Про дезінформацію в Інтернеті
Розроблений ЮНЕСКО план боротьби з нестримним поширенням дезінформації та мови ворожнечі в Інтернеті, заснований на семи ключових принципах, спрямований на захист цілісності демократичних процесів і глобального інформаційного ландшафту.
Коріна Крістя and Василь Каптару, 17.05.2024, 06:27
Розроблений ЮНЕСКО план боротьби з нестримним поширенням дезінформації та мови ворожнечі в Інтернеті, заснований на семи ключових принципах, спрямований на захист цілісності демократичних процесів і глобального інформаційного ландшафту. План є результатом безпрецедентного процесу консультацій, в якому взяли участь понад 10 000 учасників зі 134 країн світу, що тривав 18 місяців. «Є нагальна потреба в регулюванні, оскільки неправдива інформація та мова ненависті в Інтернеті, що прискорюються та посилюються платформами соціальних мереж, становлять серйозні ризики для соціальної згуртованості, миру та стабільності», – сказала Одрі Азулє, Генеральний директор ЮНЕСКО.
Опитування, проведене соціологічною компанією Ipsos на замовлення Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури в 16 країнах, де цього року відбуваються вибори, включно зі Сполученими Штатами, показало, що 56% інтернет-користувачів покладаються насамперед на соціальні мережі для отримання новин, і цей відсоток перевищує відсоток телебачення і традиційних сайтів ЗМІ. Цей перехід до соціальних мереж як домінуючого джерела новин викликає занепокоєння через нижчий рівень довіри до інформації, яку вони надають, порівняно з традиційними ЗМІ. Понад 85% респондентів висловили глибоке занепокоєння наслідками дезінформації в Інтернеті, а 87% з них вважають, що вона вже завдала шкоди політичному ландшафту в їхній країні.
Платформи соціальних мереж були визначені як основний розсадник неправдивої інформації в усіх 16 країнах, де проводилося опитування, причому 68% респондентів вказали на них як на головних винуватців цього явища. У контексті нинішньої геополітичної кризи та кризи безпеки, а також цьогорічних виборів, фейкові новини поширюються швидше, ніж перевірені новини, тому люди більше піддаються впливу дезінформації, ніж достовірних джерел, – заявив в ефірі Радіо Румунія Антоніо Момок, викладач факультету журналістики та комунікаційних наук Бухарестського університету. Він проаналізував, як відбувається комунікація в Інтернеті і розповів про те, як ЗМІ адаптуються до нових викликів.
Найбільшу небезпеку у поширенні фейкових новин становлять соціальні мережі, попереджає Антоніо Момок: «Є багато досліджень у різних соціальних мережах – Twitter, Facebook, Instagram, TikTok – які показують, що фейкові новини поширюються більше і з більшою швидкістю, ніж перевірені новини. Це математичний, статистично підтверджений факт. Набагато більше людей читають фейкові новини, ніж перевірені, набагато більше людей стикаються з теоріями змови. Якщо ви подивитеся на TikTok, то щосекунди знайдете теорію змови, щосекунди знайдете історію, яка пояснює всілякі речі і вигадує щось про історію, про традиції, про поточні події. Не кажучи вже про глибокий фейк тощо. Алгоритми надають інформацію, яка привертає нашу увагу, яка утримує нас на платформі довше і, яка приносить дохід – алгоритми виконують свою роботу і в цей момент пошукові системи, штучний інтелект, по суті, монетизують для Google, для Facebook… Те, що перекручується, те, що поширюється, те, що посилюється там, – це насамперед наші почуття розчарування і ненависті, наш гнів і той факт, що ми можемо якось відповісти через коментарі, через реакції в соціальних мережах.»
Тепер, каже професор, вся ця інформація, всі ці теорії, всі ці фейкові новини не тільки тримають нас у пастці, але й зміцнюють те, у що ми віримо і змушують нас голосувати проти цілої системи. Зрозуміло, що традиційна журналістика зазнає впливу цифрових платформ, але державні ЗМІ, радіо і телебачення повинні швидко адаптуватися до нових тенденцій і бути присутніми в цифровому середовищі з правильною і якісною інформацією, – додав Антоніо Момок. «Ми провели дослідження споживання інтернету та телебачення до і після пандемії. Споживання телебачення до, під час і після пандемії зросло. Ми припускали, що зросло споживання інтернету, але насправді йому не було куди зростати. Звичайно, люди споживали багато інтернету в тому сенсі, що вони робили покупки, була пандемія, вони застрягли вдома, але з точки зору споживання інформації, вони все одно перевіряли новини з радіо і телебачення або друкованих ЗМІ, які також були в інтернеті. Отже, з цієї точки зору, телебачення і радіо все ще залишаються засобами масової інформації, яким довіряють. Це медіа, де люди добре знають, що є професійні журналісти і, якщо вони хочуть отримати якісні новини, вони йдуть туди. Звичайно, на альтернативних платформах також з’являється все більше професійних журналістів, але радіо, телебачення, будучи конвергентними і працюючи в онлайн-просторі, залучають свою аудиторію і спілкуються з онлайн-аудиторією також. Інтернет – це просто ще одне середовище, де може проявлятися якісна журналістика.»
Висновок? Медіаосвіта, яка вчить вас, де брати інформацію та джерела новин, критичне мислення та загальна грамотність є цінною зброєю в боротьбі з дезінформацією на цифрових платформах. А в умовах зростаючого впливу дезінформації в Інтернеті традиційні медіа можуть стати врівноважуючим фактором.
