Чому Румунія досі не в Шенгені?
Тема вступу Румунії до Шенгену була згадана нещодавно в щорічній зустрічі румунської дипломатії в Бухаресті, прем'єр-міністром Румунії Дачіаном Чолошом
Corina Cristea, 16.09.2016, 06:44
Тема вступу Румунії до Шенгену була згадана нещодавно в щорічній зустрічі румунської дипломатії в Бухаресті, прем’єр-міністром Румунії Дачіаном Чолошом, який зазначив, з цього приводу, що вже понад 5 років Румунії відмовлено в доступі до європейського простору вільного пересування через політичні причини. Політичні причини, які в даний час здаються абсолютно застарілими, маючи на увазі реалії, що стоять перед нами, вважає Чолош.
Будучи послідовною у досягненні цієї мети закордонної політики, Румунія доклала значних зусиль для виконання технічних критеріїв, факт підтверджений навіть брюссельськими посадовцями. Заплановане на березень 2011 року, приєднання залишається ще недосягнутою метою. Навіть поширені пізніше версії про поетапне приєднання, спочатку з відкриттям військово-морських і повітряних кордонів не здійснилися.
Тема приєднання до Шенгену була обговорена і в ході переговорів, що Президент Румунії Клаус Йоханніс провів у Бухаресті зі своїм французьким колегою Франсуа Олландом, глава румунської держави підтвердивши з цією нагодою, що Румунія поводить себе протягом тривалого часу як фактичний член Шенгенського простору і дуже добре впоралася з кризою мігрантів. Це на користь Союзу, щоб Румунія доказала свій досвід у цьому просторі. З практичних причин, це не може бути досягнуто відразу.
Ми повинні зробити відповідні демарші в Брюсселі, щоб всі могли користуватися безпекою румунських аеропортів, вважає Йоханніс. Румунія інвестувала в сфері контролю за переміщенням осіб, які прямують транзитом через аеропорти, оснастившись важливою структурою для нашої безпеки. Для нас це дуже важливий момент в боротьбі з тероризмом, тому дискусії повинні проходити в Брюсселі, щоб дізнатися про те як румунські аеропорти своєю ефективністю можуть внести свій вклад в Шенгенську зону, сказав президент Франції.
Як і в випадку вступу в Європейський Союз, що відбувся в 2007 році, Румунія і Болгарія йдуть в тандемі у процесі вступу до Шенгенської зони. Чи завжди буде знаходитися Румунія на тому ж аркуші паперу з Болгарією або йтиме мова про окремі переговори? Університетський професор Юліан Кіфу, директор Центру із запобігання конфліктам пояснює: Можливість відокремлення припускає більш глибокі ускладнення, однак не означає, що це неможливо, за винятком тієї ситуації, коли аргументи не є достатньо сильними, щоб дозволити цю можливість. Тобто, вважається простіше йти вже відомим варіантом, звичайним, ніж те, щоб європейські партнери погодилися із серйозними змінами, якщо не має дійсно сильних аргументів, які насправді розділили би ці дві держави. Ми не там. На даний момент практично у нас є однаковий підхід з точки зору європейських партнерів .
Якщо Бухарест користується істотною підтримкою в Європі щодо приєднання, у тій же мірі виникають проблеми з тими країнами, чиї лідери повинні отримати схвалення в Парламенті для важливих зовнішньополітичних рішень. Однією з цих країн і, можливо, найбільш рішучою, є Нідерланди, отримання позитивного голосу від цієї держави будучи справжнім пробним каменем. Нідерландські лідери вважають, що Румунія не вжила всіх початкових вимог, щоб стати державою-членом Європейського Союзу.
Румунія не була готова у момент приєднання. Вона була підготовлена у багатьох відношеннях, але не в істотних – у сферах законодавства, судової системи, що стосується ефективності та рівновіддаленості в застосуванні законів, інституційної корупції кажуть вони, настоюючи на зв’язку між Шенгеном і поважанням стандартів ЄС. Крім того, крім опозиції проявленої в основному партіями євроскептиків, ми розмовляємо в даний момент про порядок денний питань Європейського Союзу, починаючи з тих надзвичайно складних, як існування Європейського союзу, його зміна, активізація європейського проекту, елементи європейського лідерства, тобто елементи самого існування або форми існування, розвитку і гнучкості цієї організації, відновлення Європейського Союзу.
Таким чином описує Юліан Кіфу поточний контекст, коли Бухарест і Софія сподіваються, однак, на сприятливе рішення про приєднання до Шенгену: На порядку денному, який так і починається, і продовжується тероризмом, міграцією, іноземними бойовиками, відсутністю безпеки, і появи ксенофобських партій, популістських, антисистемних, ісламофобних, по всій Європі, вже в самому серці, на першому плані політичного життя, обидві категорії проблем є настільки важливими, що такі теми, як розширення ЄС, реформа в західних Балканах або невирішене питання приєднання Румунії і Болгарії до Шенгену, на жаль, дуже важко повернути на цей порядок денний, тому що він надзвичайно перевантажений. Так само Брексіт або ситуація Греції, якій не вдалося досягти очікуваних результатів, є питаннями дійсно важливими, унікальними. Європейський Союз сам ніколи ще не опинився в таких ситуаціях – дивись Брексіт – і не знає як може здолати цю проблему.
Іншими словами, складний контекст, який дає мало сподівання на вирішення проблеми – приєднання до Шенгену – яка затягнулася на кілька років.
