ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

Полікультурна Тімішоара

Сьогодні ми запрошуємо вас на захід Румунії, точніше у Тімішоару, мультикультурне та поліетнічне місто, з надзвичайно багатою історією.

Полікультурна Тімішоара
Полікультурна Тімішоара

, 17.10.2019, 06:33


Сьогодні ми запрошуємо вас на захід Румунії, точніше у Тімішоару,
мультикультурне та поліетнічне місто, з
надзвичайно багатою історією. Ми розкажемо про його
основні туристичні принади та дізнаємось про деякі меншини,
які живуть у ньому.




Щоб краще зрозуміти сьогодення, ми повинні знати
минуле. Таким чином, приблизно в 1700 році до Тімішоари та її околиць були
привезені переселенці, особливо з німецьких регіонів Європи, – розповідає представниця
місцевого туристично-інформаційного центру Лучія Соломон. «Вони жили переважно усередині
фортеці Тімішоара. Більшість румунського населення мешкала в селах та
передмістях. Перебуваючи в районі з сильним угорським та сербським впливами,
Тімішоара стало містом, в якому люди різних національностей завжди дуже добре
розуміли одне одного. Таким чином тут завжди панувала атмосфера толерантності,
взаєморозуміння та взаємоповаги. Крім румунів, німців, угорців, сербів, євреїв,
у той період, тобто у XVIII ст., тут оселилися
й чехи та
словаки, які досі живуть у Тімішоарі. Зокрема в католицьких церквах богослужіння
досі відправляються всіма цими мовами. Діти з різних сімей жили на одній вулиці
і часто граючись, вони говорили спільною мовою, поєднуючи слова різних мов. Гарний
настрій був всюдисущим.»




І ці етнічні групи принесли із собою традиції та
звичаї, які люди переймали одне від одного, – каже Лучія Соломон. «Це також
вплинуло на розвиток міста. Усе найкраще завжди передавалося з покоління в
покоління, це вплинуло на тутешню міжкультурність. У нас є кілька особливих тематичних
фестивалів: Фестиваль етносів, який проходить у червні кожного року в музеї банатського
села. Так само у центрі міста організовуються Дні тімішоарських меншин. Центральними
вулицями міста проходить марш-парад народних костюми, у спеціально облаштованих
павільйонах представляють традиційні страви, а на сценах колективи художньої
самодіяльності товариств національних меншин презентують свої пісні і танці.
Кожна етнічна група може представити все тільки найкраще.»




Огнян Крістіч, голова Союзу сербів Румунії, каже,
що Банат є поліетнічним, багатокультурним та багатоконфесійним географічним ареалом.
«Ми, серби, живемо у мирі і злагоді з іншими меншинами, а Банат славиться
гармонією співіснування. Я не кажу про толерантність, тому що ми не терпимо одне одного, а живемо разом. Більшість сербів у Румунії проживає в історичному
Банаті, у чотирьох повітах: Арад, Тіміш, Караш Северін і Мехедінць. За даними
останнього перепису населення сербська меншина налічує 18500 осіб. За 20 років
від створення наша організація веде боротьбу за збереження національної
самобутності за допомогою культурної, релігійної та освітньої діяльності. Під
егідою Союзу сербів Румунії діють 22 народні та мистецькі колективи. У нас є
три аматорські театри, а крім культурної діяльності ми створили
науково-дослідний центр сербської культури в Румунії. Це незалежна установа, що
проводить культурні, соціологічні та лінгвістичні дослідження. Усі наукові
праці публікуються у журналі, нещодавно вийшов його п’ятий номер і він вже
продемонстрував свою авторитетність і наукову цінність.»




У Тімішоарі діє й єдиний у Румунії загальноосвітній навчальний заклад з сербською мовою викладання – Теоретичний ліцей ім. Досітея
Обрадовича. Навчальний заклад носить ім’я просвітника Досітея Обрадовича, який народився
у Тіміському повіті. У 1808 році він створив у Сербії «Велику школу», а в 1811
році став першим сербським міністром освіти.




Нашим наступним гідом уявною екскурсією містом
Тімішоара є Йоан Фернбах, голова банатської філії Німецького демократичного
форуму Румунії. «Особливим туристичним об’єктом, що обов’язково слід відвідати є
собор Марії Радни поблизу Ліпови. Це Мала Базиліка, яка отримала найвищий
титул, що надається католицьким церквам від Папи Римського Івана Павла II-го. Собор
був побудований близько 400 років тому і є винятковим. Звичайно, є й інші
прекрасні місця, навіть у Тімішоарі, як наприклад площа Унірій. Тут знаходиться
знаменитий Кафедральний собор, один з найбільш представницьких храмів Банату,
що є осередком нашого єпископа. Тому він і називається кафедральним собором.
Площа Унірій – одне з небагатьох місць в Європі, де діють два єпископи. Йдеться
про римо-католицького єпископа та православного єпископа, адже поруч
знаходиться й Сербський православний собор.»




Площа Унірій найстаріша в Тімішоарі, і тут можна
помилуватися низкою барокових будівель. Упродовж часу вона також називалася
Hauptplatz, Головна площа, Domplatz, площа Кафедрального
собору. Тут можна побачити унікальний об’єкт – фонтан мінеральної води, що працює
з 1894 року. Голова банатської філії Німецького демократичного форуму Румунії Йоан
Фернбах розповідає й про інші туристичні місця. «У Джимболії, де народився видатний
швабський художник є однойменний музей. Потім я б рекомендував вам поїхати до
Ленаугейму, де народився великий поет і романіст Ніколас Ленау. Це чудове
місце. Там також є музей ляльок, одягнених у народні костюми швабів. У кожному швабському
селі, як відомо відзначалося храмове свято Кірхвейг і в кожному населеному
пункті молодь мала різні народні костюми. Ви не знайдете сіл, де народні костюми
однакові. Вони мають щось спільне, але й щось специфічне, що їх відрізняє. Я б
також рекомендував Синніколау Маре, місто на кордоні з Угорщиною, в якому
народився великий угорський композитор Бела Барток, де можна побачити ще одну
сильну німецьку громаду, де добре збереглися наші традиції. Нещодавно відбулося
німецьке свято День подяки за плоди землі – Erntedankfest. На жаль, у
Шарлоттенбурзі живе лише один німець. Саме він б’є у дзвони щодня о 12.00 та
18.00 год. Шарлоттенбург – це єдине в світі село, що має форму кола, у центрі
якого розміщена церква.»




У 2021
році Тімішоара стане культурною столицею Європи. Це друге румунське місто, що
здобуло відповідний статус після Сібіу в 2007 році. Наостанок слід сказати, що
ця рубрика була записана за підтримки Департаменту з питань етнічних відносин,
що діє при румунському уряді.

Ruta cultural turistică a muzeelor în aer liber din România (sursa foto: Ministerul Economiei, Antreprenoriatului și Turismului)
Туристична Румунія Четвер, 11 Липня 2024

Культурно-туристичний маршрут музеями просто неба в Румунії

Культурно-туристичний маршрут музеями під відкритим небом в Румунії,...

Культурно-туристичний маршрут музеями просто неба в Румунії
Mangalia (photo: visitmangalia.ro)
Туристична Румунія Четвер, 04 Липня 2024

Мангалія, місце відпочинку на румунському узбережжі

Розташована на південно-східному краю Румунії, на узбережжі Чорного моря,...

Мангалія, місце відпочинку на румунському узбережжі
Летний сезон на Чёрном море
Туристична Румунія Четвер, 13 Червня 2024

Літній сезон на Чорному морі

Щороку румунське узбережжя Чорного моря змінюється на краще. З’являються нові...

Літній сезон на Чорному морі
Sursa foto: fb.com / Primăria Oradea
Туристична Румунія Четвер, 06 Червня 2024

Орадя, столиця Румунії в стилі ар-нуво

Не вражаючи своїми розмірами чи розкішшю, будівлі Орадії завжди вирізнялися...

Орадя, столиця Румунії в стилі ар-нуво
Туристична Румунія Четвер, 25 Квітня 2024

Культурно-туристичний маршрут «Трансільванські ворота»

Культурно-туристичний маршрут «Трансільванські ворота» має протяжність 1141 км,...

Культурно-туристичний маршрут «Трансільванські ворота»
Туристична Румунія Четвер, 27 Жовтня 2022

Бальнеологічний туризм в Румунії

На Румунію припадає приблизно третина бальнеокліматичного потенціалу Європи....

Бальнеологічний туризм в Румунії
Туристична Румунія Четвер, 20 Жовтня 2022

Винний шлях у повіті Прахова

Сьогодні ми запрошуємо вас в уявну подорож на південь Румунії, до повіту Прахова,...

Винний шлях у повіті Прахова
Туристична Румунія Четвер, 13 Жовтня 2022

У місті Сібіу, у центрі Трансільванії

Розташований у центрі Румунії, в Трансільванії, Сібіуський повіт є справжнім...

У місті Сібіу, у центрі Трансільванії

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company