Система ПРО в Румунії
Система протиракетної оборони з Девеселу був введений в експлуатацію у травні 2016 році.Новітнє обладнання вартістю 700 мільйонів євро, база Девеселу спроектована відповісти на можливі загрози з боку країн Середнього Сходу.
Bogdan Matei, 20.05.2016, 03:10
Щит протиракетної оборони з Девеселу був введений в експлуатацію у травні 2016 році. Установки на півдні Румунії є ключовим елементом європейської складової американської системи протиракетної оборони, що забезпечує колективну оборону держав-членів НАТО. Система складається із центру командування і управління на військово-повітряній базі Рамштайн у Німеччині, радарної установки в Туреччині, чотирьох кораблів, здатних ідентифікувати ракети противника і запускати власні ракети SM-3, що базуються в Роті, Іспанії, а також друга оборонна установка наземного базування буде побудована в Польщі і введена в експлуатацію 2018 року.
Новітнє обладнання вартістю 700 мільйонів євро, база Девеселу спроектована відповісти на можливі загрози з боку країн Середнього Сходу, такі як ракети малої і середньої дальності, випробовані недавно Іраном. Генерал у відставці Александру Грумаз, військовий аналітик, оцінив, в інтерв’ю для Радіо Румуніz: Я думаю, що це один з найважливіших моментів нашої 25-річної історії після Революції 89-го року, і я маю на увазі тут приєднання до ЄС і НАТО, як два основні моменти курсу Румунії. Цей момент означає включення нашої держави на європейську карту безпеки. Таким чином, Румунія була поставлена на карту європейської безпеки. І не тільки це. Румунія отримала, вперше в її історії, тверду гарантію безпеки. Її було зараховану до списку важливих членів НАТО.
Як організатор церемонії офіційного відкриття бази, прем’єр-міністр Дачіан Чолош наголосив, що щит є важливою складовою Стратегічного партнерства між Румунією і Сполученими Штатами, в безпечному середовищі все частіше позначеному драматичними змінами, ризиками і загрозами. Подібно всім політичним лідерам в Бухаресті, глава Уряду запевнив, що установки з Девеселу не є загрозою на адресу нікого. Дачіан Чолош: Це всього лише засіб призначений для самозахисту від загроз балістичних ракет. Також зміцнює потенціал протиракетної оборони НАТО і розширює ареал покриття та захисту для держав Південної і Центральної Європи, знижуючи ризик можливих нападів балістичними ракетами з-поза меж євроатлантичного регіону.
Ідея ця була підтверджена Генеральним секретарем НАТО Йенсом Столтенбергом, який приїхав до Румунії спеціально для моменту введення в експлуатацію щиту: Ці установки в Румунії, так само як і ті з Польщі не націлені проти Росії. Є дуже мало перехоплювачів, розташованих занадто південніше або занадто близько до Росії, щоб перехопити російські міжконтинентальні балістичні ракети. Натомість вони призначені для реагування на потенційні загрози, які представляють напади ракетами малої і середньої дальності з-поза меж євроатлантичного регіону.
Незважаючи на ці повторні запевнення, Росія піддала різкій критиці розміщення елементів системи ПРО в Європі, стверджуючи, що вони являють собою загрозу російським інтересам безпеки. Прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков, цитований спеціальним кореспондентом Радіо Румунії у Москві, попередив негайно, що Росія відповість шляхом зміцнення свого військового потенціалу. Пізніше, стверджують оглядачі, сам президент Володимир Путін підняв ставки в суперечці довкола нової американської системи протиракетної оборони, розміщеної в Румунії і заявив, що Росія нейтралізуватиме можливі загрози. Він вважає, що щит призначений послабити ядерний потенціал його країни і пообіцяв збільшити витрати на оборону.
Кілька днів по тому, Росія і сусідня Білорусь, яку оглядачі часто називають найбільш слухняним супутником Москви, домовилися щодо спільної відповіді на те, що вони назвали розміщення систем ПРО НАТО поблизу їх кордонів. Відносини між Росією і Заходом вже похолоднішали, після того як Москва анексувала два роки тому український Крим, в результаті так-званого референдуму про самовизначення, невизнаного на міжнародному рівні. Ситуація ще більше погіршилася після підпалення про-московського збройного повстання в східних регіонах України. Тепер генеральний секретар НАТО вважає, що побоювання Росії не мають сенсу. Йенс Столтенберг: НАТО вважає, що немає ніякого протиріччя між сильною обороною, чіткою та передбачуваною поведінкою Альянсу і намаганням вести діалог з Росією, прозорістю та зниженням ризиків, бо ми бачимо, що збільшена військова присутність уздовж кордонів НАТО підвищує ризики інцидентів.
І Президент США Барак Обама підтвердив свою заклопотаність з приводу войовничих тенденцій Росії. Ми будемо вести діалог і прагнути до співпраці з Росією, але ми також хочемо запевнитися, що ми готові і сильні, і хочемо заохотити Росію зберегти свою військову діяльність у повній відповідності до своїх міжнародних зобов’язань, – заявив лідер Білого Дому в ході зустрічі з прем’єр-міністрами скандинавських держав. Фахівці в галузі міжнародного права, в їхню чергу, підкреслюють, що система протиракетної оборони повністю дотримується положень Хартії ООН та контролю над озброєннями.
