ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

Переможці конкурсу “Румунському радіо – 85!”

Переможцями конкурсу Румунському радіо – 85! стали Елена та Ігор Курбанови з Туркменістану, слухачі програм російською мовою ВСРР.

Переможці конкурсу “Румунському радіо – 85!”
Переможці конкурсу “Румунському радіо – 85!”

, 18.07.2013, 18:51

Дорогі друзі, ВСРР запросила вас до 30 червня, дата пошти, взяти участь у конкурсі з призами, під назвою “Румунському радіо — 85!”. Конкурс був проведений з нагоди відзначення 1 листопада цього року 85-ої річниці румунського ефірного радіомовлення. Радіо Румунія є провідною радіостанцією на національному рівні, середньодобова аудиторія (daily reach) якої перевищує 4,7 мільйонів осіб, а ринкова частка (market share) становить 30%.



Конкурс викликав ваш інтерес, і ми отримали 515 правильних відповідей, в тому числі від 14 українських слухачів! Дякуємо і запрошуємо вас взяти участь в інших конкурсах.



Головний приз конкурсу полягає у десятиденній путівці з повним пансіоном для двох осіб, в період 15 – 24 вересня 2013 р, до трьох повітів Румунії – Горж, Тіміш і Клуж – звідки лунають передачі регіональних радіостанцій румунської громадської радіостанції.



Спонсорами конкурсу виступили Енергетичний комплекс Олтенія та КТ Бока Жуніор з міста Тімішоара. Партнерами конкурсу є: Горжанська повітова рада, Асоціація Клуж-Напока 2020 — культурна столиця Європи”, Тімішська повітова рада, Мерія міста Клуж-Напока, Клузька і Горжанська філії Спілки образотворчих митців Румунії, Клузька асоціація народних майстрів та Повітовий центр з питань збереження та утвердження традиційної культури з міста Клуж-Напока.



Слухаючи передачі ВСРР, читаючи матеріали розміщені на веб-сторінці та на наших профілях в мережах Facebook або Twitter ви могли легко дати правильні відповіді на конкурсні запитання.



Конкурс завершився 30 червня 2013 року. Але до оголошення переможців нагадаємо вам запитання, на які ви повинні були відповісти:



Коли вийшла в ефір перша радіопередача в Румунії ?



Правильна відповідь: 1 листопада 1928 року, о 17.00 годині.



Якою є ринкова частка радіостанції Радіо Румунія?



Правильна відповідь: Ринкова частка (market share) становить 30%.



Назвіть принаймні три канали Румунського товариства радіомовлення.



Правильна відповідь: Ви мали можливість вибрати з-поміж наступних каналів: Radio Romania Actualitati, Radio Romania Cultural, Radio “Antena Satelor”, Radio Romania Muzical, та ще по одному – Всесвітня Служба «Радіо Румунія» – на закордонну аудиторію або регіональних та місцевих радіостанцій згуртованих в мережу Radio Romania Regional (зі студіями в містах: Бухарест, Клуж-Напока, Тімішоара, Ясси, Крайова, Тиргу-Муреш, Решіца, Констанца, Сібіу, Брашов, Сігету Мармацієй, Арад).



Хто вважається батьком румунського радіомовлення?



Правильна відповідь: Драгомір Хурмузеску.



А тепер – список переможців. 30 відзнак отримають наші слухачі і користувачі інтернету з Алжиру, Мальти, Китаю, Італії, Франції, Росії, Марокко, Бразилії, Аргентини, Венесуели, Саудівської Аравії, Пакистану, Іспанії, Еквадору, Куби, Нідерландів, Індії, Бангладешу та, не востаннє, Володимир Андріанов з м. Приморськ, АР Крим, Україна, який написав: “Беру участь у вікторині, тому що люблю Румунію, її народ та славетну історію й культуру. А ще маю мрію – виграти приз – короткохвильовий радіоприймач, щоб слухати Всесвітню службу Радіо Румунія у режимі АМ та DRM…”



Горге Нестор Херрера Толедо з Еквадору зазначив: “Мене спонукало взяти участь у вікторині бажання краще ознайомитись з однією з найпрестижніших радіостанцій програми, яку я слухаю щоденно.”



Також надано 30 Третіх премій радіослухачам із Іспанії, Італії, Індії, Алжиру, Польщі, Швеції, Нігерії, Китаю, Німеччини, Росії, Білорусі, Бразилії, Мехіко, Куби, Бангладешу та України. Одну з третіх премій отримає і наш слухач Ігор Карівець з м. Львів, Україна, який написав: “Шановні співробітники Української служби Радіо Румунії! Дякую за нагоду взяти участь у Вашій вікторині. Взяти участь у Вашій вікторині мене спонукала цікавість до історії радіомовлення. Для мене радіо – це не лише хоббі, але й джерело цінної інформації про культуру, традиції тої чи іншої країни. Особливо захопливо слухати радіо на коротких хвилях. Ця вікторина збагатила мене відомостями про історію Румунського радіо.”



Будукха Мохамед з Алжиру пояснив, чому він вирішив брати участь у нашій вікторині: “Головним мотивом моєї участі в конкурсі є здобути один з призів. Більше того, я отримав інформації про економічні, культурні, соціальні та спортивні досягнення Румунії, читаючи вебсторінку вашої радіостанції.”



30 Других премій завоювали слухачі з Сербії, Італії, Німеччини, Алжиру, Китаю, Венесуели, Іспанії, Росії, США, Великобританії, Індії, Франції та наш слухач Олександр Ворона з м. Полтава, Україна, який зазначив: ”Чому я вирішив взяти участь у даній вікторині? Справа в тому, що я з дитинства цікавлюся радіо, а також географією. Останнім часом цікавлюся прийомом DX- радіостанцій, (особливо в діапазоні FM). Тому часто слухаю румунські радіостанції у Полтаві в Україні під час дальніх радіопроходжень. Цікавлюся румунською мовою, культурою історією, це відноситься і до інших держав, що розташовані по сусідству із Україною. Коли почув умови конкурсу, то одразу зацікавився.”



Янг Ганк з Китаю передав нам наступне послання: ”Беручи участь у конкурсі, я дізнаюся все більше про Румунію, дізнаюся подробиці, які не можна знайти у підручниках. Ви мені допомогаєте пізнавати Румунію, все більше і більше милуватися нею — країною, яку я дуже хотів би побачити своїми очима.”



30 Перших премій отримали наші слухачі і користувачі інтернету серед яких: Івана Михайлович з Сербії, румунка Делія Біце із Італії, Микола Василинюк з України, Джованні Серджі з Італії, Занг Чао та Ванг Уіфан з Китаю, Франсоа Джабі з Франції Роберта Селеські з США, Тхейн Сое з Малайзії, слухач програм англійською мовою. Микола Василинюк с. Гриньків Ів-Франківська обл. Україна написав: ”Добрий день шановні працівники радіо Румунія. Слухаю вас вже 12 років, а написати вирішив вперше. Передачі мені подобаються, приємні голоси ведучих та цікаві передачі роблять ваше радіо домашнім, яке цікаво слухати. Участь у конкурсі я вирішив взяти тому що це цікаво – дізнаватися більше про Румунію, про її історію а з конкурсом це відбувається в ігровій, веселій формі.”



11 Спеціальних нагород отримали наступні слухачі і користувачі інтернету: Наталія Заболотна з України, Абдел-Кадер Кхаліл з Алжиру, Ху Венжуан з Китаю, Андреас Каргер з Німеччини, Валері Луговський з Білорусі, слухач програм російською мовою, Жакуе Августін та Пол Жаме обидва з Франції, Данієль Мейнарді з Аргентини, Марк Феррер Феррандо з Іспанії, Джаянта Чакрабарті з Індії та Велдон Валес з США.



Наталя Заболотна з м. Київ, Україна написала нам: ”Через півроку Радіо Румунія святкуватиме таку поважну дату — 85 років від заснування, у 28. році світ був трохи іншим, у чомусь інакший побут, у чомусь інакші звички, інший рівень добробуту, напевне і Радіо Румунія, коли тільки з’явилося, було інакшим, ніж тепер. Нинішнє суспільство розбещене великою кількістю джерел інформації, великою кількістю самої інформації, часто неперевіреної, як в інтернеті. Тільки спробувати уявити, поява радіомовлення — це справжня революція, воно з’являється в добу, коли були тільки газети — але воно не забирає часу, як газета (чи тепер телевізор і комп’ютер), воно не «задіює» очі й тому доступне тим, хто має проблеми із зором або не бачить, воно дає змогу слухати концерти тим, хто не може піти сам, радіо зберігає у фондах записи видатних артистів і музикантів, багато з них уже є історією. Радіо один з найкращих і найкорисніших винаходів людства, я не можу уявити сучасний світ без радіо, і майбутній теж. Я вражена, що за період менше десяти років залишили короткохвильовий ефір кілька станцій з Центральної Європи — Всесвітні служби радіо Угорщини, Чехії, Словаччини, Болгарії. Всесвітня служба Радіо Румунія лишається єдиним радіо, яке я постійно слухаю на коротких хвилях. На мою думку, мовлення виключно через інтернет є хибною політикою, інтернет може дублювати передачі, зберігати їх в архіві, давати додаткову інформацію, візуальну, але він не є заміною ефірному мовленню. Я дуже рада, що ви лишаєтеся в ефірі й бажаю вам всякого благополуччя!”



Ми дякуємо всім тим, хто відповіли на запитання і аргументували, що переконало їх взяти участь у конкурсі.



А тепер найбільш очікуваний момент… Взяли участь у конкурсі, правильно відповіли на запитання і виграли десятиденну путівку з повним пансіоном для двох осіб, в період 15 – 24 вересня 2013 р, до трьох повітів Румунії – Горж, Тіміш і Клуж – звідки лунають передачі регіональних радіостанцій румунської громадської радіостанції…. Елена та Ігор Курбанови з Туркменістану, слухачі програм російською мовою ВСРР. Вітаємо і ласкаво просимо до Румунії!


Елена Курбанова надіслала нам дуже докладну відповідь, практично маленький альбом про Радіо Румунія, в якому, між іншим, зазначила: “Румунське Радіо є символічним мостом дружби між румунським народом і народами всього світу. За минулі 85 років міст висвітлювався сонцем і веселкою, але також відчув вітер, дощ і негоду. Але я впевнена, що в майбутньому з цього мосту будуть відкриватися чудові краєвиди, що цей міст залишиться міцним на довгі роки. І буде все більше і більше друзів у Румунії в інших країнах світу, які, йдучи по цьому мосту, будуть зближуватися все більш і більш . “



Дізнавшись про те, що вона та Ігор стали переможцями нашого конкурсу, Елена Курбанова написала нам: “Спасибі вам, що ви включили до списку потенційних переможців мій есе. Ми з Ігорем мріємо бачити красиві місця Румунії, познайомитися з надзвичайними людьми! Мріємо відчути дух Румунії!”



Усі призи та відзнаки будуть надіслані поштою найближчим часом, а ми просимо вас підтвердити отримання пакунку. Ще раз дякуємо всім слухачам та читачам веб-сторінки за участь у вікторині, нагоди відзначення 85-ої річниці румунського ефірного радіомовлення та запрошуємо взяти участь у наступних конкурсах ВСРР!



Далі запрошуємо Вас прочитати інші уривки з листів радіослухачів ВСРР, які взяли участь у конкурсі.



Володимир Ситніков м. Київ, Україна – “60-ті роки… Субота. 24 години за московським часом. Сплять втомлені батьки. А я чекаю біля ввімкнутого трофейного “Telefunken”, до приймача приєднана магнітофонна приставка “Нота” (можливо, хтось ще хтось памятає цей пристрій, який коштував аж 80 карбованців та магнітофонну стрічку “Шкільна” тип 6). Приймач налаштовано на довгі хвилі, де на шкалі напис німецькою мовою – Бухарест. І ОСЬ У ЕФІРІ лунає найжаданіше – заставка The Beatles “Happy Birthday” – ПОЧАЛОСЬ! Я підстрибую в такт мелодіям, що лунають з ефіру, притримую бобіну, щоб не записувалась не дуже зрозуміла румунська мова; така насолода триває до початку другої години ночі. А вранці, ледь прокинувшись, терміново дзвоню друзям, щоб ознайомити їх з новинами рок музики, що наважувалась транслювати у ті часи чи не єдина з радіостанцій країн соціалістичного табору – Радіо Бухарест. У 70-х роках до моїх улюбленців приєдналась румунська служба Радио “Свобода” на чолі з її ведучим – Корнелієм Кіріяком. Якість запису вимагає експериментів з новими антенами, преселекторами, конвертерами… Отже, таким чином, румунське радіо формувало мій музикальний смак, сприяло моєму становленню, як радіоаматора. А фрагмент Першої румунської рапсодії Дж.Енеску, я сподіваюсь, буду чути у ефірі ще не один десяток років.”



Олександр Козленко Широке, Дніпропетровська область, Україна — “Моє знайомство з румунським радіомовленням розпочалося ще з дитячих років. На побутових радіоприймачах дуже добре приймалися румунські музичні передачі із запальними піснями. А в кінці 70-х захоплення DX-гом, прийомом передач зарубіжних радіостанцій у короткому діапазоні призвело до знайомства з «Радіо Бухарест» російською мовою. У 1980-му отримав перші скромні QSL-картки від них, журнал «Румунія», взяв участь у конкурсах. Й досі зберігаються слайди з видами Бухареста. Після відомих грудневих подій 1989 року почалася нова епоха радіо в країні. Активно спілкувався з російською редакцією Інтеррадіо Румунія, а коли зявилася українська редакція, то майже всю увагу приділяв саме їй. Вдячний Вам за незабутню поїздку до Сучавського повіту, пізнавальні, корисні передачі про історію та сьогодення Румунії, традиції, культуру, румуно-українські звязки.Звісно, як же можна не взяти участь у конкурсі, присвяченому ювілею улюбленого радіо?До речі, крім ВСРР доводилося кілька разів приймати регіональні україномовні передачі з Румунії, здається з Клужа. Користуючись нагодою, вітаю всіх співробітників, Ваших відданих радіослухачів з 85-річним ювілеєм радіо Румунія. Міцного здоровя, чистого ефіру, гарних передач, творчого натхнення, у доброму настрої зустріти разом 100-річний ювілей.”



Ігор Каневський м. Харків, Україна – “Я вже брав участь у кількох конкурсах Всесвітньої служби Радіо Румунія з великою користю для себе. Коли готуєш відповіді на запитання, дізнаєшся багато нового, тим більше, що я не обмежуюсь інформацією ВСРР, а ще шукаю з допомогою Інтернету в інших джерелах. Я мав щасливу нагоду побувати в Румунії, бачив там надзвичайно приємних людей, гарні міста та чудову природу, про що раніше навіть не підозрював. Мені завжди цікаво дізнаватись щось нове про вашу красиву країну. Але, на жаль, в Україні ще не так багато знають про нашу сусідку — Румунію (виключення — хіба жителі прикордонних Закарпаття і Північної Буковини). Хоча останнім часом потроху зростає число українців, які бувають в Румунії.”



Володимир Гудзенко Луховіци, Московська область, Росія – “Мене спонукало взяти участь у вашому конкурсі велике бажання дізнатись більше про радіомовлення вашої країни, яке я слухаю ось вже понад сорок років. Буду дуже радий, якщо на мою долю випаде ця щаслива поїздка до Румунії, з винятково цікавою можливістю побувати на місцевих станціях Радіо Румунія. Досі передачі цих та інших місцевих радіостанцій Румунії мені знайомі лише по трансляції на середніх хвилях та через інтернет.”



Сергій Димченко м. Запоріжжя, Україна – “Дуже хочу побачити чудову країну Румунію, тому сподіваюсь на свої правильні відповіді.”



Взяли участь у конкурсі також слухачі: Максим Божок м. Ліда, Білорусь, Володимир Валах м. Вознесенськ, Україна Василь Кубаш м. Стрій, Львівська область, Україна, Віталій Рудченко м. Київ, Україна.

Ruta cultural turistică a muzeelor în aer liber din România (sursa foto: Ministerul Economiei, Antreprenoriatului și Turismului)
Туристична Румунія Четвер, 11 Липня 2024

Культурно-туристичний маршрут музеями просто неба в Румунії

Культурно-туристичний маршрут музеями під відкритим небом в Румунії,...

Культурно-туристичний маршрут музеями просто неба в Румунії
Mangalia (photo: visitmangalia.ro)
Туристична Румунія Четвер, 04 Липня 2024

Мангалія, місце відпочинку на румунському узбережжі

Розташована на південно-східному краю Румунії, на узбережжі Чорного моря,...

Мангалія, місце відпочинку на румунському узбережжі
Летний сезон на Чёрном море
Туристична Румунія Четвер, 13 Червня 2024

Літній сезон на Чорному морі

Щороку румунське узбережжя Чорного моря змінюється на краще. З’являються нові...

Літній сезон на Чорному морі
Sursa foto: fb.com / Primăria Oradea
Туристична Румунія Четвер, 06 Червня 2024

Орадя, столиця Румунії в стилі ар-нуво

Не вражаючи своїми розмірами чи розкішшю, будівлі Орадії завжди вирізнялися...

Орадя, столиця Румунії в стилі ар-нуво
Туристична Румунія Четвер, 25 Квітня 2024

Культурно-туристичний маршрут «Трансільванські ворота»

Культурно-туристичний маршрут «Трансільванські ворота» має протяжність 1141 км,...

Культурно-туристичний маршрут «Трансільванські ворота»
Туристична Румунія Четвер, 27 Жовтня 2022

Бальнеологічний туризм в Румунії

На Румунію припадає приблизно третина бальнеокліматичного потенціалу Європи....

Бальнеологічний туризм в Румунії
Туристична Румунія Четвер, 20 Жовтня 2022

Винний шлях у повіті Прахова

Сьогодні ми запрошуємо вас в уявну подорож на південь Румунії, до повіту Прахова,...

Винний шлях у повіті Прахова
Туристична Румунія Четвер, 13 Жовтня 2022

У місті Сібіу, у центрі Трансільванії

Розташований у центрі Румунії, в Трансільванії, Сібіуський повіт є справжнім...

У місті Сібіу, у центрі Трансільванії

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company