Новий президент Р.Молдова
Місяць тому громадяни Республіки Молдова обрали нового президента, уперше за останні 20 років шляхом прямого голосування. Переможець - про-російський соціаліст Ігор Додон, здобув на приблизно 70 тисяч голосів більше ніж його суперниця Майя Санду.
Corina Cristea, 16.12.2016, 08:38
Місяць тому громадяни Республіки Молдова обрали нового президента, уперше
за останні 20 років шляхом прямого голосування. Переможець – про-російський
соціаліст Ігор Додон, здобув на приблизно 70 тисяч голосів більше ніж його
суперниця, проєвропейський політик Maйя Санду.
Результати були підтверджені на
цьому тижні Конституційним судом Р. Молдова, який затвердив перемогу Ігоря
Додона, вимагаючи, в той же час, від молдовського парламенту внести низку
поправок до чинного законодавства для усунення недоліків, виявлених під час
виборів та передвиборної кампанії. Урочиста інавгурація новообраного президента
відбудеться 23 грудня, а переможець на президентських виборах вже озвучив
частину своїх планів на посаді глави держави. Йдеться, між іншим, і про
федералізацію Р. Молдова.
Ми запитали політолога Влада Цуркану чи дійсно може бути реалізована ця
ідея? «Потрібно розрізнити між політичними заявами Ігоря Додона під час
передвиборної кампанії, від яких він не відмовився, і повноваженнями
Президента, згідно з Конституцією, які б дозволили йому ініціювати такі
проекти, як федералізація країни. Молдова, врешті-решт, є парламентською
республікою, а повноваження Ігоря Додона між часом значно скоротилися. І
нагадаю тут, наприклад, про рішення парламенту про взяття під парламентський
контроль Служби інформації і безпеки, яка до цих пір, відповідно до
Конституції, підпорядковувалася Адміністрації Президента. Крім того, я
переконаний, що Ігор Додон, щойно після інавгурації зіткнеться з ситуацією,
коли не зможе реалізувати свої плани, які презентував громадськості і під час
передвиборної кампанії, і після, оскільки є державні установи, такі як,
наприклад, Міністерство закордонних справ, котрі мають дуже чітку закордонну
політику, закріплену й в національному законодавстві, а також в Угоді про асоціацію Республіки Молдова з ЄС.»
Ігор Додон був змушений визнати в інтерв’ю, які він надав в основному
російським ЗМІ, що не має достатніх повноважень для того, щоб без співпраці з парламентом, наприклад,
денонсувати Угоду про асоціацію з ЄС. Говорить Влад Цуркану: «Одна з центральних тем кампанії Ігоря Додона було відновлення
економічного співробітництва з Російською Федерацією. Будь-який експерт в Кишиневі скаже вам, що, по-перше, відновлення
економічного співробітництва з Росією не відбудеться дуже скоро, а будь-який
прояв готовності Москви до такої співпраці означатиме значні поступки щодо
закордонної політики Республіки Молдова, наприклад, щодо придністровського
регіону. Ігор Додон дуже швидко переконається, що єдиною платформою економічного
розвитку Республіки Молдова є Угода про асоціацію з ЄС. Водночас, і парламент
не дозволить йому втручатися в процес співпраці Р. Молдова з ЄС.»
З іншого боку, за словами Влада Цуркана Ігор Додон не став би президентом
без підтримки державного апарату, без підтримки засобів масової інформації,
підконтрольних Демократичній партії, яка надала йому перевагу, а не Maйї Санду,
тому що Ігор Додон є для Демократичної партії більш зручнішим кандидатом і
президентом ніж Майя Санду, яка не піддалася жодній спробі Демократичної партії
втягнути її у свої тенета.
Що стосується відносин з Російською Федерацією, то на думку Влада Цуркану
Ігор Додон позиціонуватиме себе як агент впливу Москви: «Республіка Молдова має
на сьогодні стратегічне партнерство з Російською Федерацією, а Ігор Додон
намагатиметься заповнити його змістом. Наскільки йому це вдасться, залежить від
політичного класу в Кишиневі. Але, з огляду на те, що Р. Молдова залежить від
зовнішніх фінансів та може реформувати свої установи лише за допомогою Заходу,
включаючи сюди й Румунію, ЄС та США, я вважаю, що поліпшення відносин з
Російською Федерацією є можливим, але не можна виключити всі розходження у
поглядах, які існували в минулому. Та й Москва, на мій погляд, не готова піти
на поступки Республіці Молдова в придністровському питанні, наприклад. Росія
хоче все або нічого. Я не думаю, що Ігор Додон має шанси домогтися
поступок від Кремля в придністровському питанні і ми побачили, що це неможливо на
прикладі Володимира Вороніна, який, так само як Ігор Додон зараз, спробував переконати
Москву в 2001-2002 роках надати йому контроль над придністровським регіоном. І всі
ми знаємо чим завершилися ці зусилля Володимира Вороніна – замороженням відносин
між Кишиневом і Тирасполем протягом майже п’яти років. Російська Федерація не
готова, на мій погляд йти на поступки Республіці Молдова незалежно від
того, хто є президентом, Ігор Додон або проєвропейський політик.»
З іншого боку, стверджує
аналітик, той факт, що на парламентських виборах в Румунії перемогу здобула
Соціал-демократична партія може означати, що політичні та економічні відносини
між Р. Молдова і Румунією будуть значно поглиблені, враховуючи особливі
відносини між Соціал-демократичною партією Румунії та Демократичною партією Р.
Молдова, яка в даний час перебуває при владі в Кишиневі.
