Чи НАТО перебуває в незручному становищі?

Скорочення технологічних інвестицій може поставити НАТО у незручну позицію, особливо по відношенню до Росії та Китаю. Цей висновок міститься в документі, представленому під час засідання Парламентської асамблеї НАТО в Бухаресті.

Corina Cristea, 20.10.2017, 10:12

Скорочення
технологічних інвестицій може поставити НАТО у незручну позицію, особливо по
відношенню до Росії та Китаю. Цей висновок міститься в документі,
представленому під час засідання Парламентської асамблеї НАТО в Бухаресті, генеральним доповідачем Томасом Маріно (США).

Документ має назву Підтримка
технологічної переваги НАТО: стратегічна адаптація й дослідження та розробки в
галузі оборони. Технологічна перевага НАТО піддається ерозії, в той час як основні зміни
в сфері науки і техніки, а також окремі тенденції можуть вплинути на
стратегічний баланс з точки зору виробництва, в короткостроковій перспективі, і
штучного інтелекту, у довгостроковій перспективі, – вважає Томас Маріно. Він
зазначив, що на даний момент НАТО не готова
справитися з цими проблемами, особливо через низькі інвестиції держав-членів
Альянсу загалом у наукові дослідження і розробки в оборонній галузі.У цей
час, – підкреслив Маріно, – бюджет Росії в галузі досліджень і розробок в
оборонній промисловості подвоївся з 2012 по 2015 роки, а деякі експерти
вважають, що бюджет на дослідження і розробки в Китаї до 2022 року перевищить
відповідний бюджет США, які наразі покривають дві третини загальних витрат НАТО.

Чому ці
координати важливі?
Однією з відповідей можна вважати оцінку політичного комітету
Парламентської асамблеї НАТО,
у якій зазначається, що
Росія зміцнює свої військові можливості і розширює свою діяльність на східному
кордоні НАТО, роблячи тиск на
євроатлантичний простір. Голова
делегації Румунії при Парламентській асамблеї НАТО Верджіл Кіцак окреслює геостратегічну
карту регіону: Очевидним є той факт, що після анексії Криму Російською Федерацією у 2014 році, геостратегічні канікули, які ми мали в цьому регіоні протягом чверті століття, від
кінця холодної війни й до тепер, закінчилися. Росія є на даний час,
незадоволена місцем, наданим її за столом світової геополітики. Росія вважає, що великі держави повинні висловлюватися у своїх зонах впливу. Після анексії Криму виникли провокаційні дії щодо НАТО – тобто мілітаризація
Криму. Після минулорічних навчань Кавказ- 2016 начальник
Генерального штабу Збройних сил Російської Федерації Валерій Герасимов сказав, цитую
з пам’яті: Росія має повний контроль над регіоном Чорного моря та здатна знищити будь-яку мішень, яка тільки що почала рухатися
з порту
дислокації. Мілітаризація Криму мала наступну стратегічну мету: військовий
комплекс та військова сила Криму висвітлює військову потужність Росії у східній
частині Середземного моря. Останнім часом, Росія активізувала
свою військову присутність в Сирії. Більше того, крім мілітаризації Криму, дестабілізація України, провокаційних дій шляхом проведення військових навчань, Росія має активну присутність на
Західних Балканах. Вона робить все можливе, щоб ці країни не могли приєднатися до
Європейського Союзу, використовуючи різні методи: їх кредитування, енергетичні
проекти, заохочує антизахідні почуття, особливо в Сербії. Слід не забути про асиметричну
війну: пропаганду, поширення фальшивих новин. Все, що робить Росія, лише
підриває Північноатлантичний альянс і намагається розділити та ослабити Європу.

Дискусії на 63-ій сесії Парламентської асамблеї НАТО, яка відбулась у Бухаресті, були зосереджені на безпеці в Чорноморському регіоні, діях Росії
поблизу кордонів Альянсу та кіберзагрозах. Генеральний
секретар НАТО Єнс Столтенберг подякував
Румунії за внесок в колективну оборону та сказав, що НАТО виконує свої обіцянки і
адаптується до нових викликів і загроз безпеки.

У контексті інформаційної війни, яку веде Росія, Йенс Столтенберг
говорив про свободу преси, тепер коли, – уточнив офіційний представник НАТО -
ми є мішенями зовнішніх спроб стосовно втручання або дезінформації. Ми
стурбовані зростанням військових потужностей Росії поблизу кордонів і
відсутністю прозорості у військових навчаннях в цьому році, – додав
Генеральний секретар НАТО, підкресливши, що Альянс не хоче ізолювати Росію
і не хоче нової холодної війни.

Про загрозу з боку Росії говорив й Президент Клаус Йоханніс, який сказав, що потрібно посилити як Північноатлантичне
партнерство, так і співпрацю між НАТО й Європейським Союзом в умовах погіршення
обстановки в плані безпеки та запевнив, що Румунія буде і надалі надійним союзником і
партнером по діалогу НАТО.