнами, між існуючими військово-політичними блоками. Я вважаю, що цей рік є переломним, це рік, в якому історія твориться на наших очах», – сказав міністр національної оборони Румунії. Глава оборонного відомства заявив, що Румунія пильно стежить за подіями на сході від своїх кордонів, оскільки безпекова ситуація може мати різні наслідки: «Коли маєш конфлікт на кордоні, або поблизу, ти мусиш бути готовий до різних сценаріїв, тому що можуть бути різні наслідки, в тому числі для Румунії. Наприклад може бути потік біженців, людей, які тікають від війни, як ми бачили останнім часом в багатьох театрах військових дій і потрібно буде справитися з цим. Це гуманітарний обов’язок.» Водночас Васіле Динку уточнив, що Румунія не вступатиме у війну, але має бути готова до усіх наслідків можливого конфлікту на кордоні України.

НАТО хоче діалогу, але готується до будь-якого розвитку подій

Ми переживаємо чи не найскладніший момент безпеки в Європі останніх 30 років, а джерелом цієї напруженості є Російська Федерація. І не сьогодні, а вже багато років, згадаємо 2014 рік, незаконну окупацію Криму, війну на Донбасі, раніше було військове вторгнення в Грузію, постійний тиск на Республіку Молдова та країни східного простору, агресивність у Середземномор’ї, військову присутність та озброєння у Північній Африці, що, очевидно, викликає занепокоєння, – заявив в інтервю нашій радіостанції заступник Генерального секретаря НАТО, румун Мірча Джоане.

Він стверджує, що країни НАТО демонструють єдність в умовах зростаючої російської загрози. «У разі дестабілізації чи військового вторгнення в Україну буть посилені й позиції НАТО на східному фланзі. Ми є організацією, яка покликана спостерігати вдень і вночі, незалежно від ризиків, незалежно від типу стратегічного напрямку, з якого виникне ризик, або стратегічної області, з якої ризик може виникнути для будь-якого союзника, щоб вжити заходів і захистити союзників. Це є в генетичному коді НАТО. І в той час, коли ми розмовляємо, заохочуємо та ведемо діалог, сподіваюся, конструктивний, з Російською Федерацією, ми робимо ретельне планування, у тому числі й військового характеру. І навіть якщо Україна насправді не є державою НАТО і стаття 5 на неї не поширюється, 5-та стаття є основою і священним зобовязанням між союзниками по НАТО, що робить альянс унікальним, ми мусимо бути більш активними і пильними, ніж коли-небудь.»

Росія намагатися задушити Україну економічно

На думку викладача Національної школи політичних та адміністративних досліджень, який захистив докторську дисертацію з питань історії сучасних міжнародних відносин у Паризькому університеті 1 – Соборна Штефана Попеску, Росія своїми діями на Донбасі і взагалі відносно України створює стан «економічної задухи». Він каже, що в умовах постійної військової загрози ніхто не буде інвестувати в Україну, ніхто не буде робити ставку на Україну як на економічного субєкта, ніхто не буде здійснювати проекти енергетичної співпраці, українці ж також мають певні ресурси в акваторії Чорного моря. За цих умов Україна не зможе інвестувати у збройні сили, в їх зміцнення, в підвищення обороноздатності. Більше того, вона стане «замороженою» країною між Сходом і Заходом, тому що з такими проблемами та уразливістю її шлях до євроатлантичної та європейської інтеграції буде дуже довгим.

Але цей стан речей може мати негативні наслідки для всього регіону, – каже Штефан Попеску «Румунія має бути дуже уважною до всіх подій, до солідарності Організації Північноатлантичного договору, до подій, що відбуваються в Республіці Молдова, тому що те, що станеться в Україні, сильно вплине на ситуацію в Республіці Молдова, де ми маємо прямі інтереси. Ми не знаємо, наскільки буде ослаблена Україна, тому що нарощування військ, навіть якщо війна не є одним із сценаріїв, які повинні нас хвилювати, але ця концентрація військ має наслідки для економічного становища України, Україна стає економічно «задушеною» державою, національна валюта знецінюється, київська фондова біржа падає, інвестиційний клімат обвалився. І це, безсумнівно, може відбитися ударною хвилею на весь розширений Чорноморський регіон.»

Опитування: 42% румунів вважають, що Росія
вторгнеться в Україну

Лише 29% вважають, що
вторгнення не відбудеться. 64% респондентів вбачають в Росії загрозу для Румунії,
тоді як більшість респондентів (56%) підтримують розгортання додаткових військ
НАТО у Східній Європі, і лише 18% відкидають цей крок. Опитування показує, що
румуни більше довіряють прем’єр-міністру Ніколаю Чуке, ніж президенту Клаусу Йоганнісу,
коли мова заходить про дії в разі кризи, спричиненої можливим
вторгненням Росії в Україну. Опитування проводилося
центром «Авангард» з 21 по 23 січня 2022 року в умовах зростання напруженості
на українському кордоні, де Росія зосередила понад 100 тисяч військових.
Кремль закликав НАТО вивести війська з Румунії та Болгарії та зажадав гарантій нерозширення альянсу на схід за рахунок вступу України та Грузії.