Домашня сторінка » Панорамний огляд Румунії » Сьогодні про майбутнє » Інфляція – головний ворог суспільства

Інфляція – головний ворог суспільства

Corina Cristea, 11.03.2022, 04:44

Останній звіт
про інфляцію в Румунії показує, що річний рівень зріс до 8,19% у грудні 2021
року, в основному в результаті зростання цін на енергоносії, за весь
минулий рік, річний рівень інфляції, таким чином, збільшився на 6,13
відсоткових пунктів. За словами фахівців НБР, зростання майже
повністю було зумовлене глобальними шоками що стосується пропозиції, що
призвело до різкого зростання світової інфляції. На додаток, внутрішні
наслідки посилилися в результаті лібералізації ринку електроенергії.

Поточна інфляція базується
на факторах попиту та пропозиції, пояснив в інтерв’ю Радіо Румунія
Адріан Кодирлашу з Асоціації
фінансово-банківських оглядачів: «Факторами
пропозиції є ці ціни на енергоносії та інші сільськогосподарські товари та
продукти. Що стосується пропозиції, то було надруковано надзвичайно багато. Не
в Румунії, але в основних світових економіках, було «надруковано надзвичайно
багато грошей». Наприклад, якщо ми подивимося, скільки надрукував ФРС- з трьох доларів майже два були надруковані після
коронавірусної кризи, а що стосується євро – з двох євро, один був надрукований
Європейським центральним банком після коронавірусної кризи. Тож центральні
банки надзвичайно різко відреагували на цю кризу, інакше ми ризикували впасти в
економічну рецесію. В основному, це ціна, яку ми платимо за подолання економічної
кризи у хороших умовах. Подумайте, в умовах локдауну, без допомоги центральних
банків ми могли б потрапити в набагато сильнішу економічну кризу, ніж у 2008
році».

Інфляція справді різко
зросла і знаходиться на тривожному рівні не лише в Румунії. Сполучені Штати не
зустрічалися з інфляцією протягом кількох десятиліть, в зоні євро в грудні була
рекордна інфляція у розмірі 5,1% – цифра, яка була немислима рік тому і яка створює
великі дилеми для центральних банків, оскільки її нелегко знизити
до цільових
показників, каже голова
Фіскальної ради, університетський професор Данієль Деяну: «Це нелегко, тому що ми також маємо шок від
цін на енергоносії. Отож, ми маємо цю енергетичну кризу, яка є результатом відновлення
економіки, з того факту, що енергія є дуже гео-політизованим продуктом, а також надмірною
залежністю ЄС від Російської Федерації. Маємо
зміни клімату, які також є довгостроковим шоком, і цей перехід буде дуже
болючим для нашої економіки, для румунського суспільства. Проте нам доведеться
це пережити, бо зміна клімату – це екзистенційна загроза. Не випадково ми
говорили про високу інфляцію в Європі та за океаном, у США. Тож інфляція стала
проблемою повсюди. Це не румунське явище. 10-15 років тому про Румунію можна
було говорити як про неординарну країну з точки зору динаміки інфляції. Зараз
інфляція справді висока повсюди. Цю ситуацію ми б могли назвати землетрусом на
енергетичному ринку зі всього світу, з міжнародними наслідками. А також у нас
дуже невдалий геополітичний контекст, ми бачимо, що відбувається у східному
сусідстві Румунії, що ще більше напружує ситуацію на міжнародному плані.»

Додаткова причина
інфляції пов’язана з проблемами, які існують у міжнародних ланцюгах поставок,
пояснює, з іншого боку, соціолог Юліан Стенеску з Інституту якості життя
Румунської академії: «Через пандемію, кризу у сфері охорони здоров’я, було призупинено
економічну діяльність у багатьох секторах, у тому числі в сфері транспорту, складання
вантажів. Сировина із запізненням надходить до виробників, а готова продукція -
із запізненням на ринок. Однак, оскільки ми живемо в глобальній економіці,
значна частина цієї готової продукції надходить до нас з-за кордону. Так що ми
«імпортуємо» й проблеми ланцюгів поставок, які припускають підвищення ринкових
цін».

Очікування на
наступний період зовсім не оптимістичні: за оцінками, інфляція в Румунії
незабаром досягне двозначного числа. Фахівці кажуть, що річний рівень інфляції
значно зросте у другому кварталі поточного року, в основному в результаті значно більшого, ніж
очікувалося, зростання цін на природний газ та електроенергію, які стануть помітними після
призупинення компенсаційних схем для побутових споживачів. У другій половині 2022 року річний
рівень інфляції поступово знижуватиметься, а потім у першій половині 2023 року
зазнає відносно стрімкого зниження, щоб мати можливість знову увійти до
цільового діапазону НБР, тобто 1,5-3,5%, лише в останньому кварталі наступного року.

Намагаючись
стримати інфляцію, Національний банк Румунії вже значно підвищив вартість
доступу до грошей. З 10 лютого процентна ставка монетарної політики
становить 2,5% на рік. Мета цього заходу – неявне скорочення споживання з метою
зниження та підвищення цін. Підвищення процентної ставки НБР на 0,5
відсоткового пункту спочатку буде перенесено на процентні ставки між
комерційними банками на міжбанківському ринку, але згодом це буде відображено і в показниках, які
використовуються при розрахунку ставок за кредитами в національній валюті, що надаються як населенню,
так і компаніям.