План переозброєння Європи

Європейська комісія нещодавно розробила проєкт Rearm Europe ("Переозброїти Європу") - план з п'яти пунктів щодо переозброєння Європи на суму 800 мільярдів євро.

Коріна Крістя і Василь Каптару, 14.03.2025, 09:41

Європейська комісія нещодавно розробила проєкт Rearm Europe (“Переозброїти Європу”) – план з п’яти пунктів щодо переозброєння Європи на суму 800 мільярдів євро протягом наступних чотирьох років. Водночас, країни-члени отримають більше свободи дій щодо дотримання зазвичай суворих правил ЄС щодо боргу і дефіциту бюджету, а також можливість перерозподіляти наявні фонди регіонального розвитку на військові інвестиції.

Президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн: “Це найважливіші та найнебезпечніші часи. Мені не потрібно описувати серйозність загроз, з якими ми стикаємося. Або руйнівні наслідки, які нам доведеться пережити, якщо ці загрози здійсняться. Тому що питання вже не в тому, чи існує реальна загроза безпеці Європи. А в тому, чи повинна Європа брати на себе більше відповідальності за власну безпеку. Насправді, ми вже давно знаємо відповіді на ці питання. Справжнє питання, яке стоїть перед нами, полягає в тому, чи готова Європа діяти настільки рішуче, наскільки цього вимагає ситуація. І чи готова, і чи здатна Європа діяти з тією швидкістю і амбіціями, які зараз потрібні.”

За словами Урсули фон дер Ляєн, на різних зустрічах протягом останніх тижнів реакція європейських столиць була настільки ж гучною, наскільки і зрозумілою: ми живемо в епоху переозброєння, тож Європа готова масово збільшити свої оборонні витрати. Це робиться як у відповідь на короткострокову необхідність діяти і підтримувати Україну, так і у відповідь на довгострокову потребу Європи взяти на себе набагато більшу відповідальність за власну безпеку. Ідеї, які також були наполегливо донесені на позачерговому саміті в Брюсселі, екстреній зустрічі, яка сигналізувала про те, що Європа вступила в нову еру.

Що ж так стривожило Європу зараз? Історик та ексміністр закордонних справ Адріан Чорояну , вважає, що справа в масштабах розколу. “Очевидно, не тільки Дональд Трамп, задовго до нього американські президенти говорили про розширення участі, від Джорджа Буша молодшого, потім президента Обами, в перший термін Дональда Трампа, навіть Джо Байдена. Але це була пропозиція, яка з’явилася, все ж таки, в мирний час. Або ми сприймали це як мирний час. Я маю на увазі, що світ не здригнувся у 2008 році, коли влітку під час Олімпіади Росія вторглася в Грузію, в ті сепаратистські провінції, тоді Захід не стривожився. Навіть у 2014 році, коли Росія захопила Крим, ми не були стривожені. І в 2022 році ми нервували через Україну, але не з таким відчуттям тривоги як зараз.”

Стан нервозності в Європі сьогодні, – додає Адріан Чорояну, – зріс протягом останніх майже двох місяців, “коли ми зрозуміли не лише те, що немає людей, які могли б стримати Дональда Трампа, але й те, що ті, хто перебуває в його адміністрації, схоже, радше заохочують його. Я думаю, що саме звідси походить це відчуття європейської стривоженості. А вишенькою на торті, яка поставила крапку в цій історії, є схожість інтерпретацій, які надходять до нас з Вашингтона і Москви з певних питань. Я не думаю, що це безпрецедентно, навіть за першого терміну Дональда Трампа, не кажучи вже про інших американських президентів”, – каже професор Адріан Чорояну.

Одним із наслідків поведінки адміністрації Трампа може стати пробудження Європи до усвідомлення власних труднощів, – додає він. Адріан Чорояну: “Економічна сила, демографічна сила, інтелектуальна сила Європи не були доповнені військовою силою. Європа не думала про це в останні 70-80 років, це не було пріоритетом, після 1990-х років пріоритетом була політика інтеграції Центральної та Східної Європи, хоча на початку 1990-х років почалися дискусії про спільну політику безпеки, але інтеграція Центральної та Східної Європи залишила безпеку на задньому плані.”

План Президентки Європейської комісії містить п’ять фінансових інструментів. Перший – збільшення національних оборонних бюджетів на 1,5% на рівні ЄС, що дозволить мобілізувати близько 650 млрд. євро протягом наступних чотирьох років, причому ці витрати не будуть включені до розрахунку дефіциту національних бюджетів. Другий інструмент – це кредити на спільні європейські оборонні проєкти на суму 150 млрд євро. Йдеться про більш ефективне витрачання коштів і спільне інвестування в загальноєвропейські можливості, такі як протиповітряна оборона, артилерійські системи, ракети, безпілотники, а також у кібернетичну і військову мобільність.

“Цей інструмент допоможе країнам-членам створити попит на промисловість і, за допомогою цього обладнання, ми також значно збільшимо допомогу Україні”, – каже Урсула фон дер Ляєн. Третій інструмент – це можливість для країн-членів використовувати фонди згуртованості для оборонних проєктів, тоді як останні два напрямки спрямовані на приватний капітал у поєднанні з кредитами Європейського інвестиційного банку. “Це важливий момент для Європи і ми повинні ним скористатися”, – підкреслила глава Єврокомісії.