ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

Переможці конкурсу “Сучасники Бринкуша – скульпторка Міліца Петрашку

Дорогі друзі, Всесвітня служба Радіо Румунія запросила вас до 15 липня 2014, дата пошти, взяти участь у конкурсі з призами “Сучасники Бринкуша - скульпторка Міліца Петрашку.

Переможці конкурсу “Сучасники Бринкуша – скульпторка Міліца Петрашку
Переможці конкурсу “Сучасники Бринкуша – скульпторка Міліца Петрашку

, 31.07.2014, 13:39

Дорогі друзі, Всесвітня служба Радіо Румунія запросила вас до 15 липня 2014, дата пошти, взяти участь у конкурсі з призами “Сучасники Бринкуша – скульпторка Міліца Петрашку”. Конкурс присвячений одному з найвидатніших румунських митців, відомому скульптору Константіну Бринкушу та одній з його учениць, не менш відомій Міліці Петрашку.



Цей конкурс видався цікавим для 119 слухачів ВСРР, які надіслали правильні відповіді на запитання. Ми дякуємо всім за проявлений інтерес і запрошуємо до участі в наступних вікторинах нашої радіостанції.




У конкурсі розігрувався головний приз — семиденна екскурсія з повним пансіоном для одного слухача у другій половині серпня до повіту Горж, звідки почав свій шлях у світ мистецтва геніальний скульптор Константін Бринкуш. Переможець отримає можливість побачити на власні очі скульптури Бринкуша в Тиргу Жіу, рідну хату скульптора та відвідати безліч інших культурних, туристичних та історичних атракцій повіту.



Конкурс проводився разом з Повітовим культурним центром ім. Константіна Бринкуша в місті Тиргу Жіу, Мерією міста Тиргу-Жіу та Повітовою радою Горж! Вагомим аргументом, здатним переконати вас взяти участь у цьому конкурсі, коротшому ніж усі попередні, було те, що основний партнер понесе усі витрати на проживання та авіаквиток до Бухареста, переможця!



Відповіді на запитання ви могли знайти, слухаючи наші передачі або читаючи матеріали, розміщені на нашій веб-сторінці: www.rri.ro, а також на нашому профілі в мережі Facebook.



Перед тим, як оголосити переможців, нагадаємо запитання, на які ви повинні були дати відповідь.



– Де народилася Міліца Петрашку?


Правильна відповідь: Міліца Петрашку народилась в кінці 1892 року в Кишиневі, нинішній столиці Р. Молдова.



– Коли вона почала працювати в паризькій майстерні К.Бринкуша?


Правильна відповідь: У 1919 році.



– До якого мистецького руху приєдналася скульпторка в 20-ті роки минулого сторіччя?


Правильна відповідь: Міліца Петрашку була активна учасниця румунського авангардного руху міжвоєнних років (групи “Контемпоранул” /Сучасник/, “Групул ностру” /Наша група/,та “Крітеріон”.



– Які твори Константіна Бринкуша можна побачити в місті Тиргу Жіу?


Правильна відповідь: Меморіальний архітектурно-скульптурний комплекс “Шлях Героїв”, присвячений полеглим героям у Першій світовій війні, що складається з Воріт Поцілунку, Безкінечної колони, Столу мовчання та Алеї стільців. До Комплексу включена і церква Святих Петра і Павла.



А тепер – про відзнаки, призи та подарунки…



СПЕЦІАЛЬНІ ВІДЗНАКИ конкурсу отримали 15 слухачів Всесвітньої служби “Радіо Румунія” та читачів нашої веб-сторінки, з Марокко Алжира, Китаю, Аргентини Франції, Маврікій, США, Бангладеш, Пакистану, Камеруну та Польщі.



Абделілах Бушір з Алжира коротко аргументував: “Я хотів би відвідати Румунію. Кожен день слухаю передачі ВСРР.”



Володарями ТРЕТЬОЇ ПРЕМІЇ стали 15 слухачів румунського іномовлення та читачів сайту: з Німеччини, Канади, Росії, Лівії, Єгипету, Китаю, Бразилії, Франції, Нігерії, Бельгії, а також давній слухач Української редакції ВСРР Олександр Козленко з Широкого Дніпропетровської області, який написав: “Добре памятаю, як мене вразили QSL –картки із зображенням творів К. Бринкуша, які отримав, здається років 7 тому. У всьому відчувався неповторний почерк і рука майстра. Можна довго вдивлятися в роботи, розмірковувати над тим, що вони символізують, яку в них вклав думку автор. А потім був конкурс, присвячений творчості цього всесвітньовідомого скульптора. З нього я дізнався багато цікавих подробиць життя і творчості К. Бринкуша.



Днями відзначили 90 років іншого скульптора Вадима Сідура, який народився в Дніпропетровську, а жив і працював у Москві. Під час війни в 1944 році неподалік від того місця, де я живу, його тяжко пораненого врятувала місцева жінка. Вона жива й нині. Так от, твори Сідура, присвячені жертвам війни, теж неповторні, дуже символічні. Я це згадав для того, бо мені здається, що Бринкуша й Сідура щось обєднує, але що саме мені важко пояснити. А може просто всі великі таланти у чомусь схожі. Проте почерк кожного, Бринкуша зокрема, неповторні. З того часу я намагаюся не пропускати жодної публікації про Бринкуша, завжди цікавлюся. Власне, цей інтерес до постаті Майстра в мене зявився завдяки українській службі ВСРР. Звісно, саме через це не міг пропустити черговий конкурс, повязаний з іменем Константіна Бринкуша. Відтак дякую Вам за таку гарну ідею щодо теми конкурсу. Гадаю, що майбутній переможець буде задоволений побаченим і отримає незабутні враження від перебування в Румунії.”



Володарями ДРУГОЇ ПРЕМІЇ стали 10 слухачів румунського іномовлення з Німеччини, Італії, Іспанії, Росії, Алжира, Китаю, Франції та наша вірна слухачка Наталія Заболотна з Києва, яка зазначила: “Коли Ви після великої перерви зробили конкурс, присвячений Константінові Бринкушу, я дуже зацікавилася, тим більше, що довідалася про його ученицю Міліцу Петрашку. Бринкуш у своїх творах дивовижним чином поєднав абстракцію – найновіший на той час здобуток зображального мистецтва та національне коріння. Я намагаюся уявити, якою є “Нескінченна колона” насправді, не на знімку, а так, коли стоїш поряд. Це один із найзагадковіших творів мистецтва, який поєднує просту форму із філософським змістом. З приводу Міліци Петрашку, фотографії її скульптурних творів, які я знайшла, справляють враження, що їй було властиве і тяжіння до абстракції, і до більш реалістичного зображення, мабуть, це твори з різних періодів.”



Марко Ді Лео, з Італії пояснив, чому написав нам: “Я був двічі в Румунії, в Констанці, Брашові та Бухаресті. Я хочу краще знати історію і традиції країни з великим туристичним потенціалом: гостинність, хороша їжа і багато речей зробити і відвідати численні туристичні атракції. Я люблю румунську музику, і слухаю вас в Інтернеті. Я хотів би повернутися і відвідати інші міста. “



ПЕРША ПРЕМІЯ дісталася сімом учасникам нашої радіовікторини: Ральфу Урбанчику з Німеччини, Мігелю Ангелю Калдерону з Аргентини, Мохамеду Абдел Рахіму з Єгипту, Чу Чонгронгу з Китаю, Жану Мішелю Обіє з Франції, Адріану Мікалеффу з Мальти та Метю Логліну з Великобританії.



Мігель Анхель Кальдерон з Аргентини, пояснює: “Я вирішив взяти участь у цьому конкурсі, тому що я хочу знати більше про румунську культуру, її історичні та туристичні місця, і це моя єдина можливість відвідати Румунію. Слухаю передачі ВСРР трансльовані на коротких хвилях, тому що мені цікаво дізнатися про вашу країну, тим більше, що це одна з небагатьох радіостанцій в Європі, що передає на коротких хвилях.”



5 СПЕЦІАЛЬНИХ ПРЕМІЙ завоювали слухачі і користувачі Інтернету Амаді Фає з Сенегалу, Лі Чунхуо з Китаю, наш вірний друг Мірель Рамон Баусет з Іспанії, Адіта Прітхіка з Індії, і Карел Колачек з Чехії, слухач передач німецькою мовою.



“Я слухаю передачі ВСРР завдяки динамічній команді Французької редакції, яка інформує мене кожен день про румунські реалії та повсякденне життя людей в Румунії. Завдяки магії ВСРР, я подорожую до Румунії, не виходячи з моєї країни, Сенегл,- зізнається Амаді Фає.



Ми дякуємо всім, хто відповів на запитання і проаргументував свою участь у конкурсі.



А тепер найбільш очікуваний момент. Взяв участь у конкурсі, відповів правильно на запитання і виграв семиденну путівку з повним пансіоном в останній декаді серпня 2014 року для однієї особи, у повіті Горж, місце звідки вирушив у світ геніальний Бринкуш ….. Жан-Марк Олрі з Франції! Вітаємо його і ласкаво просимо до Румунії!



Володар головного призу, француз Жан-Марк Oлрі, пояснив свою участь у нашому конкурсі так: “Сучасне мистецтво мене дуже цікавить, особливо скульптури Бринкуша. Цей конкурс був надзвичайною нагодою дізнатись про Міліцу Петрашку та місто Тиргу-Жіу. Я відкрив ВСРР, тому що хотів дізнатись дещо про румунську мову (тепер пан Олрі почав розмовляти румунською завдяки урокам румунської мови, запропонованими Французькою редакцією, додаємо ми). В даний час я слухаю ВСРР майже кожен день, тому що програми цікаві і різноманітні.”



Усі призи та відзнаки будуть надіслані поштою найближчим часом, а ми просимо вас підтвердити отримання пакунку. Ще раз дякуємо всім слухачам та читачам веб-сторінки за участь у вікторині та запрошуємо взяти участь у наступних конкурсах ВСРР!



Далі запрошуємо Вас прочитати інші уривки з листів радіослухачів ВСРР, які взяли участь у конкурсі.



Максим Божок, місто Ліда, Білорусь: “Я вирішив взяти участь у конкурсі, щоб дізнатися щось нове про Румунію.”



Ігор Каневський, місто Харків: “Мені цікаво було дізнатись про талановитих діячів мистецтва Румунії, якщо ім’я К. Бринкуша вже знайоме, то про М. Петрашку почув вперше. Вже традиційно із задоволенням беру участь у конкурсах Всесвітньої служби Радіо Румунія. ”



Володимир Гудзенко м. Луховіци, Московська область, Росія: “З радістю надсилаю вам відповіді на запитання вашого нового конкурсу, присвяченого одній з сучасниць Костянтина Бринкуша — скульпторці Міліці Петрашку. Хочу сказати, що свого часу я отримав від вас диск з дуже гарним відеофільмом, присвяченим Костянтину Бринкушу. Творчість славетного румунського скульптора мене дуже приваблює. Хочу глибше зрозуміти суть його творів, спробувати збагнути, як звичайнісінька на вигляд, проста людина, якою був в житті Костянтин Бринкуш, могла створювати такі шедеври. МЕНЕ СПОНУКАЛО взяти участь у конкурсі велике бажання більше дізнатись про Румунію, про творчість видатних румунських митців, яких мені раніше не доводилось чути та які зовсім невідомі в нашій країні, славну румунську історію та багатющу румунську культуру.”


Ruta cultural turistică a muzeelor în aer liber din România (sursa foto: Ministerul Economiei, Antreprenoriatului și Turismului)
Туристична Румунія Четвер, 11 Липня 2024

Культурно-туристичний маршрут музеями просто неба в Румунії

Культурно-туристичний маршрут музеями під відкритим небом в Румунії,...

Культурно-туристичний маршрут музеями просто неба в Румунії
Mangalia (photo: visitmangalia.ro)
Туристична Румунія Четвер, 04 Липня 2024

Мангалія, місце відпочинку на румунському узбережжі

Розташована на південно-східному краю Румунії, на узбережжі Чорного моря,...

Мангалія, місце відпочинку на румунському узбережжі
Летний сезон на Чёрном море
Туристична Румунія Четвер, 13 Червня 2024

Літній сезон на Чорному морі

Щороку румунське узбережжя Чорного моря змінюється на краще. З’являються нові...

Літній сезон на Чорному морі
Sursa foto: fb.com / Primăria Oradea
Туристична Румунія Четвер, 06 Червня 2024

Орадя, столиця Румунії в стилі ар-нуво

Не вражаючи своїми розмірами чи розкішшю, будівлі Орадії завжди вирізнялися...

Орадя, столиця Румунії в стилі ар-нуво
Туристична Румунія Четвер, 25 Квітня 2024

Культурно-туристичний маршрут «Трансільванські ворота»

Культурно-туристичний маршрут «Трансільванські ворота» має протяжність 1141 км,...

Культурно-туристичний маршрут «Трансільванські ворота»
Туристична Румунія Четвер, 27 Жовтня 2022

Бальнеологічний туризм в Румунії

На Румунію припадає приблизно третина бальнеокліматичного потенціалу Європи....

Бальнеологічний туризм в Румунії
Туристична Румунія Четвер, 20 Жовтня 2022

Винний шлях у повіті Прахова

Сьогодні ми запрошуємо вас в уявну подорож на південь Румунії, до повіту Прахова,...

Винний шлях у повіті Прахова
Туристична Румунія Четвер, 13 Жовтня 2022

У місті Сібіу, у центрі Трансільванії

Розташований у центрі Румунії, в Трансільванії, Сібіуський повіт є справжнім...

У місті Сібіу, у центрі Трансільванії

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company