Фейкові новини, контрзаходи

Фейкові новини, оманливий термін? На думку багатьох, його слід замінити дезінформацією, яка передбачає намір ввести в оману

Corina Cristea, 23.08.2019, 07:52

Фейкові новини, оманливий термін? На думку
багатьох, його слід замінити дезінформацією, яка передбачає намір ввести в
оману. Ввійшовши в публічний
дискурс разом з останніми президентськими виборами в США – коли республіканці і
демократи звинувачували один одного у поширенні неправдивих новин для того, щоб
перемогти на виборах – фейкові новини стали явищем з глобальними наслідками, які
турбують владу і фахівців через наслідки, які вони можуть мати. Фейкові новини, які не правильно названі дезінформацією,
завжди є. Масштаби цього явища привернули увагу громадськості, можливо,
найбільш очевидно, під час скандалу, пов’язаного з кампанією Cambridge Analytica, фірмою,
звинуваченою в маніпулюванні численними рахунками Facebook, щоб вплинути на
результат виборів у кількох державах.

Запрошена на Радіо Румунія, Андрея Гавріле, одна з засновників rubrika.ro -
першого автоматизованого аналізатора новин з надійних джерел в Румунії аналізує термін
fake-news: Термінологія фальшиві новини не завжди правильна в тому сенсі, що
ми не можемо брати до уваги цю фатальність як біном в порівнянні з істиною. У
цьому сенсі, фальшиві новини або fake-news не обов’язково є новинами, вони не
обов’язково є фальшивими, і, крім того, вони завжди можуть мати частку ​​істини, а це означає, що ми можемо
сприймати цю новину
через термін фальшивих новин, дезінформацію та інформаційне безладдя,що добре підкреслює цю тему підроблених новин або фальшивих новин. Так що, я вважаю, що нам треба наголосити, що це не обов’язково є неправдивими новинами, тим більше, що у фальшивих
новинах існує дуже висока ймовірність того, що існує частка істини».

Розвиток онлайнового середовища та соціальних мереж, їхня залежність
від ексклюзивного медіа-споживання через Інтернет – це фактори, що сприяють
поширенню фейкових новин. Широкий спектр засобів масової інформації надходить у цю зону. І якщо ви підліток, то ви, швидше за
все, зіткнетеся з дезінформацією. Згідно з дослідженням Інституту Рейтер з вивчення журналістики, звичайні
люди, тобто необізнані люди в цій галузі, готові вписатися в сферу фальшивих новин, починаючи з пародії
– яка працює з підробленою інформацією, але без наміру маніпулювати – погана
новина, зроблена незграбністю журналіста, навмисно погано підготовлені
новини, частиною реклами,
гіперполітизованим контентом, вигаданими новинами. Висновок Інституту Рейтер з вивчення журналістики полягає в
тому, що визначення фальшивих новин настільки широке, що стає непрацездатним.

Тому вони пропонують відмовитися від
терміну фальшивих новин, тому що це вводить в оману і слід брати до
уваги ідею
дезінформації, яка передбачає намір ввести в оману. Ідею також підтримує Іоана Аведані, директор Центру незалежної журналістики: «У мене є
досить обгрунтованих стримань використовувати термін«фальшиві новини », хоча це короткий
шлях до цього явища. Не
всі фальшиві інформації,
що надходять до нас, є
новинами. Не всі фальшиві
інформації надходять від
журналістів. Термін фейкові новини безпосередньо посилається на
новини, на журналістів, на професійну сферу, що мені здається
несправедливим.

Як ми можемо захистити себе від фейкових новин? У боротьбі з феноменом фейкових новин і дезінформацією, критичне мислення і медіа-освіта є
двома способами, які можуть бути успішно використані. Тобто, намагатися шукати більше
інформації з різних джерел, реагувати, знаходити джерела достовірної
інформації, не обмежуватися отриманням інформації тільки з соціальних мереж, кажуть представники сайту rubrika.ro. З захисного щита, який
ми завжди повинні мати з нами, не повинні бракувати перевірка справжніх авторів онлайн-новин і,
дуже важливо, перевірити, чи має сайт фізичну адресу та номер телефону – додає
Іоана Авадані. Іншими словами, потрібна якась інформаційна гігієна.

Прагнучи підвищити рівень
обізнаності, Центр незалежної журналістики організовує вже 25 років проекти з виховання учнів ліцеїв, щоб допомогти ім зрозуміти, як працюють ЗМІ. «Ми – кілька НУО, які це робимо. Ми вважаємо, що дуже важливо, якщо ми маємо
систему медіа, яка діє за певними правилами та групу споживачів, які знають ці правила і цінують їх, -стверджує
Іоана Аведані. У Румунії це явище в основному
проявляється в онлайновому середовищі, оскільки аудіовізуальні засоби
регулюються Національною радою з аудіовізуальних засобів, яка може накладати
штрафи за недотримання
правил.