Прогрес Румунії в боротьбі з корупцією
Нещодавно Брюссель оприлюднив доповідь, яка щороку складається Європейською комісією, котра, на думку румунської влади підтверджує стабільний і послідовний прогрес країни у всіх сферах оцінки.
Corina Cristea, 05.02.2016, 09:06
Протягом багатьох років Румунія перебувала під шквалом
критики за високий рівень корупції і була включена до так-званого Механізму ЄС з контролю і співпраці в сфері правосуддя. Нещодавно Брюссель оприлюднив доповідь,
яка щороку складається Європейською комісією в рамках відповідного Механізму.
Документ, що третій рік поспіль містить позитивні висновки, визнає надзвичайні результати Бухареста, що на думку румунської
влади підтверджує стабільний і послідовний прогрес країни у всіх сферах
оцінки.
І доповідь організації Transparency International, що була нещодавно оприлюднена,
фактично підтверджує ці висновки. Заступник директора по Румунії цієї
організації Юлія Кошпенару в інтерв’ю націй радіостанції розповіла про індекс сприйняття
корупції і як цей показник змінився в останні роки. «Цьогорічні результати
є обнадійливими. Румунія отримала 46 балів за шкалою від 0 до 100, де 100 означає
відсутність корупції і 0 повністю корумпована система. Цей результат не є
задовільним загалом, але радує тенденція, яку підтверджує цьогорічний показник.
Ми піднялися в цьому списку на три бали в порівнянні з попередніми роками, від
43 балів. А в загальному рейтингу, що охоплює 168 країн світу, Румунія займає
58 місце в порівнянні з минулим роком, коли ми посідали тільки 69 місце. Отже, ми досягли
поліпшення ситуації в цьому відношенні.»
Індекс сприйняття корупції є комплексним показником, що включає
кілька міжнародних джерел, таких як звіти Організації Об’єднаних Націй або
Світового банку. Вимірювання проводиться в тому числі за допомогою соцопитувань,
але в основному на основі сприйняття іноземних інвесторів, які б хотіли вкласти
свій капітал у Румунії, румунської громадськості, міжнародних неурядових
організацій, міжнародних громадських організацій. Інакше кажучи мова йде про
загальну думку, поширену серед інших країн світу про те, наскільки корумпованою
є певна країна. У випадку Румунії результати мали в основі дев’ять джерел, в
умовах, коли мінімально прийнятною кількістю для встановлення індексу сприйняття
корупції є три джерела. З антикорупційної доповіді, складеної Єврокомісією,
випливає, що 25% румунів сказали, що від них прямо чи опосередковано вимагали
хабара, в умовах коли середньоєвропейський показник не перевищує 4%.
Знову говорить Юлія Кошпенару: «Коли ми говоримо про
корупцію не маємо на увазі лише хабарі. Це тільки одна із багатьох форм
корупції, з якою, мабуть, найчастіше стикаються громадяни. Але мова йде також про багато інших злочинів,
таких як зловживання службовим становищем та нецільове використання державних
коштів, що призводить до збагачення певного індивідуума, перевищуючи нормальний
рівень винагороди за роботу на посаді, яку він займає. Тому при визначенні індексу
сприйняття корупції слід враховувати явище корупції в цьому широкому сенсі, тобто
в розумінні зловживання службовою посадою в цілях отримання додаткової неправомірної
вигоди. Звичайно, при визначенні індексу людського розвитку, ми констатуємо, що
коли індекс сприйняття корупції поліпшується, тобто зменшується рівень корупції,
спостерігається помітне поліпшення індексу людського розвитку.»
Згідно з Transparency
International, в найближчі роки ми переконаємося чи зусилля по боротьбі з
корупцією, докладені Бухарестом є сталими. Румунія не може зупинятися лише на засудженні винних у корупції, треба повертати збитки, що були завдані подібними діями, а
вкрадені з державного бюджету гроші, мають бути повернуті в державну казну на
благо громадян. У той же час потрібно розробляти й механізми запобігання. На
цьому наголошує виконавчий директор румунської філії Transparency International
Віктор Алістар: «Найголовнішим напрямом є запобігання, потрібне прищепити в суспільстві
культуру доброчесності, розробити кілька дуже чітких правил, за допомогою яких
мають бути встановлені способи, при яких, у випадку порушення правил, одразу
застосовуються внутрішні механізми виправлення речей, з тим, щоб партнери,
незалежно від того чи йдеться про ділових партнерів, про партнерів у стосунках
з держави, про громадянське суспільство в цілому, про друзів у мережі Facebook або про людей, які слухають суспільне радіо в цей момент, сприймали тебе як чесну людину,
як чесну установу. Саме в цих рамках ми, як країна, повинні рухатися. Для цього
є дуже конкретні технічні рішення: впорядкування адміністративних процедур,
спрощення адміністрації, передбачуваність, усунення елементів дискреційності, коли
комусь, хто звернувся через знайомих можна, а інший нехай чекає в черзі, а ще йому ставлять палки у колеса.»
Саме таке різне ставлення у
двох однакових ситуаціях, може привести до зловживання владою. А зловживання
владою у власних інтересах є корупцією, – каже Віктор Алістар.