Уряди і права людини
«Випадки порушення прав людини зіграли важливу роль у виникненні або загостренні багатьох сучасних криз» у світі, стверджує організація Human Rights Watch у щорічній доповіді.
Corina Cristea, 20.02.2015, 09:29
«Випадки порушення прав людини зіграли важливу роль у виникненні або загостренні багатьох сучасних криз» у світі, стверджує міжнародна організація Human Rights Watch у щорічній доповіді. Організація зазначає, що при прийнятті заходів по боротьбі з тероризмом і безпеки, уряди не повинні ігнорувати права людини. Документ, представлений у Бейруті виконавчим директором HRW Кеннетом Ротом, має 656 сторінок і вивчає ситуацію з правами людини у більш ніж 90 країнах світу.
Доповідь показує, що швидке поширення екстремістського угруповання «Ісламська держава» є одним з найбільших глобальних викликів, що призвів до підпорядкування прав людини. «Але «Ісламська держава» не виникла з нізвідки. Крім вакууму безпеки, залишеного після американського вторгнення до Ірак у 2003 році, сектантські і репресивні політики іракської та сирійської влад, і міжнародна байдужість до них є важливими факторами, які призвели до створення ІД», йдеться в доповіді. Більше 200 тисяч осіб загинуло протягом чотирьох років внутрішнього конфлікту в Сирії, а, згідно з цим документом, Сполучені Штати та їх союзники дозволили, щоб їх військові дії проти угруповання «Ісламська держава» затьмарили зусилля, спрямовані на змушення режиму Асада припинити зловживання. Згідно доповіді, багато країн, серед яких Нігерія, Кенія, Єгипет та Китай відреагували на реальні або припустимі загрози тероризму репресивними політиками, що в кінцевому підсумку призвели до кризи.
У доповіді, експерти HRW попереджають, що у Франції існує небезпека того, що реакція уряду на напад на редакцію журналу Charlie Hebdo – використання антитерористичного законодавства, щоб зупинити підбурювання до насильства — матиме гальмівний вплив на свободу слова і заохочуватиме інші уряди використовувати подібні закони проти супротивників. На більш ніж 600 сторінках, Human Rights Watch детально презентує порушення прав людини в усіх регіонах світу, де є конфлікти і досліджує причини, що привели до серйозних криз і зачіпають мільйони людей. Президент організації каже, що так-звана арабська весна переросла в конфлікти і репресії у відповідних країнах, ісламісти-екстремісти вчиняють масові вбивства на Близькому Сході, в деяких частинах Азії та Африки, а в Україні виникли напруження типу холодної війни і був збитий цивільний літак.
Іноді здається, що світ ось-ось розвалиться, говорить Кеннет Рот. На підставі подій, проаналізованих у 2014 році він вважає, що «уряди багатьох країн світу, навіть якщо приділяють особливу увагу питанням прав людини, вважають, що загрози безпеці є більш важливими, ніж права людини, які розглядають як розкіш і відкладають на другий план. Такий підхід є не тільки неправильним, а й безперспективним і контрпродуктивним», стверджує голова Human Rights Watch.
Стосовно ситуації на сході України у доповіді говориться, що найбільше потерпають мирні люди і відзначаються зловживання з обох сторін у конфлікті, а також наголошується на тому, що увага до конфлікту на сході України залишила непоміченими зловживання Росії в Криму, який вона окупувала в 2014 році, і де татари, які виступають проти анексії та журналісти стали мішенню російських воєнізованих груп. Для Румунії, як держави НАТО, зміцнення східного флангу Альянсу є головним пріоритетом в даний час, стверджують представники влади. Нещодавно на Форумі глобальної безпеки GLOBSEC у Братиславі, глава румунської дипломатії Богдан Ауреску торкнувся безпрецедентної кризи безпеки в Європі після Другої світової війни, що почалося в минулому році порушенням основних норм міжнародного права, і закликав до спільного чіткого підходу до кризи в Україні.
Незважаючи на угоди, конфлікт продовжує робити жертви, а сиуація залишається невизначеною. В інтервю нашій радіостанції професор Юліан Фота, колишній радник президента з питань безпеки, розповів про можливі наслідки для Румунії у разі продовження гарячого конфлікту поблизу румунського кордону: «Наша ситуація безпеки вже перебуває під знаком запитання через те, що відбувається в Україні і вже було поставлене під знак запитання тим, що сталося в Грузії у 2008 році. Криза в Україні, конфлікт на сході України, а також незаконна анексія Криму, просто підкреслюють цю невизначеність і стурбованість. Перед нами постає запитання, що нам робити в цій ситуації? Ми не маємо ніякого контролю над міжнародною обстановкою, ми занадто мала або середня за розміром країна, але у нас є контроль над нашою власною ситуацією. Тому моя відповідь на вищезгадане запитання наступна: кращою реакцією Румунії на такі кризи є наведення порядку усередині нашої країни.»
«Тому що, – каже Юліан Фота, – ніхто не знає, що принесе майбутнє, і я сподіваюся, що ми не опинимося знов у ситуації, як та, з якою ми вже стикалися, наприклад, в 1940 році, коли нам оголосили ультиматум і змусили поступитися національними територіями протягом 48 годин, а ми не були в змозі якось відреагувати.»
