ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

Безпека на Чорному морі – ключовий фактор стабільності в Європі

Чорноморський регіон являє собою стратегічний розлом на геополітичній карті Європи зі змінною динамікою конфлікту та перехресними інтересами безпеки.

Безпека на Чорному морі – ключовий фактор стабільності в Європі
Безпека на Чорному морі – ключовий фактор стабільності в Європі

, 10.07.2024, 06:26

Чорноморський регіон являє собою стратегічний розлом на геополітичній карті Європи зі змінною динамікою конфлікту та перехресними інтересами безпеки. Після початку повномасштабної війни Росії проти України та блокади українських портів у Чорному морі цей регіон набув більшого геополітичного та геоекономічного значення. Росія вже змінила баланс безпеки в Чорному морі на свою користь, анексувавши Крим у 2014 році та взявши під контроль Азовське море. Російське вторгнення в Україну в лютому 2022 року перетворило Чорне море на гарячу зону, простір протистояння, позначений посиленням процесу мілітаризації. Росія і Туреччина відіграють центральну роль у зміні геополітичних координат. Таким чином, з точки зору Росії, Чорне море є стартовим майданчиком для поширення свого впливу на Середземне море, Середній Схід, Північну Африку та Південну Європу. Туреччина є найважливішим гравцем НАТО в Чорному морі. Анкара також вважається мостом для торгівлі між Азією та Європою.

Державний секретар і голова Департаменту оборонної політики, планування та міжнародних відносин Міністерства національної оборони Румунії Сімона Коджокару в інтерв’ю Румунському Радіо підкреслила, що Чорне море є стратегічним вузлом у контексті поточної жорстокої та незаконної війни, яку Росія розв’язала 24 лютого 2022 року проти України. Чорне море стало центральною точкою євроатлантичної безпеки і є особливо важливою територією для Румунії, для Північноатлантичного альянсу. Цей новий контекст підриває безпеку та свободу судноплавства в Чорному морі, підвищуючи рівень загроз і викликів безпеці та стабільності країн регіону. тим часом  довгострокова стратегія Російської Федерації спрямована на відновлення своїх сфер впливу в регіоні, що продовжує становити загрозу безпеці та стабільності. То які ж гарантії безпеки має отримати Україна? Сімона Кожокару: «Безпека та стабільність України та досягнення міцного та справедливого миру в Україні є стратегічним інтересом Румунії. Дуже важливо зберегти союзницьку єдність. Ви знаєте, що ми готуємося до особливо важливого саміту союзників у Вашингтоні в середині липня, ювілейного саміту, 75 років з дня створення Альянсу, і ми наголосили на тому, що повинні залишатися єдиними. Наша єдність, це запорука допомогти і перемоги України. Єдність означає підтримка України у збільшенні її оперативної сумісності, у збільшенні її обороноздатності та наближенні до НАТО. Звісно, Україну треба підтримувати до перемоги.»

Ми є свідками не лише звичайної війни в Україні, а й гібридної війни Росії проти сусідів і Заходу загалом, а також радіоелектронної війни, яка також триває в Чорноморському регіоні, з негативними наслідками для діяльності багатьох цивільних авіакомпаній. Росія вже веде радіоелектронну війну, наслідки якої відчуваються, в тому числі в східній частині Румунії. Якою б тривожною не здавалася ця інформація, вона відображає суть звіту, нещодавно опублікованого Євроатлантичним центром стійкості. Наскільки впливають на нас ці дії Росії з глушіння супутникового сигналу? Відповідь на це запитання дає полковник запасу Йон Петреску, військовий аналітик та колишній голова медія-тресту Збройних сил Румунії. «Слушне питання, але я б наголосив на різниці між Чорним морем і Балтійським. У Балтійському морі росіяни застосовують відому традиційну політику маскування, тобто вони імітують щось, щоб ввести супротивника в оману, як наприклад поява на карті чи якомусь веб-сайті в Москві нового розмежування російських морських просторів, що насторожило непосвячених, у тому сенсі, що вони нібито хочуть змінити морський кордон Російської Федерації в Балтійському морі. У Чорному морі все інакше, і гарною новиною сьогодні є той факт, що три чорноморські країни-члени НАТО – Туреччина, Болгарія та Румунія, домовились про спільну операцію з розмінування Чорного моря з тим, щоб упорядкувати нормальний морський рух у цьому районі. Рішення, на яке Росія не відреагувала з тієї простої причини, що російські комерційні кораблі також виграють від такої операції. По-друге, тут, у Чорному морі, є люди, які мають історію, яка позначає не лише їхнє минуле, але й те, як вони проєктують своє майбутнє. Нещодавній візит румунського прем’єр-міністра до Туреччини та спільні заяви, зроблені ним і президентом Туреччини, продемонстрували, що між Румунією та Туреччиною існують традиційні зв’язки, які є дуже важливими в поточному геополітичному рівнянні, включаючи їхній статус як країн-членів НАТО. Це підтверджує та скріплює печаткою нову співпрацю, узгоджену за взаємною згодою.»

Нещодавно у восьмому Чорноморсько-балканському безпековому форумі, організованому відомим румунським аналітичним Центром «Нова стратегія», взяв участь американський генерал резерву Девід Петреус, який вважає, що є кілька чинників, які слід враховувати, коли йдеться про перемогу України у війні, розв’язаній Росією. Американський генерал також згадав пакет військової допомоги США Україні. Девід Петреус: «Єдиний спосіб визначити перемогу – це сказати, що Україна відновлює контроль над усією своєю територією, повертаючись до своєї конфігурації до 2014 року. Найголовніше питання – чи буде це можливо, і я думаю, що єдиною відповіддю на це питання – залежить. Перш за все, багато чого залежить від продовження допомоги, запропонованої Сполученими Штатами Америки, яка надто довго була затверджена. Очевидно, що 61 мільярд доларів – це набагато більша сума, ніж навіть ті 44 мільярди, які вже надали американці. Україна зараз переживає ще один складний період в умовах російського наступу у харківському напрямку, а потім побачимо, що буде з літнім наступом.»

Генерал Девід Петреус також каже, що перемога України  залежить і від можливості передачі Заходом Києву заморожених внаслідок санкцій російських активів вартістю 300 мільярдів євро. Колишній директор ЦРУ презентував у Бухаресті свою книгу «Конфлікт, еволюція війни з 1945 року до України», написану спільно з істориком Ендрю Робертсом. У дебатах також взяв участь відомий економіст Нуріель Рубіні. останній згадав про вплив конфлікту в Україні на Європу. «Західні держави повинні залишатися єдиними в питанні надання фінансової, економічної та військової підтримки Україні, щоб не дозволити Російській Федерації виграти у цій війні», – зазначив відомий американський економіст Нуріель Рубіні. Він додав, що зараз існують чотири ревізіоністські держави – Китай, Росія, Північна Корея та Іран, які ставлять під сумнів фінансову, комерційну, політичну, безпекову та військову стабільність, встановлену західними державами після Другої світової війни. Нуріель Рубіні: «Росія виживає з кількох причин: Росії було вигідно подорожчання товарів, вона багато витрачає на армію, це змушує економіку працювати, але вона не виробляє товарів для населення, лише військову техніку, призначену для подальшої руйнації України. Існують величезні, неприйнятні бюджетні дефіцити, які призведуть до інфляції та падіння національної валюти, тому Росія, здається, почувається добре завдяки деяким тимчасовим факторам, але після цієї війни і, на жаль, це буде заморожений конфлікт якщо не зміниться режим у Москві, а це дуже малоймовірно, Росія занепаде з технологічної, економічної та фінансової точок зору, стане карликом під впливом Китаю і опиниться у ще більшому застої, ніж до війни.»

Таким чином, Чорне море має нове значення з точки зору регіональної безпеки, яке швидко змінилося після окупації Росією Криму. Яку роль грає Румунія у забезпеченні стабільності в цьому регіоні разом із НАТО та своїм стратегічним партнером Сполученими Штатами? Сімона Кожокару: «Визначальну роль, ми відіграємо надзвичайно важливу роль міцного союзника в Чорноморському регіоні. Як відомо минулого року на саміті НАТО у Вільнюсі було ще раз підкреслено важливість Чорного моря для безпеки союзників і прийнято кілька надзвичайно важливих рішень, як наприклад оборонні плани, спрямовані на зміцнення оборони та посилення східного флангу шляхом створення бойових груп, в тому числі в Румунії, що призвело до збільшення можливостей стримування. Ми обговорюємо посилення цього стримування та обороноздатності, тому що ми повинні продемонструвати, що у нас є необхідні можливості, що у нас є необхідна воля протистояти будь-яким ризикам і загрозам у Чорному морі.»

Полковник Йон Петреску підкреслив, що наразі Україна є передовою обороною Румунії та Європи в акваторії Чорного моря. «Стосовно громадського занепокоєння щодо позиції Вищої ради національної оборони в питанні передати або ні Україні ЗРК «Patriot», ми мусимо сказати правду. Якщо ми хочемо уникнути війни безпосередньо на наших кордонах, то мусимо допомагати ЗСУ чинити опір на східному фронті, як для звільнення окупованих путінськими військами територій, так і для оборони центральної частини України, яка сильно притиснута військами росіян у харківському напрямку. І російській громадській думці, зокрема, й європейській громадській думці загалом, не говорять правди: так, російські війська наступали, так, вони зайняли деякі села, але ці села-привиди – це не що інше, як розбомблені, зруйновані будівлі, без жителів, з трупами полеглих у боях російських й українських солдатів. Отже, просування Росії не означає досягнення великих економічних цілей чи надзвичайно багатих земель, я маю на увазі видимі багатства. Ці наративи про завоювання територій  просували на тлі снарядного голоду ЗСУ. Побачимо, яким буде це літо, яке, на мій погляд не повторить історію нового ряду вигідних РФ подій, з тієї простої причини, що Україна зрозуміла на рівні простого громадянина, що вона не самотня.»

Увесь цей час Румунія є однією з небагатьох країн у світі, яка мала і продовжує мати збалансовану позицію, і на рівні державного управління, урядів були румунські діячі, які наполягають на необхідності підтримки України стільки, скільки це буде потрібно.

Україна на порядку денному нового керівництва ЄС
Взаємини Середа, 18 Грудня 2024

Україна на порядку денному нового керівництва ЄС

У понеділок, 16 грудня 2024 року, міністерка закордонних справ Румунії Лумініца...

Україна на порядку денному нового керівництва ЄС
Війна в Україні, далекобійний етап
Взаємини Середа, 11 Грудня 2024

Війна в Україні, далекобійний етап

На 1000-й день війни Україна завдала удару по військовій цілі на території Росії...

Війна в Україні, далекобійний етап
Стійкість Європи перед російськими загрозами
Взаємини Середа, 04 Грудня 2024

Стійкість Європи перед російськими загрозами

Європа вступила в третю зиму війни, першого конфлікту цього століття на старому...

Стійкість Європи перед російськими загрозами
Румунська прем’єра української вистави «Блокпост»
Взаємини Середа, 27 Листопада 2024

Румунська прем’єра української вистави «Блокпост»

6 листопада у Німецькому державному театрі міста Тімішоара, глядачі побачили...

Румунська прем’єра української вистави «Блокпост»
Взаємини Середа, 20 Листопада 2024

1000 днів війни в Україні

Представники багатьох країн світу, в тому числі Румунії, політики та дипломати...

1000 днів війни в Україні
Взаємини Середа, 13 Листопада 2024

Війна в Україні та її наслідки для світової безпеки

Перші військові підрозділи КНДР вже потрапили під обстріл у Курську, –...

Війна в Україні та її наслідки для світової безпеки
Взаємини Середа, 06 Листопада 2024

Україна на порозі третьої воєнної зими

Росія продовжує систематично та цілеспрямовано бомбардувати цивільну...

Україна на порозі третьої воєнної зими
Взаємини Середа, 30 Жовтня 2024

Інтерв’ю зі спецпредставником Греції з питань України Спіросом Ламбрідісом

24 – 25 жовтня в Бухаресті відбувся 13-й Aspen – GMF Bucharest Forum, захід, організований...

Інтерв’ю зі спецпредставником Греції з питань України Спіросом Ламбрідісом

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company