Рішення з невідомим розвитком подій
Рішення лідера Білого дому визнати Єрусалим столицею Ізраїлю викликало масові відгуки на Близькому Сході та за його межами. Що відбулося згодом?...
Corina Cristea, 12.01.2018, 04:08
Рішення лідера Білого дому визнати Єрусалим столицею Ізраїлю викликало масові відгуки на Близькому Сході та за його межами. Що відбулося згодом? Надзвичайна сесія Ради Безпеки ООН, заворушення на палестинських територіях, акції протесту в декількох мусульманських країнах. У спробі отримати підтримку з боку ЄС, ізраїльський прем’єр-міністр Беньямін Нетаньяху зробив, незабаром після цього, турне по Європі і обговорив це питання, включно з Високим представником ЄС із закордонної політики Федерікою Могеріні.
«Я думаю, що всі або більшість європейських країн перемістять свої посольства в Єрусалим, вони визнають його столицею єврейської держави і будуть активно взаємодіяти з нами на користь безпеки, процвітання і миру» – так звучало звернення ізраїльського лідера до європейських політиків. Відповідь прийшла від Федеріки Могеріні: Ми вважаємо, що єдине реалістичне вирішення конфлікту між Ізраїлем та Палестиною базується на існуванні двох держав, з Єрусалимом як столицею держави Ізраїль, так і держави Палестина. Це наша консолідована позиція, і ми будемо й надалі поважати міжнародну угоду з питань Єрусалиму доти, доки остаточний статус святого міста не буде визначений шляхом переговорів між залученими сторонами.
Мир в одному з найбільш чутливих на світовому рівні геополітичному регіоні бажаний усіма сторонами, і це було висвітлено у всіх офіційних заявах. Це було, до речі, й аргументом глави Білого дому, тоді коли він, на початку грудня, зробив заяву, яку колишні президенти США відкладали вже довгий час. Як відомо, американський Конгрес ще в 1995 році, за часів президентства Білла Клінтона, ухвалив Акт про посольство в Єрусалимі, згідно з яким США офіційно визнавали Єрусалим столицею Ізраїлю. У ньому також наголошувалося на необхідності перемістити американську дипломатичну місію в Ізраїлі з Тель-Авіва до Єрусалиму. Натомість, для уникнення загострень у регіоні, кожен президент США з того часу кожні шість місяців письмово сповіщав Конгрес про перенесення дії цього закону на наступний період.
Директор Центру запобігання конфліктам в Бухаресті Юліан Кіфу пояснив в інтерв’ю Румунському радіо контекст у цьому регіоні: Є ціла суперечка пов’язана навіть з містом Єрусалим, там де є символічні елементи, що належать трьом основним монотеїстичним релігіям. Навіть палестинські араби хотіли б бачити їх власну столицю в Східному Єрусалимі, там де знаходиться мечеть Аль-Акса. Отже, велика проблема поділу міста Єрусалим, яке є, водночас, подвійною столицею, було важливим і невирішеним питанням у всіх мирних переговорах до тепер. Тому я гадаю, що цей жест є скоріше символічним, але з символікою, яка має величезний вплив на Близькому Сході.
Зрозуміло, мирний процес на Близькому Сході якось тупцює на місці, кажуть аналітики, і рішення було розглянуто Дональдом Трампом, як єдиним варіантом деблокування. Знову ж, Юліан Кіфу: Це було варіантом для перестановки всіх елементів. Я сподіваюсь, що Вашингтон подумав і про наслідки такої зміни. Бо зазвичай, коли розвалюєш шахівницю, шахові фігури можна розмістити і в сприятливому варіанті, але найчастіше вони розташовуються у шкідливій для тебе формулі. Не забудьмо, що історія учня чародія є питанням, яке може мати серйозні наслідки в цій ситуації. Тому, після теперішнього моменту емоції, що, найімовірніше, триватиме два місяці, ми побачимо чи наступна хвиля призведе до підхідної перестановки, якщо цей арабо-палестинський регіон, але й світ, взагалі, великі держави, регіональні лідери будуть в змозі поглинути цю реальність, і тоді ми зможемо зробити висновок, чи це був абсолютно корисним жестом. На перший погляд, мені здається, що це порушення червоних ліній, яке підриває мир на Близькому Сході, таким яким він є на даний момент.
З іншого боку, – каже аналітик Юліан Кіфу, – немає прецеденту досягнення миру без участі обох сторін: Односторонній мирний процес можна досягти лише тоді, коли хтось перемагає на терені, однак ми добре знаємо, що така ситуація не є сталою. Принаймні, на Близькому Сході. У цьому ми неодноразово вже переконалися. Були такі моменти, коли та чи інші сторона конфлікту повідомляла про свою перемогу, а потім стикалася з реаліями на терені.
Немає віддалених або близьких конфліктів. З цієї точки зору будь-який конфлікт, що ставить під загрозу стабільність, безпеку наших громадян, викликає занепокоєння», – заявив прем’єр-міністр Румунії Міхай Тудосе, згідно з яким Бухарест продовжує співпрацювати з партнерами в Європейському Союзі, продовжує бути солідарним із партнерами в НАТО для будь-яких зусиль, що призводять до стабільності та безпеки в цьому регіоні. Наразі неможливо передбачити розвиток подій.
