Наслідки Брекзиту для румунів

Кінець перехідного періоду після виходу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії з ЄС приніс із собою ситуацію позначену змінами у відносинах щодо подорожування, праці, навчання, торгівлі тощо

Corina Cristea, 09.04.2021, 05:03

Кінець перехідного періоду після виходу
Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії з ЄС приніс із
собою ситуацію позначену
змінами у відносинах щодо подорожування, праці, навчання, торгівлі тощо. Для румунів один
із найважливіших наслідків пов’язаний
з ринком
праці. Зокрема, з 1 січня цього року особи, які бажають працювати у
Великобританії, можуть це зробити, але повинні отримати візу – захід, що застосовується
до всіх громадян Союзу. Віза надається відповідно до імміграційної системи,
створеної владою Великобританії, після досягнення рівня 70 балів, рівень,
який можна досягнути лише відповідаючи певним критеріям.

Система передбачає обов’язкові вимоги -
пов’язані з пропозицією на роботу від підтвердженого роботодавця, що базується
у Великобританії, рівнем освіти та знання англійської мови – та конкретні
вимоги, пов’язані з певним розміром мінімальної заробітної плати, тим фактом,
що місце праці входить до категорій дефіцитних місць праці або що здобувач має
докторський ступінь у галузі, що стосується його майбутнього місця праці. Однак
відновлення Лондоном робочої візової системи створює суперечку пост-Брекзит між
ЄС та Великобританією – плата за ці візи не однакова для всіх.

Таким чином,
громадяни 25 країн, тобто переважної
більшості країн в Європейському Союзі, отримують зниження на 55
фунтів стерлінгів, які вони повинні сплатити, щоб
подати заяву на отримання робочої візи у Великобританії, цільовими категоріями будучи підприємці, працівники
медичної системи, дослідники або тимчасові робітники. Водночас,
британським
роботодавцям рекомендується наймати на роботу принаймні людей з цих країн,
оскільки таким чином вони звільняються від сплати збору в розмірі 199 фунтів
стерлінгів за видачу спонсорського сертифіката – електронного
документа, що містить дані про заявника та посадову інструкцію. Румунія, поряд
з Болгарією, Естонією, Литвою та Словенією, не є серед цих країн, і
тому кілька
румунських членів Європарламенту закликали Європейську комісію втрутитися на
користь рівного ставлення до тих, хто хоче мати
доступу до ринку праці Великої
Британії.

Європейський
депутат Еуджен Томак пояснює: «Ми вже маємо перші
дуже чіткі ознаки того, що уряд у Лондоні намагається
дискримінаційно ставитися до статусу європейських
громадян у Великобританії, і тут ми спостерігаємо, що для
продовження своєї діяльності на ринку праці, румунські
громадяни,
але не лише румуни, зумовлені сплатою додаткових сплат порівняно з іншими
європейськими громадянами. Це глибоко не задовольняє нас і ми вже звернулися
із закликом до Комісії втрутитися, щоб скасувати
цю дискримінаційну міру, що стосується
румунських громадян. Це гаряча тема в Брюсселі, парламентарії Європарламенту з
цих держав стають все більше і більше солідарними
щодо цієї проблеми. Ми спробуємо чинити необхідний тиск на
виконавчу владу в Брюсселі, щоб на
переговорах з урядом Великобританії це дискримінаційне ставлення
щодо
румунських громадян було скасовано».

Інші країни, які
вважають себе дискримінованими у питанні віз, звернулися також
до
Європейської Комісії, стверджуючи, що Брюссель не може допустити ситуацію, яка
порушує принцип недискримінації між країнами ЄС. Ідея
проста
– не йдеться обов’язково про 55 фунтів
стерлінгів, які громадяни п’яти держав-членів Європейського Союзу повинні
платити на додаток у порівнянні з іншими європейськими громадянами, а той факт, що
застосовується диференційований режим, і який, по суті, може повторитися
в
інших випадках. Європейська Комісія повинна твердо і безкомпромісно вирішити
проблему диференційованого ставлення, що застосовується
Великобританією, і використовувати всі її політичні та правові інструменти для
захисту права на працю та суміжних прав усіх європейських громадян,
без жодної дискримінації, каже
Еуджен Томак, якого підтримують також інші члени
Європарламенту.

Британський уряд
обґрунтовує своє рішення посиланням на Соціальну хартію Ради Європи -
міжнародний договір, прийнятий в 1961 році і підписаний 26 країнами, включаючи
Великобританію. Більш конкретно, згідно із положеннями статті цього договору,
країни зобов’язані спростити існуючі між собою формальності та зменшити
або скасувати канцелярські податки, які сплачують іноземні робітники та їхні
роботодавці. За даними Міністерства закордонних справ у Бухаресті,
Румунія стала частиною лише переглянутої версії цієї
Хартії
з 1996 року, і тому не користується знижкою.

Після інтерпеляції,
адресованої Європейській комісії, інший румунський депутат
Європарламенту Коріна Крецу заявила, що отримала відповідь з
боку
глави виконавчої влади ЄС Урсули фон дер Леєн, в якій вона запевняє, що права
румунських громадян та їх сімей будуть захищені відповідно до умов, викладених
в Угоді про вихід Великобританії з Європейського Союзу. Тобто, пояснила євродепутат,
румуни, які вже проживали у Великобританії до кінця перехідного періоду,
відповідно до початку цього року, можуть продовжувати жити, працювати та
навчатися у Великобританії до кінця свого життя. Однак, на жаль, умови для
громадян Румунії, які ще не проживають там або мають намір переїхати до
Сполученого Королівства, є іншими.