Статистики та стратегії щодо мігрантів

У 2015 році ЄС зіткнувся зі значним напливом мігрантів на його території. Ця ситуація призвела до кризи, для вирішення якої необхідна була адаптована та скоординована реакція держав-членів ЄС.

Corina Cristea, 09.10.2020, 08:04

У 2015 році ЄС зіткнувся зі значним напливом мігрантів на його території. Ця ситуація призвела до кризи, для вирішення якої необхідна була адаптована та скоординована реакція
держав-членів ЄС.
Рішення були знайдені, але вони не задовольнили всіх на 100%, особливо країни,
що перебувають на передовій лінії прибуття
мігрантів – Італія, Греція та Мальта, які скаржаться, що їм доводиться справитися з непропорційним тягарем.

З самого моменту вступу на посаду, для голови Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн реформа міграційної політики ЄС стала одним із своїх пріоритетів, а в середині
вересня у своїй перші промові Про
стан Європейського Союзу, вона
торкнулася також надзвичайно делікатного питання міграції. Новий пакт з міграції та притулку
був розроблений на європейському рівні, щоб знайти рівновагу між
відповідальністю та солідарністю. Євродепутат Юліу Вінклер пояснює: «Звичайно,
якщо ми подивимося статистичні дані, ми могли б відчути певне полегшення,
оскільки з 2015 року, коли прибуло понад мільйон вісімсот тисяч людей в ЄС – я вживаю
слово «прибуття», тому що нам, звичайно, доведеться спочатку розрізняти
біженців та мігрантів, а потім говорити про законні та незаконні прибуття -
отже, у нас було понад мільйон вісімсот тисяч людей у 2015 році, а це число скоротилося
щороку, у 2019 році будучи зафіксовано десь до півмільйона прибуттів
до ЄС. Комісар ЄС Йоханссон говорить про оцінку, згідно з якою близько двох
третин з прибулих в останньому статистичному 2019 року, є людьми, які не мають
права на отримання статусу майбутнього резидента будь-якої держави ЄС, в той
час як приблизно третина – це особи, які відповідають існуючим критеріям та
нормам щодо здобуття статусу резидента. Отже, якщо взяти до уваги ці цифри,
ситуація не дуже погана. Але ми повинні усвідомлювати той факт, що питання
біженців та мігрантів з економічної точки зору залишається проблемою, яка
чинить тиск на ЄС. Перш за все тому, що у нас немає взаємно узгоджених правил,
і ось ця пропозиція Європейської Комісії, стане основою для обговорень в
найближчі місяці між Парламентом, Європейською Радою, державами-членами та
всіма компетентними установами у цій галузі. Водночас, ми повинні добре усвідомлювати той факт, що причини
поділу між різними державами-членами ЄС стосовно питання міграції та притулку,
не зникли. Це дуже, дуже складні причини, починаючи від традицій та історії, та
ставлення урядів цих країн до питання міграції та притулку. Отож, на мою думку,
ще потрібно багато діалогу».

По суті, новий пакт переглядає основний принцип Дублінського регламенту, згідно з яким перша держава-член ЄС, в якому подано заяву
про надання притулку, несе відповідальність за вимогу прохача. Згідно з новою пропозицією, країна, яка розглядатиме
заяву про надання притулку, буде країною, де мігрант має родича або де він
працював або навчався. В інших випадках перша країна прибуття залишатиметься
відповідальною за вирішення цього запиту, але вона може вимагати від Єврокомісії
у разі міграційного тиску активувати обов’язковий механізм солідарності. Після того, як Єврокомісія
схвалить активацію цього механізму, вона також приймає рішення щодо кількості
мігрантів, яку інші держави-члени мають перебрати від країни, яка знаходиться під тиском, та всі країни повинні зробити свій
внесок, відповідно до їх економічної сили та чисельності населення. Держави ЄС
зможуть вибирати між тим, чи приймати шукачів притулку, сприяти будівництву
таборів біженців або фінансувати репатріацію тих, хто не має притулку, причому
останні є переважно економічними мігрантами, які залишили свою країну не через якусь
війну, а заради кращого життя в ЄС. Запропоновані рішення спрямовані на
переконання країн, які відмовились від обов’язкових квот на прийняття мігрантів, зокрема країн Вишеградської групи (Угорщина, Польща, Чехія,
Словаччина), але і Австрії, які повторили, що розподіл мігрантів між державами
ЄС не працює”.

Чи новий пакт з міграції та притулку вирішує питання мігрантів? Знову біля
мікрофону Юліу Вінклер: «Безсумнівно, є рішенням для зупинення або хоча б
регулювання міграційних потоків. Однак ми повинні поставити запитання чи всі в
ЄС хочуть зупинити ці потоки? Чи є держави-члени, економіки яких потребують
припливу робочої сили? Звичайно, відповідь на це друге запитання є так. І тоді проблема полягає в управлінні
очікуваннями та створенні передбачуваних процедур. Оскільки на грецьких островах, та в інших регіонах є табори біженців, де – гуманітарні катастрофи. З цим ЄС не повинен погоджуватися
й толерувати. В основі
Європейського Союзу лежать права людини. Водночас ми повинні взяти до уваги рішення
кожної держави-члена, стосовно місце проживання, надання притулку та міграції.
Нарешті, Європейська Комісія говорить про пекучу проблему незаконного
ввозу мігрантів. Всім нам відомо, що ті біженці, яких часто рятують з
різних човнів у Середземному морі, прибувають завдяки ефективному та дуже доброму
управлінню осіб, які займаються незаконним перевезенням людей. Деякі з них не є
європейцями, але інші, члени цих нелегальних мереж, є громадянами ЄС. Всі ці
операції з незаконним перевезенням людей караються законом або повинні каратися
законом. У цьому напрямку ми робимо крок уперед».

З іншого боку, Юліу Вінклер зазначає, що в новому пакті відсутня пропозиція
про обов’язкових квот перерозподілу мігрантів, є лише альтернативні пропозиції.