Україна і права національних меншин

У контексті ситуації в Україні, Бухарест стурбований питанням прав румунської громади у сусідній країні, другою з чисельністю громадою після російської, перевищуючи 400.000 чоловік.

Corina Cristea, 07.03.2014, 04:08

У контексті ситуації в Україні, Бухарест стурбований питанням прав румунської громади у сусідній країні, другою з чисельністю громадою після російської, перевищуючи 400.000 чоловік. Український парламент нещодавно скасував закон, прийнятий в 2012 році, під час каденції нещодавно звільненого Віктора Януковича, який встановлював правову основу для розширення використання мов національних меншин.

Закон передбачав, що українська мова є єдиною державною мовою і що на території України гарантується використання регіональних мов, у тому числі румунської, російської, білоруської, болгарської, вірменської, гагаузької, німецької, грецької, польської, словацької та угорської. Текст дозволяє використання мов нацменшин у діловому середовищі, в школах, але й в інших областях. Ухвалення цього закону було одним з основних пунктів передвиборної кампанії Януковича. Хоча скасований, прийнятий два роки тому закон є ще чинним, новий тимчасовий лідер у Києві приймаючи рішення не підписувати указ про його скасування.

Богдан Ауреску, державний секретар з стратегічних питань у Міністерстві закордонних справ у Бухаресті: Ухвалення закону, що скасовує законодавство про регіональні мови або мови нацменшин, без сумніву, було стратегічною помилкою нової влади в Україні, і це було піддано критиці Румунією, багатьма іншими державами та європейськими установами, і не тільки. Той факт, що новий в.о. Президента України не промульгував Закон про скасування цього законодавства, звичайно, є хорошою річчю. Те, що є намір прийняти нове законодавство – це знову позитивний аспект. Ми закликали українську сторону, і це сталося на днях у ході телефонної розмови міністра закордонних справ Румунії пана Корлецяна зі своїм українським візаві, щоб це нове законодавство було прийнято якнайшвидше, але – найголовніше – після проконсультування національних меншин, в тому числі румунської громади, та за сприяння Венеціанської комісії та Верховного комісара ОБСЄ у справах національних меншин. Ці дві установи ухвалили, в минулому, критичні зауваження щодо тексту закону про регіональні мови або мови нацменшин і цей недолік повинен бути усунутий. Ми хочемо, щоб нове законодавство в Україні, відповідало європейським стандартам”.

Відповідно до закону, який набув чинності у серпні 2012 року, російська мова отримала статус регіональної мови там, де кількість носіїв цієї мови не менше 10% від населення певного регіону, принаймні в 13 з 27 українських областей, в той час як румунська отримала статус регіональної мови у Чернівецькій та Закарпатській областях. У Києві була створена робоча група, до якої було залучено лінгвістів, філологів та фахівців з соціальних проблем – вони й готують нове законодавство в цій області. “Українська мова є національною мовою, але не буде ніяких обмежень з точки зору мови, національності, етнічного походження, релігії. Ми маємо демократичний уряд, який гарантує права для всіх”, запевнив в.о. Президента України Олександр Турчинов, стосуючись нового закону, що у стадії підготовки.

Позиція Румунії щодо ситуації в Україні була чіткою і відповідно до позиції західних урядів. Які соціально-економічні наслідки мала криза в Україні щодо Румунії? Знову Богдан Ауреску: “Що стосується аспектів соціального характеру, я запримітив, що останнім часом, в тому числі під час запеклих зіткнень, що відбулися в Києві, не зареєстровано збільшення числа віз з боку громадян України в дипломатичних і консульських установах Румунії в Україні. З економічної точки зору, звичайно, ми не можемо не помітити той факт, що минулого року, обсяг товарообігу між Румунією та Україною зріс. Зареєстровано збільшення румунського експорту в Україну на 18%, імпорту на 8,1%, що означає у загальному обсязі близько 1,8 млрд. дол США. І очевидно, коли є економічна криза, коли є криза з точки зору безпеки у безпосередній близькості від Румунії, немає сумнівів, що можуть бути ризики для економік сусідніх країн. З цієї точки зору, той факт, що Румунія в минулому році зазнала найбільше економічне нарощування в Європейському Союзі, на рівні 3,5%, є, з економічного погляду, певною гарантією щодо стійкості румунської економіки. Але, так само, ми бачимо, що днями, європейські торги постраждали від подій в Україні. Згідно з економічними оглядачами, валюти деяких країн постраждали від цього, ціни на нафту виросли, ціни на золото так само”.

Будучи стурбована ситуацією в Україні, Румунія вважає за необхідне надання економічної допомоги Україні з боку міжнародного співтовариства, через МВФ та інші фінансові установи, у тісній координації між Сполученими Штатами та Європейським Союзом.