Після Криму, Придністров’я?

Анексія в березні українського Криму викликає побоювання, що територіальний апетит Росії не зупиниться на цьому.

Bogdan Matei, 07.11.2014, 03:38

Анексія в березні українського Криму викликає побоювання, що територіальний апетит Росії не зупиниться на цьому. Вийшовши вже більше двох десятиліть з-під контролю Кишинева, проросійський сепаратистський регіон Придністровя, що на сході Р. Молдова може бути, попереджають деякі аналітики, наступним у списку анексій Володимира Путіна. Думка не одностайна, бо є і деякі відмінності між двома конфліктними вогнищами.

Смуга землі на лівому березі Дністра, Придністровя, практично є анклавом між колишніми радянськими республіками Молдовою та Україною і не межує безпосередньо з Російською Федерацією. Тоді як між Кримом і Росією є тільки вузька Керченська протока, між Азовським і Чорним морями, Придністровя знаходиться в кілька сот км від Росії. Населення близько в півмільйона жителів складається з румунів, 40%, яке є найбільшим, решту переважно складають українці і росіяни.

Після збройного конфлікту в 1992 році, між тільки створеною національною армією Молдови, яка стала незалежною не менше, ніж рік до того, і сепаратистами підтриманими російськими військами, Москва військово, фінансово та енергетично підтримувала Придністровя. У 1999 році на саміті ОБСЄ в Стамбулі тодішній президент Росії Борис Єльцин пообіцяв вивести війська і арсенал зі сходу Молдови. Цієї осені, на Генеральній Асамблеї ООН в Нью-Йорку, глава молдовської дипломатії, пані Наталя Герман знову закликала вивести російські війська з Придністров’я.

За оцінками експертів протягом останніх 20 років Росія витратила близько 10 млрд доларів на Придністровя, на так звану гуманітарну допомогу, газ, електроенергію та іншу підтримку. Економічний експерт Петрішор Пею заявив Радіо Румунія: «Якщо для Придністровя, з населенням в 500 000 жителів, витрачено таку суму, ймовірно, на Крим слід би витратити в пять разів більше, тобто 50 млрд доларів ».

Для Росії, стверджують економісти, було дешевше анексувати Крим, аніж поступити як у випадку Придністровя. Але навіть у такому випадку, анексія Криму дорого обійдеться Росії. Заробітна плата в державному секторі та пенсії в Криму, треба буде прирівняти до російських, що ,принаймні, в три рази вищі. Великі суми, що будуть переказані до анексованої території, яка з економічного погляду не дуже життєздатна, збільшать дефіцит бюджету Росії. До всього цього додаються американські та європейські економічні санкції.

З тверезістю ветерана румунської дипломатії, посол Іон Донка, член Ради директорів Фонду Чорного моря, скептично ставиться до ефективності цих санкцій і переконаний, що придністровське питання майже закрите: “Я не думаю, що Росія піде далі, крім анексії Криму. Абсолютно нецікаво анексувати Придністровя, яке, однак, належить їй. Очевидно, що не належить Молдові, Для Молдови, на даний момент, принаймні – навіть якщо душевно ми хочемо підтримати ідею територіальної цілісності Молдови – Придністровя гальмує Молдову на європейському шляху. Санкції проти Росії, не знаю, наскільки ефективні будуть, особливо з урахуванням можливості Росії витримати ці санкції.”

Політолог за фахом, депутат Європарламенту Крістіан Преда не вірить у схожість між двома про-московськими повстанськими регіонами. Професор Преда підкреслює, що прозахідний уряд у Кишиневі підписав у цьому році Угоду про асоціацію та вільну торгівлю з Європейським Союзом і закликає до активнішої участі Брюсселя у переговорах щодо Придністровя: «Це два різні випадки, Що стосується Придністровя, мова йде про заморожений конфлікт на протязі більше двох десятиліть. Ця частина Республіки Молдова управляється російськими військами, і не є інтегрована до якоїсь політичної структури Російської Федерації, в той час як у Криму, після анексії, він став частиною системи, керованої з Москви. Європейський союз не визнає анексію Криму. Європейський союз, з іншого боку, підтримує переговори за участю Російської Федерації що стосується Придністровя. Особисто я гадаю, що Європейський Союз повинен стати з спостерігача, яким є в цей момент, частиною за столом переговорів, з дуже важливим голосом. Молдова є, на даний момент, блискучим учнем Східного партнерства. Інтерес Європейського союзу є сьогодні іншим аніж два десятиліття тому.”

Саркастичні, і коментатори, які попереджають, що вся дискусія може бути несвоєчасною після виборів від 30 листопада до молдовського парламенту. Якщо фаворитка в опитуваннях, промосковська комуністична опозиція прийде до влади, не Р. Молдова відновить контроль над сепаратистським регіоном, а лояльність Придністров’я до Росії знову заразить і Кишинів.