Пріоритети румунської дипломатії
На щорічній зустрічі в Бухаресті, румунські дипломати проаналізували протягом чотирьох днів порядок денний закордонної політики, економічну ситуацію та виклики на адресу безпеки Румунії, країни, розташованої на межі європейського та євроатлантичного прост
Corina Cristea, 18.09.2015, 10:29
На щорічній зустрічі в Бухаресті, румунські дипломати проаналізували протягом чотирьох днів порядок денний закордонної політики, економічну ситуацію та виклики на адресу безпеки Румунії, країни, розташованої на межі європейського та євроатлантичного простору. У закордонному плані, абсолютним пріоритетом дипломатії в Бухаресті є просування Республіки Молдова, вважає прем’єр-міністр Віктор Понта. Після майже чверті століття від проголошення своєї незалежності від СРСР, ця країна прямує європейським шляхом, але повинна справлятися із деякими внутрішніми та геостратегічними викликами.
Кишинів стикається з величезними економічними проблемами і кризою ідентичності, деякі громадяни цієї країни бажаючи надалі обєднання з Румунією, в той час як інші воліли б скоріше союз із Росією. У 2014 році, Республіка Молдова підписала Угоду про асоціацію з Європейським Союзом і отримала для своїх громадян безвізовий режим з країнами ЄС. Крім того, Кишинів повинен справитися із викликами в регіональному контексті, через конфлікт в сусідній Україні. Її головним союзником є Румунія, поряд з якою вона розвиває важливі економічні та культурні проекти. У цьому контексті прем’єр-міністр звернувся із закликом до дипломатів: Молдова потребує нашої підтримки, у тому числі дипломатичної, і я хочу закликати вас, щоб коли у вас є можливість, боротися за інтереси Республіки Молдова, так як ви боретеся за інтереси Румунії. На мій погляд, це законне і правильне ставлення, і зараз, більше ніж в інші періоди історії, Молдова потребує нашої підтримки.
Румунія як держава-член НАТО та Європейського Союзу зіткнулася з багатьма проблемами з геостратегічної точки зору у ширшому сусідстві, підкреслив, з іншого боку, глава румунської дипломатії Богдан Ауреску: Ми не можемо проігнорувати той факт, що поблизу двох організацій, до яких ми належимо, утворилася справжня смуга нестабільності, з багатьма гарячими точками, від агресії Російської Федерації в Україні та зміни балансу в Чорноморському регіоні після окупації Криму на сході, до зростаючої загрози тероризму, проблеми нелегальної міграції, різних криз і державної нестабільності на півдні. А Румунія, яка є східним кордоном і перебуває в безпосередній близькості з південним сусідством, в розширеному Чорноморському регіоні, зобов’язана надати суттєву допомогу в зусиллях щодо забезпечення стабільності, демократії та процвітання.
Тема імміграції була, також, домінуючим пунктом дискусій, враховуючи, що Європа шукає спільної відповіді на кризу біженців, а Бухарест залишається причетним до цього зусилля. Румунія підтверджує свою солідарність з іншими державами-членами Європейського Союзу в управлінні кризи іммігрантів, але відкидає обов’язкові квоти, виступаючи на користь добровільних квот на мігрантів. Жодна країна ЄС не може бути зобов’язана робити те, що вона не може зробити, сказав президент Клаус Йоханніс: Є й інші форми, якими країни, що відмовляються від цих обов’язкових квот, можуть показати свою солідарність. Румунія не є ксенофобською країною, ані сепаратистською. Ми хочемо допомогти у вирішенні цього питання. Як ми це робимо, залишається встановити. Ми, якщо приймемо іммігрантів, то це не означатиме лише їх забезпечення житлом цієї зими, а потім побачимо. Ні, якщо ми погодимося їх прийняти, ми відповідатимемо за їх подальшу долю. Цим людям треба забезпечити доступ до освіти, вони мають вивчити румунську мову, діти повинні йти до школи, ми маємо їх інтегрувати в суспільство.
Президент Йоханніс закликав румунських дипломатів, акредитованих за кордоном, брати активнішу участь у просуванні економічних інтересів Бухареста і виступив знову за вступ Румунії до Шенгенської зони, зону, яку Президент вважає на даний момент недіючою: Вступ до Шенгенської зони буде надалі, звичайно, метою наступного періоду. Попри виконання належних умов, ми повинні підкреслити, що включення Румунії до цього простору сприятиме зміцненню безпеки кордонів ЄС.
Дипломати також обговорили і те, як Румунія може залучити іноземні інвестиції і стати більш привабливою з туристичного погляду. Міхай Дарабан, голова Торгово-промислової палати Румунії, де відбувся діалогу з економічних питань Річної зустрічі представників румунської дипломатії, підкреслив, що пріоритетом економічної дипломатії Румунії має стати утвердження румунського капіталу в Європейському Союзі. Настав час, щоб Бухарест суттєво відродив, однак, економічні відносини з іншими країнами, поза простором ЄС. Це не означає, – підкреслив він – применшування значення європейського сегменту, тільки що конче потребується узгоджених зусиль з використання потенціалу, який пропонують інші зони, Румунія використовуючи, однак, включно якість члена ЄС.
