Пріоритети закордонної політики Румунії
Румунія постійно підтримувала і дедалі підтримує територіальну цілісність і суверенітет України - свого найбільшого сусіда як з територіального, так і демографічного поглядів.
România Internațional, 23.01.2015, 10:27
Попри внутрішньополітичну метушню зовнішня політика Румунії має низку незмінних векторів. Встановлена, ще в 1996 — 2000 роках, під час мандату президента Еміля Константинеску, тверда орієнтація Румунії на захід, залишилася незмінною й а наступні роки. Країна вступила в НАТО у 2004 році, коли президентом був соціал-демократ Йон Ілієску та увійшла в Європейський союз у 2007 році, під час президентства демократа Траяна Бесеску.
Новий президент Румунії, ліберал Клаус Йоханніс свій перший офіційний закордонний візит здійснив до Брюсселя, де зустрівся з президентом Єврокомісії Жаном-Клодом Юнкером та головою Ради Європи Дональдом Туском, а також з Генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом. Він підтвердив, що зовнішньополітичні пріоритети Бухареста залишаються незмінними: «Румунія вже вступила у восьмий рік приналежності до Європейського Союзу. Наші установи значно зміцнилися, а наш внесок у європейський проект має бути адекватним. Пріоритетом мого мандата є поглиблення європейської інтеграції. Ми продовжимо обговорення кроків, які Румунія повинна здійснити для збільшення свого внеску і збільшити свою роль як члена НАТО.»
І Богдан Ауреску, карєрний дипломат, призначений у листопаді міністром закордонних справ у переважно соціал-демократичному уряді, який змушений співпрацювати з президентом-лібералом, підтвердив незмінність зовнішнього курсу Румунії: «Закордонна політика Румунії є послідовною, вона має в основі національний консенсус і не можна говорити про зміни керівних елементів: членство в ЄС та в НАТО. Минулого року Румунія відзначила десяту річницю повноправного членства в НАТО. Водночас стратегічне партнерство з США і стратегічне партнерство заради європейської інтеграції Республіки Молдова залишаються константами румунської зовнішньої політики, і я радий бачити, що є національний консенсус між усіма політичними силами щодо цих напрямків.»
В інтервю Румунському радіо, записаному щойно після терактів у Парижі, Богдан Ауреску підтвердив активну участь Бухареста в рамках міжнародної антитерористичної коаліції, створеної після терактів 11 вересня 2001 року в Сполучених Штатах. «Надзвичайна солідарність, яку продемонстрували європейські держави, в тому числі румунське суспільство, довели наскільки важливою є боротьба з цим злом – міжнародним тероризмом. Ми оперативно і рішуче засудили цю трагічну подію, тому що з точки зору Румунії жоден теракт не може бути виправданим. Особливо, коли він спрямований проти свободи слова. І одним з наслідків цієї ситуації, на мій погляд, має бути необхідність розширення міжнародного співробітництва в боротьбі з тероризмом.»
Румунія, однак, виступає проти того, щоб заходи з посилення безпеки включали введення обмежень на свободу пересування громадян ЄС в межах співтовариства. Богдан Ауреску: «Свобода пересування, знову ж таки, є здобутим правом, це фундаментальна свобода і ми повинні так і розглядати її. З іншого боку Румунія готова долучитися до до цих зусиль, навіть якщо ще не членом Шенгенської зони, тому що, в дійсності, Румунія вже діє за правилами Шенгену, є де-факто шенгенською державою.»
Румунія, як східний форпост НАТО та ЄС, глибоко стурбована долею Молдови та стривожено спостерігає за розгортанням російської агресії проти України. Міністр закордонних справ Румунії вважає, що минулого року сталася найважливіша подія на міжнародній політичній арені: криза в Україні. Незаконна анексія Москвою Кримського півострова, з порушенням основоположних норм і принципів міжнародного права, а потім дестабілізація сходу України, були рішуче засуджені румунським зовнішньополітичним відомством. Румунія постійно підтримувала і дедалі підтримує територіальну цілісність і суверенітет України – свого найбільшого сусіда як з територіального, так і демографічного поглядів. Заклопотаність Бухареста посилена наявністю на заході Україні чисельної громади етнічних румунів, яка налічує близько півмільйона осіб.
На додаток до підтримки прозахідного українського уряду, економічні санкції проти Москви є одним з важелів, за допомогою яких Захід може прискорити розвязання кризи в Україні: «Стосовно режиму санкцій… Румунія була і залишається рішучим прихильником цього режиму, оскільки ми вважаємо, що ця система санкцій починає показувати свою ефективність. Йдеться, з одного боку, про санкції повязані з незаконною окупації Криму, а з іншого боку, про санкції, спрямовані на врегулювання ситуації безпеки на сході України», – заявив міністр закордонних справ Богдан Ауреску в інтерв’ю Радіо Румунія.
