Сценарії реформування ЄС
Президент Європейської комісії Жан-Клод Юнкер озвучив в Європарламенті п'ять можливих сценаріїв розвитку Європейського Союзу, який уперше з моменту свого створення зменшиться, після виходу Великої Британії.
Corina Cristea, 10.03.2017, 08:32
Президент Європейської комісії Жан-Клод
Юнкер озвучив в Європарламенті п’ять можливих сценаріїв розвитку Європейського
Союзу, який уперше з моменту свого створення зменшиться, після виходу Великої Британії.
Ці п’ять варіантів представлені в документі під назвою «Біла книга», що аналізує те, яким чином Європа може змінитися в найближчі 10 років.
Це аналіз від впливу нових технологій на
суспільство і робочі місця до сумнівів, які викликає глобалізація, від зростання
популізму і до стурбованості сферою безпеки. Документ буде вручений європейським
лідерам на зустрічі в цьому місяці в Італії 25 березня, коли сповняться 60
років з дня підписання Римського договору, який заклав основи Європейського
Союзу. Це початок процесу дебатів, покликаного визначити подальший шлях Євросоюзу
без Великобританії.
Комісар ЄС з питань регіональної
політики Коріна Крецу торкнулася важливості нинішнього моменту і можливих
наслідків для Румунії: «Комісія, в особі президента Юнкера, представила державам-членам кілька
реальних варіантів задля подальшого зміцнення єдності 27 держав-членів. Це непоганий
момент, гадаю найкращий момент, щоб задуматися над майбутнім Європейського
Союзу. Хочу сказати, що, дійсно, є речі, які можуть бути причиною для
занепокоєння для нас, як країни, ці п’ять сценаріїв, але з іншого боку, вперше
в своїй історії Румунія, як країна-член ЄС, має можливість висловити свою
думку, створювати союзи, вибрати один з п’яти сценаріїв. Це тільки початок
інтенсивної, відвертої дискусії про наше
майбутнє і вважаю, що настав час докласти всі зусилля та прислухатися і до
голосу народу.»
Один з варіантів, представлених президентом
Єврокомісії стосується того, що Європа повинна «переорієнтувати» свою увагу на
єдиний ринок і врахувати те, що 27 членів ЄС «не мають як порозумітися щодо подальших
дій у зростаючій кількості сфер». Інший сценарій передбачає зворотне, «зробити
більше для єдності», розширюючи обмін повноваженнями між 27-ма членами і
прискорюючи процес прийняття рішень в ЄС. Між цими двома крайнощами є проміжні
варіанти, в тому числі так-званий проект Європи «кількох швидкостей». Чому
треба саме зараз приймати рішення? Тому що ми ніяк не можемо відважитися на це,
– каже Оана Попеску, директор платформи із закордонної політики «Глобал Фокус»: «Є речі, які не були завершені,
такі як реформа єврозони, зміцнення Єдиного ринку і, врешті-решт, все, що
означає інтеграція, а також політика згуртування, яка останнім часом, як ми
бачимо, дещо шкутильгає. Brexit прискорив ці речі, показав, що є досить чіткий поділ
і очевидні розбіжності і, відверто кажучи, я думаю, що дійсно настав час для
нас не ховатися за пальцем і визнати наявність ряду проблеми і спробувати
знайти рішення вже сьогодні, не зволікати,
що, на жаль, Європейський Союз надто добре вміє робити. Це складний механізм
переговорів між великою кількістю держав, який призводить однак, до того, що, як
сказав президент Юнкер, в той час як країни Азії стрімко йдуть вперед,
Європейський Союз ризикує значно відстати, тому що ми надто багато розмірковуємо
можливі рішення, які врешті-решт стають застарілими і не має сенсу їх приймати,
оскільки події
нас випередили.»
Коріна Крецу вважає, що для такої країни, як Румунія, наприклад, ідеальним є сценарій глибшої інтеграції, тому що так можна буде зберегти єдність Євросоюзу 27, а держави, які прагнуть більшої інтеграції в певних галузях зможуть її отримати: «По-перше, є кілька ризиків в цих сценаріях. Є ризик відчуження частини суспільства. Є труднощі в досягненні домовленостей з пріоритетних напрямів. Є також ризик так би мовити ренаціоналізації певних галузей. Громадяни ЄС здобули ряд прав і свобод, які у разі переходу до «двошвидкісної» Європи більше не зможуть бути гарантовані законодавством співтовариства і залежатимуть від того, де живуть ці люди, що, на мій погляд, є неприйнятним. Так що цілком зрозуміло, що для нас єдиним рішенням є бути разом, ставати союзниками, друзями і спробувати показати, що чинні права громадян ЄС гарантуються законодавством Європейського Союзу і не будуть обмежені в майбутньому.»
Ідея Європи кількох швидкостей, утверджена країнами Бенілюксу, користується підтримкою Франції, Німеччини, Італії та Іспанії. З іншого боку, Румунія, поряд з іншими країнами, стурбованими можливістю стати другорядними членами ЄС, такі як Угорщина, Польща, Чехія і Словаччина, виступає проти цієї ініціативи.
