“Інший шлях” для Європи?
З ініціативи профспілок, десятки тисяч людей з 21 країни виступили з акцією протесту, недавно в Брюсселі, закликавши лідерів ЄС обрати інший шлях, більш соціальний, для Європи.
Corina Cristea, 02.05.2014, 01:28
З ініціативи профспілок, десятки тисяч людей з 21 країни виступили з акцією протесту, недавно в Брюсселі, закликавши лідерів ЄС обрати “інший шлях”, більш соціальний, для Європи. “Наша ідея проста, але це послання про яке європейські чиновники не хочуть чути – їх політики у відповідь на фінансову кризу є недостатніми і поглибили, насправді, соціально-економічну кризу, заявила Бернадетт Сеголь, генеральний секретар Європейської конфедерації профспілок.
Виступаючи на користь інвестицій, необхідних для стійкого економічного зростання і якісних робочих місць, учасники говорили, в тому числі, і про необхідність нового “плану Маршалла” для відновлення європейської економіки. В даний момент, більше 26 мільйонів європейців не мають місце праці, число безробітних є на 10 мільйонів більше ніж у 2008 році, а в 18 з тих 28 країн-членів ЄС реальна заробітна плата знизилася, застерігають профспілки.
“Ситуація молодих європейців ще гірша – 7,5 млн. з них не працюють, не проходять навчання у школах або ВУЗ-ах, або не навчаються певної професії. Багато з найосвіченіших і заповзятливих покинули просто на просто батьківщини, щоб шукати місце праці у іншому місці”, підкреслила Бернадетт Сеголь, пославшись на ризик “втраченого покоління”. Явище працівників, які прибувають з тих країн ЄС, де заробітна плата нижча, був так само оскаржений протестуючими – більшість з яких прибули з Франції, Польщі, Данії та Греції. Вони висловили думку, що вони повинні бути оплачені на тому ж рівні з громадянами країн, в яких вони працюють, щоб шанси на працевлаштування були рівними. Європейська мінімальна заробітна плата на рівні 1500 євро була запропонована в якості основного критерію для відновлення економіки в Європі.
У Румунії мінімальна заробітна плата значно збільшиться в 2014 році, але залишиться на низькому рівні у порівнянні з мінімальною заробітною платою в інших країнах регіону, йдеться в доповіді Міжнародного валютного фонду. Збільшення мінімальної заробітної плати від 800 леїв (близько 180 євро), як це було в 2013 році, до 900 леїв, заплановано провести в двох етапах, з 1 січня та 1 липня 2014. Мінімальна заробітна плата в Румунії є другою найнижчою в регіоні після зарплати з Болгарії (158 євро), і на приблизно половину нижче ніж в інших країнах ЄС, що розвиваються, такі як Хорватія, Польща та Словаччина.
Економічний оглядач Ауреліан Докія говорить про те, що рівень розвитку Румунії є набагато нижчим, ніж в інших європейських країнах, навіть якщо від 26% у 2000 році, середній дохід на душу населення зріс до 50%. Це пояснює високий відсоток витрат на основні потреби румун на рівні споживання. Ауреліан Докія: “Ця ситуація не зміниться дуже швидко. Цілком можливо, що, якщо справи підуть добре подальше, ми досягнемо 75% з середньої європейської у найближчі 10-15 років, і за більш тривалий період досягнемо теперішню європейську середню. Тільки тоді, найімовірніше, деякі структурні зміни відбудуться і на рівні споживання”.
В останньому опитуванні, проведеному Національним інститутом статистики в Бухаресті показується, що румуни мають більш низькі заробітні плати, ніж їх щомісячні витрати. Ці наведені дані представляють середню доходів і витрат кожної сімї, і досягнення Румунії, а саме економічне зростання на рівні 3,5%, поки що не відображено на рівні життя населення. Статистика показує, що майже три чверті витрат населення йдуть на споживання, у той час як понад 15 відсотків йдуть на сплату податків та зборів.
У структурі витрат на споживання, витрати на продовольчі товари та безалкогольні напої складають більше 40% від загальної суми, за ними слідують витрати на оплату комунальних послуг (води, електрики, газу, палива), витрати на меблі, побутову техніку та утримання помешкання, у понад 21 відсоток. Витрати на освіту складають всього 0,5% від загальної суми. Аналітики кажуть, що різке зростання мінімальної заробітної плати може поставити під загрозу можливості працевлаштування для погано підготовлених людей, для тих осіб, які уклали короткостроковий трудовий договір, але й для молодих людей. У цих умовах, ризик міграції багатьох з них на чорний ринок праці зростатиме.
Європейський комісар з ринку праці, соціальних питань і політики соціальної інтеграції Ласло Андор попередив, що праця на чорному ринку не означає тільки залучення працівників до шкідливих умов праці та зниження доходів, але і той факт, що позбавляє уряди від доходів і підриває системи соціального захисту. Для протидії цьому явищу, Європейська комісія розробила платформу для співробітництва в цілях запобігання і усунення праці на чорному ринку. Мета демаршу полягає у зміцненні співробітництва між державами-членами з метою ефективної боротьби з нелегальною працею, платформа обєднуючи разом національні влади, інспекції праці, напрямки соціального забезпечення та міграції, разом з іншими зацікавленими сторонами для обміну досвідом у цій галузі. Європейські країни, де зареєстровується найвищий відсоток працівників на чорному ринку – 11% – це Латвія, Нідерланди та Естонія.
