Республіка Молдова та ЄС
Відносини між Республікою Молдова та Європейським Союзом були офіційно започатковані з підписанням у листопаді 1994 року Угоди про співробітництво та партнерство, яка набрала чинності через чотири роки.
Corina Cristea, 09.02.2018, 10:08
Відносини між Республікою Молдова та Європейським Союзом були офіційно започатковані з підписанням у листопаді 1994 року Угоди про співробітництво та партнерство, яка набрала чинності через чотири роки. Зближення між Європейським Союзом та Республікою Молдова продовжилось у 2004 році через включення Республіки Молдова до Європейської політики сусідства, а через два роки її було прийнято як повноправного члена Процесу співробітництва у Південно-східний Європі, а з травня 2009 року Кишинів бере участь у ініціативі Східне партнерство.
Наприкінці листопада 2013 року Республіка Молдова підписала Угоду про асоціацію з Брюсселем, а у вересні 2014 року 28 міністрів закордонних справ Європейського Союзу підписали цю угоду. В даний час Брюссель та Кишинів вдосконалюють свої відносини через поступову економічну інтеграцію, поглиблюючи співпрацю в політичному напрямку. Іншими словами, користуючись підтримкою Брюсселя в цьому демарші, через всі свої дії прозахідний уряд в Кишиневі залишається послідовним цій ясній меті щодо інтеграції країни в Європейський Союз.
У Бухаресті університетський професор Штефан Попеску, запрошений на Радіо Румунія, досить скептично ставиться до того, що ця мета буде досягнута в найближчі роки: З російськими військами в Придністров’ї хтось може мріяти, що Р. Молдова вступить до Європейського Союзу? Звичайно, реформи повинні бути зроблені, але населення Республіки Молдова скорочується швидше, ніж населення Румунії, і вона ризикує стати, перш за все, невдалою державою. Це потребує інвестицій, але, на жаль, для олігархічної держави дуже важко отримати довіру інвесторів. Румунія тут несе велику відповідальність, і я хотів би побачити все більше і більше румунських компаній, які перетинають річку Прут, але, звичайно, влада Кишинева також повинна сприяти цьому перетину Прута.
Ситуація в сепаратистському російськомовному регіоні Придністров’я, що в східній частині Республіки Молдова залишається дійсно чутливою. Російська Федерація взяла на себе зобов’язання вивести війська та військову техніку з Республіки Молдова ще на Стамбульському саміті в 1999 році, але дотепер лише частина свого важкого озброєння було виведено. Тамтешні війська здійснили понад 200 військових навчань минулого року, а з початку цього року більше 20 навчань. Директор Бухарестського Центру запобігання конфліктам Юліан Кіфу пояснює ситуацію в Придністров’ї: «В сепаратистській зоні є два типи сил, є так звані миротворчі сили, хоча ніхто ніколи не просив Російську Федерацію взяти участь в будь-якому форматі миротворчих сил, але вона знаходиться там з цими військами, йдеться про Оперативну групу російських військ. І були війська 14-ї армії, які формально нібито були виведені з регіону, відповідно до зобов’язань в Стамбулі в 1999 році Таким чином, існує дві категорії військовослужбовців. Крім них, є третя категорія, яка відноситься до категорії так званих воєнізованих сепаратистського режиму, яка налічує приблизно 10-12.000 тисяч людей, в основному з російської армії, які мають сім’ї і живуть в цьому регіоні. Отже маємо три категорії військ. Проблема полягає в тому, що миротворчі сили, так звані миротворці, проводять навчання з сепаратистськими силами і Оперативною групою російських військ. Тут велика проблема, бо практично через такі навчання Росія відмовляється від свого статусу незалежності, непричетності, якщо хочете, до конфлікту.
Військові навчання, проведені російськими військами, які були розгорнуті в Придністровському регіоні, мали на меті, зокрема, протидіяти тероризму та підготовці військових, згідно деяким прес-релізам, опублікованим на офіційному сайті Міністерства оборони Російської Федерації,. Однак кишинівська дипломатія розглядає ці військові навчання як пряму і жорстоку загрозу суверенітету та територіальній цілісності Республіки Молдова. Політолог Влад Цуркану, колишній радник президента в Кишиневі зазначив: Справді, влада Кишинева не може запобігти ворожим військовим навчанням, таким, як ті, що регулярно відбуваються протягом останніх декількох місяців на лівому березі Дністра. Експерти з питань безпеки дуже стурбовані цим, хоча таке сприйняття не має місце на рівні суспільства.
У Бухаресті все ясно: стратегічною метою Румунії у відносинах з Республікою Молдова є європейська інтеграція сусідньої держави, це будучи єдиним варіантом, здатним забезпечити процвітання, безпеку та свободу громадян незалежно від їхнього віку, етнічної приналежності, мови спілкування або релігійної конфесії.
