Відпочинок у Горах Апусень
Розташовані в Трансільванії, на заході Румунії, Гори Апусень необов'язково відзначаються висотою, найвища вершина не перевищує 1849 метрів, але численними можливостями проведення вільного часу.
Daniel Onea, 27.02.2020, 05:48
Розташовані в Трансільванії, на
заході Румунії, Гори Апусень
необов’язково відзначаються висотою, найвища вершина не перевищує 1849 метрів, але численними можливостями проведення вільного часу. Ми
починаємо нашу подорож прямо з Природного парку Апусень, визнаного одним з найважливіших з
точки зору біорізноманіття та досвіду відвідувань.
Паул Якобаш – менеджер з призначення в рамках екотуристичної програми під назвою Ліси Краюлуй та представник Apuseni Experience,
організації, яка сприяє відповідальному туризму розповідає:У Природному парку Апусень, мабуть, найбільш рекомендованим є
піший туризм, який веде вас по карстовому плато Падіш із безліччю визначних пам’яток,
пов’язаних із карстовим ландшафтом, покритий лісом, надзвичайно добре представленим в Природному парку Апусень. Я перерахував би Фортеці Понорулуй, ущелину Галбеней, ущелину Сомешул Калд, Фортеці Редесей, Пояна Понор і Втрачений світ, та Яма Бирса. Ось лише кілька визначних пам’яток, які роблять будь-який
похід, незалежно від рівня підготовки чи очікування, особливим досвідом. Крім
того, в районі Природного
парку Апусень
ми можемо взаємодіяти з місцевими жителями (моцами), які постійно живуть на висоті 1000-1200 метрів у центральній частині Гір Апусень, в долині річки Арієш
та притоках річки Арієш. Найбільші громади моців живуть у насеклених пунктах Гецар, Албак-Матішешть, Каса де П’ятри Арієшень. Моци – дуже цікаві люди. До недавнього часу вони були дуже пов’язані з културою деревини. Наразі вони змінили свою перспективу
і все більше спрямовані на прийом туристів у цьому районі,
адже вони мають, щопоказати. Тут багато старих будинків, але також традиційних сараїв, покритих хвоєю. Є ще кілька майстрів, які
займаються виготовленням дерев’яного посуду. Виготовляють безліч дерев’яних предметів, які в давнину використовували в
домашньому господарстві. В наші дні вони є більше декоративними предметами. Жінки тчуть килими з різними мотивами.»
З Природного парку Апусень ми подаємоcь до північно-західного району, до Лісу Краюлуй. Тут висота нижча, і замість хвойних лісів ми
зустрічаємо багато листяних лісів. Але елемент, який і тут зберігся, це карст. Паул Якобаш, керівник місця призначення
зазначив: У Лісі
Краюлуй є найдовша
печера в Румунії
– Вітряна печера, що має понад 50 км підземних галерей. Вона й надалі досліджується, аїї довжина збільшується. У нас в районі влаштована мережа
печер: печера Мезіад та Кришталева печера у шахті Фирку. У нас також є печери, що
відповідають найвищим стандартам з туристичної та безпекової точок зору: печера Ваду Крішулуй та печера Унгуру Маре. Десь біля підніжжя Апусень можемо зупинитися у знаменитій Печері ведмедів. Я б також нагадав
Льодовик у Скерішоара, найбільший підземний льодовик в Європі, з понад 100 000 кубічних
метрів льоду. Це район в Апусень,
де можна займатися пригодницьким туризмом. У нас є сотні маршрутів для скелелазіння, рафтингу та кілька печер. Відвідувачі можуть відкрити
їх, але за допомогою
спеціального обладнання та гіда. До них додається мережа гірських стежок, внаслідок
чого район є одним з
найбільш репрезентативних щодо пригод».
І сім’ї з дітьми можуть насолоджуватися
широким спектром діяльності в горах Апусень. Для них, а також для
велосипедистів, Паул Якобаш, керівник пункту призначення рекомендує
територію гір Траскеу: Цей район розташований навпроти Лісу Краюлуй, на південному сході, поблизу міст Аюд, Алба- Юлія, Теюш. Там також добре представлений карст. Тут є багато перевалів, карстових плато та деякі чудові печери. Але гори Траскеу особливі тим, що там час ніби сповільнюється.
Тут громади дуже
добре зберегли
традиційний спосіб життя, як у 60-80 роках тому,якщо ви там сфотографуєтесь, фотографії
повернуть вас до старих фотоальбомів
міжвоєнного періоду. Там майже нічого не змінилося. Люди зберегли традиції,
архітектуру та традиційний спосіб життя, заснований на необхідному землеробстві. Це невеликі
домогосподарства, які завдяки стійкому способу ведення сільського господарства
дуже добре інтегруються в ландшафти».
Мабуть, найважливіший досвід туристів
– побачити та поспілкуватися
з місцевими жителями та ознайомитись
із їхнім способом життя. Паул Якобаш: Якщо нам вдасться їх розмістити
у пансіонатах
місцевих жителів, вони будуть дуже раді можливістю поспілкуватися, побачити, як вони живуть,
пообідати за одним
столом з ними. Також тут дуже добре збережена флора та фауна. В Горах Апусень все ще є значна популяція
великих хижаків. Особливою красою є гірські квіти у цьому районі. У нас є площі гірської ялини або дикої орхідеї. У Резерваті Скеріца Беліора, є район з кількома десятками ендемічних видів квітів. З них
терлиця та едельвейс навіть є особливими».