Фейкові новини в непевні часи

Відволікання, дезінформування, пропаганда - це поняття, які протягом часу визначали те, що, останніми роками, все частіше відносять до фейкових новин.

Corina Cristea, 18.03.2022, 08:04

Відволікання, дезінформування, пропаганда – це поняття, які протягом часу вказували на те, що, останніми роками, все частіше відноситься до фейкових новин. Це явище набрало обертів завдяки розвитку технології, диверсифікації методів масової комунікації, а також каналів передачі даних, переходу від ексклюзивності друкованих засобів масової інформації до інтернет-медіа, блогів, соціальних мереж чи відеоблогінгу, що є надзвичайно важливим фактором цієї динаміки. Рецепт відносно простий, йде мова про інформацію зі сфабрикованим змістом, спотвореною, часто перебільшеною або вирваною з контексту.

Крім драматизму ситуації, війна в Україні призвела до появи в інтернеті чисельних фейкових новин. Експерт із питань
комунікації Флавія Дурах розповідає про фейкові новини та пояснює наскільки це
явище є частиною військових зусиль: «Це значною мірою – частина військових зусиль
обох таборів. Загалом ці техніки, пов’язані з поширенням інформації та
контролем, окупацією публічного простору, інформаційного простору, пов’язані з
тим, що називають «інформаційною війною». Хоча Україна докладає надзвичайних комунікаційних зусиль та зуміла
солідарізувати міжнародну спільноту на підтримку своєї справи, інформаційна
війна часто ведеться
за межами військового конфлікту, фактично далеко за його межами. Незрозуміло,
коли починається та коли кінчається такого роду війна. Є аналізи, які вказують на такі дії, як інформаційна війна після анексії Криму і, крім того, ми спостерігаємо поштовх певних наративів, які узгоджуються з цілями, політикою, інтересами
Кремля в багатьох західних, демократичних просторах, і ці наративи досягають вразливі
групи населення. Тому
я вважаю, що інформаційна боротьба не закінчиться так скоро і,
залежно від стійкості суспільств до дезінформування, фейкові новини можуть мати
більші чи менші конкретні наслідки.»

Шкідливі
наслідки інфодемії вже не вимагають жодної демонстрації. Період, який ми переживаємо на світовому рівні, позначений ще пандемією коронавірусу, війною, енергетичною кризою, а також наслідками економічної сфери,
є дуже добрим ґрунтом для фейкових новин. Тим більше, що через соціальні
мережі, лише одним клацанням миші кожна особа може опублікувати інформацію на певну
тему та швидко її поширювати, а великі платформи забезпечують широкий потоків
інформації.

Цей конфлікт – перша війна,
яка окупувала соціальні мережі. З точки зору інформаційного
простору, це так само як конфлікт у В’єтнамі, який насправді був першою телевізійною війною, – стверджує Флавія Дурах. Наявні безліч фейків, зображень та відео,
вирваних з контексту, іноді навіть з відеоігор, окрему інформацію важко
перевірити, особливо тому, що є багато відправників – звичайних людей, які
поширюють неперевірену інформацію, нібито відео-свідчення, а також є чимало представників джерела пропаганди, таким чином створюється комунікаційний мікс, який
ускладнює ситуацію, – додає Флавія Дурах: «Окремі розбіжні аргументи,
які використовувалися під час пандемії або ті самі риторичні техніки використовуються й сьогодні. Ми можемо спостерігати паралелі, в тому числі ідею маскараду або окультного плану контролю над
населенням. Ми повинні помітити ці риторичні джерела, слідкувати за великими
подіями і не зосереджуватися на пунктуальних інформацій, пунктуальних дій, на чутках,
навіть якщо вони дають нам надію або, навпаки, навіть якщо вони ворогують чи
розділяють нас. Отож, слідкуймо за великими речами, постараймось не публікувати
під впливом емоцій. Я закликаю вас, я закликаю всіх слухачів шукати якомога
більше джерел та якомога різноманітніших, не базуватися на новинах в соціальних мережах, та усвідомлювати той факт,
що ми насправді не можемо знати всю правду про цю ситуацію.»

Усі спеціалісти з
комунікацій звертають увагу на небезпеку дезінформації, яка поширюється
особливо в онлайн-середовищі, і наголошують на тому, що важливо, щоб люди брали інформацію з надійних джерел. Професор Богдан Опря Бухарестського факультету
журналістики зробив низку рекомендацій: «Перша і
найважливіша порада – зрозуміти, що новини, правдиві новини подають офіційні медіа-канали,
не варто шукати новини в соціальних мережах. Соціальні мережі змішують погляди, тексти, які можуть мати журналістську форму, але їх зміст може бути
повністю або частково оманливим, вони не є засобами масової інформації і не
повинні підлягати журналістським правилам. Контент, який ми знаходимо в соцмережах залишає простір для маніпуляцій та дезінформації». Тому, додає Богдан Опря, шукаєте інформацію на новинних сайтах, на телебаченні, на радіостанціях, у
друкованих ЗМІ.