Основні напрями зовнішньої політики Румунії у 2020 році

Клаус Йоганніс: Румунія намагатиметься й надалі бути на зовнішньому плані фактором стабільності та рішучою у просуванні демократії.

Corina Cristea, 24.01.2020, 06:42

Румунія намагатиметься й надалі бути на
зовнішньому плані фактором стабільності та рішучою у просуванні демократії, -
заявив президент Клаус Йоганніс на щорічній зустрічі з керівниками
дипломатичних представництв, акредитованих у Румунії.

Глава держави представив основні напрями
зовнішньої політики Румунії цього року, що базується на трьох стовпах. «Наше
членство в ЄС та НАТО разом із нашим Стратегічним партнерством зі США
залишаються основними опорами нашої зовнішньої політики або, як ми їх називали
минулого року, стратегічною концептуальною тріадою зовнішньої політики Румунії.
Ці стовпи доповнюють один одного. У той же час, ми продовжуватимемо роботу над вступом
до Шенгенського простору, що суттєво сприятиме зміцненню безпеки всієї зони
вільного пересування усередині Євросоюзу, а також над вступом до єврозони, коли
всі умови будуть виконані. Незабаром Великобританія вийде з Європейського
Союзу. Це момент, якого ми не хотіли, але діятимемо так, щоб дружба та союз,
які об’єднували нас, залишалися такими ж міцними. Так само ми прагнемо
модернізувати наше стратегічне партнерство між Румунією та Великобританією, над
яким ми зараз працюємо.»

«Закордонна політика Румунії буде, як і раніше,
під знаком послідовності та передбачуваності. Однак деякі нюанси зміняться для
більшої узгодженості та консистенції», – додав глава держави. Про які акценти
та нюанси йде мова? Як можна надати більшу узгодженість та консистенцію і, що
це означає? На ці запитання відповів колишній міністр закордонних справ, аналітик
Крістіан Дяконеску. «Означає проєкт країни, який має збігатися з проєктом регіону, котрий
повинен, звісно, з одного боку відповідати інтересам Румунії щодо безпеки і
стабільності в одному з найскладніших регіонів у світі, а з іншого боку – має збігається
з партнерськими відносинами, стандартами та цінностями, які ми всі поділяємо в
ЄС та Північноатлантичному альянсі. Отже, з цієї точки зору, це припускає більшу
творчість у регіоні між Чорним морем та Західними Балканами, із надзвичайно
складним східним сусідством та особливо на перехресті енергетичних коридорів, а
також із загрозами, що йдуть зі сходу Європи чи Середнього Сходу.»

У
нинішньому міжнародному контексті, що припускає чимало ризиків, викликів та
загроз, старих чи нових, потреба у сильному, об’єднаному та ефективному
Північноатлантичному альянсі більша, ніж коли-небудь, – сказав президент Клаус
Йоганніс: «НАТО є успішним військовим альянсом, а ми продовжимо дуже тісно
співпрацювати з нашими союзниками, щоб зробити його ще сильнішим. Це – головне
послання ювілейного саміту в Лондоні, що відбувся у грудні 2019 року, і в цьому
напрямку Румунія зосередиться на нових зусиллях як важливий союзник,
розташований на східному фланзі НАТО. Ми сповнені рішучості надалі
дотримуватися наших зобов’язань щодо виділення 2% ВВП на оборону і продовжимо
працювати над зміцненням політики стримування та оборонної позиції Альянсу,
особливо на його східному фланзі. У той же час, не впливаючи на зусилля Альянсу
в Чорному морі, Румунія підтримуватиме посилення участі НАТО на Середньому Сході
та в боротьбі з тероризмом.»

Президент згадав
про ООН та ОБСЄ як платформи для посилення діалогу та поваги до міжнародного
права і, зазначають політичні оглядачі, кілька разів вживав слово
мультилатералізм. Ось, що каже про це аналітик Крістіан Дяконеску: «По-перше,
тому, що багатосторонність є основним елементом просування та відстоювання
інтересів Румунії. По-друге, тому що насправді, якщо говорити лише про ООН та
ОБСЄ, певна політична релаксація, мінімізація ролі та функціональності цих
багатосторонніх організпцій спостерігається у всьому світі, навіть якщо вони
продовжують зберігати свою актуальність, дуже цікаву з багатьох точок зору, і
це, знову ж таки, дуже важливо для Румунії. І по-третє, тому що справді спостерігається
тенденція, особливо на рівні великих держав, вести діалог і приймати рішення в
обхід багатосторонніх організацій, що викликає певний тип занепокоєння,
особливо в державах. які знаходяться в складних регіонах земної кулі, таких як
Румунія, і в тій чи іншій формі змушені погоджуватися з певним видом рішень у
переговорах щодо яких не брали участі.»

Говорячи про нинішню
ситуацію на Середньому Сході президент зазначив, що негативні наслідки цієї
кризи впливають на європейську та глобальну безпеку. Глава держави заявив, що
Румунія приділятиме й надалі особливу увагу подальшому розвитку стратегічних чи
спеціальних партнерських відносин з Німеччиною, Францією, Польщею, Італією,
Іспанією, Великобританією, Туреччиною чи Ізраїлем, а також з усіма безпосередніми
сусідами. Що стосується відносин з Республікою Молдова, то Бухарест відновить
повну співпрацю з Кишиневом, коли переконається, що на урядовому рівні
молдовська влада вживає заходів для продовження європейського шляху та реформ у
сфері правосуддя, державного управління та боротьби з корупцією, – сказав Клаус
Йоганніс.