Річниці та виклики
9 травня румуни відзначають потрійне свято - День Перемоги над фашистською Німеччиною, День незалежності і День Європи, що святкується всіма державами-членами Європейського союзу, організації до якої Румунія вступила у 2007 році.
Corina Cristea, 16.05.2014, 03:49
9 травня румуни відзначають потрійне свято – День Перемоги над фашистською Німеччиною, День незалежності і День Європи, що святкується всіма державами-членами Європейського союзу, організації до якої Румунія вступила у 2007 році.
У цьому контексті глава румунської держави Траян Бесеску заявив, що в нинішній ситуації Європейський Союз повинен продемонструвати свою єдність, з огляду на те, що в даний час рівновага між захистом національних інтересів і збереженням міжнародної легітимності перебуває під загрозою. Траян Бесеску: “Нам потрібна єдність і солідарність в інтересах Європейського союзу, як для боротьби зі зростанням підтримки ксенофобських і популістських партій, так і для відстоювання наших інтересів перед зовнішньою агресією зі сходу, що є не менш важливим.”
Говорячи з нагоди Дня Європи про минуле і майбутнє Європейського Союзу, Президент Європейської комісії Жозе Мануель Баррозу нагадав, що протягом останніх десяти років європейської інтеграції сталися різні історичні події, починаючи розширенням Європейського союзу у 2004 році, коли до співтовариства увійшли кілька ряд країн Центральної та Східної Європи та Середземноморського басейну, і завершуючи безпрецедентною кризою. Він згадав, передусім, кризу довкола неможливості ратифікувати нового договору ЄС, що виникла у 2005 році і була подолана тільки після вступу в силу Лісабонського договору в 2009 році. У 2008 році виникла фінансова криза, – заявив президент Єврокомісії, – поглиблена кризою суверенного боргу та соціо-економічною кризою.
Говорячи про майбутнє європейського співтовариства Жозе Мануель Баррозу наголосив на актуальності принципів, прийнятих у 1950 році, коли були закладені основи Євросоюзу: “Ми повинні будувати мости, які б зєднували минуле з майбутнім, зберігаючи наші спільні цінності. Ця спільнота виникла завдяки бажанню людей побудувати мирну, вільну й єдину Європу. Європейський інтеграційний процес є динамічним і справився з кількома кризами в останні десятиліття, за принципом досягнення прогресу крок за кроком, тому що дійсно, як сказав Роберт Шуман, Європа не може бути побудована відразу або за єдиним планом, а шляхом конкретних досягнень, які зміцнюють солідарність. Ми знаходимося в період, коли Європейський союз не може прогресувати звичайним консенсусом, технократичними, бюрократичними чи дипломатичними методами. Нам потрібні демократичні методи для побудови європейського простору для громадян.”
Жозе Мануель Баррозу закликав, з іншого боку, до реальних дебатів щодо майбутнього Євросоюзу, бо, – стверджує президент Європейської комісії, – ми є свідками суперечок між північчю і півднем, між багатими і бідними, між країнами-боржниками та країнами-кредиторами, між центром і периферією. Європейський лідер торкнувся і нових викликів, спричинених подіями в Україні, які президент Єврокомісії назвав “напевно найбільшим викликом на адресу безпеки і миру в Європі після падіння залізної завіси і Берлінської стіни”.
Анексія Криму Росією і все більш тривожна ситуація на сході України є однією з центральних тем порядку-денного європейської дипломатії. Новини, що поступають з цього регіону є все більш тривожними і свідчать про поглиблення провалля між Москвою і Заходом. А санкції, введені проти Росії у відповідь на її дії не дали до тепер жодних результатів. Однак Захід не перестає докладати зусиль, каже колишній директор румунської Служби зовнішньої розвідки Кетелін Харнаджа: “Звичайно, зусилля докладаються, ми спостерігаємо за все більш частими візитами до східних країн НАТО – Польщі та Румунії – багатьох осіб, багатьох чиновників, представників багатьох організацій військового характеру. Ця активність, не має стільки дипломатичний характер, скільки демонструє інтерес і, особливо, рішення, прийняті принаймні Вашингтоном перед цією загрозою з боку Росії. Вашингтон не вірив, що подібне може статися після 1990 року, будучи зайнятий іншими конфліктами, іншими війнами, іншими інтересами. Однак це сталося, США були поставлені перед доконаним фактом, були змушені реагувати і, як бачите, реагують. У цьому контексті Румунія має привілейоване становище і має цим скористатися, тому що разом з Польщею може створити військову противагу перед можливим конфліктом чи перед загрозою зі сходу, незалежно від його характеру.”
Росія перетворила урочисті заходи з нагоди 9 травня та вшанування памяті жертв Другої світової війни, на демонстрацію своєї військової міці. Вона провела грандіозний військовий парад у Москві, а також військовий парад на щойно окупованій території Криму. Москва все частіше робить посилання на Другу світову війну, коли говорить про Україну, порівнюючи нинішні події в Україні з кривавими злочинами нацистів під час війни. МЗС Російської федерації навіть склало так звану «Білу книгу», в якій представлені нібито численні факти порушень прав людини в Україні за період із кінця листопада 2013 року по кінець березня 2014-го. Цей документ був щедро проілюстрований фотографіями з часів з німецької окупації в Україні у роки Другої світової війни.
Канцлер Німеччини Ангела Меркель висловила жаль з приводу того факту, що у регіоні, який перебуває у розпалі кризи, відбувається парад. Європейський Союз піддав критиці приїзд президента Росії Володимира Путіна до Криму для участі у військовому параді, стверджуючи, що цей «важливий день нашої спільної історії, присвячений вшануванню мільйонів загиблих у Другій світовій війні, не повинен використовуватися для того, щоб привертати увагу до незаконної анексії Криму». У США також засудили поїздку Путіна до Криму, відзначивши, що це лише посилить напруженість у регіоні на тлі незаконної анексії півострова Росією.
