Як виглядатиме економічне майбутнє Європи?

Довіра в економіку єврозони та в ЄС у цілому впала у вересні до найнижчого рівня з листопада 2013 року, а інфляційні очікування серед домашніх господарств і виробників продовжували знижуватися.

Corina Cristea, 10.10.2014, 11:08

Довіра в економіку єврозони та в ЄС у цілому впала у вересні до найнижчого рівня з листопада 2013 року, а інфляційні очікування серед домашніх господарств і виробників продовжували знижуватися. Дані опубліковані Європейською комісією показують, що індекс економічних очікувань, який вимірює рівень оптимізму населення до розвитку ринків впав для єврозони до 99,9 пунктів у вересні, в порівнянні з 100,6 пунктів у серпні. Єдиними секторами, де індекс економічного почуття трохи покращився це послуги і будівництво.

І прогноз бізнесу що стосується Румунії показує незначний застій, а експерти кажуть, що це призведе до корекції оптимістичного прогнозу у третьому кварталі цього року. Чотири показники аналізуються – виробництво, послуги, роздрібна торгівля і будівництво. Економічний аналітик Авреліан Докія каже, що менеджери компаній змінили своє сприйняття щодо цьогорічної ситуації після того, як ряд країн ЄС зазнали економічного спаду, ніж очікувалося на початку 2014 року. “У багатьох країнах ці показники використовуються для корекції прогнозу зростання на наступний період. У цілому, в Європі, хоча на початку речі розглядалися з великим оптимізмом, упродовж року цей оптимізм був поміркований, навіть в таких країнах, як Німеччина, яка справилась досить добре під час кризи. Ці показники отримані від керівництва компаній показують застій або навіть спад, який, очевидно, ставить під сумнів зростання для всієї єврозони і ЄС у цілому. У Румунії існує певна кореляція між тим, що відбувається в Європі і національними показниками, тому що очевидно, на багато румунських компаній, що працюють на експорт впливає те, що відбувається в Європі”.

Докія сказав, що, швидше за все, до кінця року Румунія не може розраховувати на позитивний стрибок що стосується зростання економіки. За його словами, після перших двох кварталів спаду, так званий технічний спад, у третьому кварталі, наймовірніше, буде стагнація, і за ніяких обставин не буде зростання, так що швидше у 2014 році зростання буде десь на рівні 2%, може бути, навіть менше, ніж 2%. Оцінки МВФ є більш оптимістичними, але і вони враховують зниження – міжнародна фінансова установа, скоротила оцінку зростання ВВП Румунії в цьому році до 2,4% з 2,8, як очікувалося в червні. В осінньому прогнозі Фонду, опублікованому на цьому тижні, ріст у 2015 року залишається на рівні 2,5% від ВВП.

У доповіді World Economic Outlook зберігається скорочення світової економіки як для цього року, так і для 2015 і відмічається ризик застою в багатих країнах і підвищена геополітичної напруженості в Україні і на Близькому Сході. МВФ знизив прогнози зростання і в зоні євро з приводу ризику дефляції і високого рівня безробіття. Розвиток світової економіки може “застрягти” у періоді низьких темпів зростання, попередила директор-розпорядник МВФ Крістін Лагард, а причини цього посереднього розвитку є проблеми в економіці єврозони та Японії. Ситуація відрізняється від країни до країни, але на світовї економіки може негативно вплинути матеріалізація геополітичних ризиків, стверджує Крістін Лагард.

“Будь-яке загострення кризи в Україні буде мати негативні наслідки в безпосередній близькості, але може також вплинути на ціни на сировину та міжнародну торгівлю. Інші важливі ризики, повязані з ситуацією на Близькому Сході та епідемією Ебола. Якщо поширення вірусу не зупинять, всі, хто тепер говорить про епідемію, але не робить щось аби зупинити її, можуть опинитись в дуже серйозній ситуації “, попередила представник МВФ. На тлі низької інфляції і високого безробіття, низького споживання та інвестицій може посилитись економічний спад, попередила представник МВФ. Що стосується Румунії то вона не знаходиться в небезпеці дефляції, але і не впевнена, що інфляція буде залишатися на нижчому рівні протягом більш тривалого періоду, ствердив у Бухаресті голова Центрального банку.

Мугур Ісереску заявив, що російське ембарго на харчові продукти призвело до зниження цін через імпорт дешевих продовольчих товарів не лише з ЄС, але і з Р. Молдова. Крім того, європейський контекст настільки складний, здається, призводить до зниження інфляції. Присутній на конференції про фінансовий ринок в Румунії, Мугур Ісереску підкреслив, що стабільність цін, а саме боротьба з інфляцією є необхідною умовою, але не достатньою для забезпечення фінансової стабільності. З іншого боку, Генеральна асоціація економістів з Румунії вважає, що Бухарест проходить через сприятливий період економічного відновлення і повинен зберегти тенденцію до зниження залежності від зовнішніх джерел фінансування.